Справа № 523/12489/24
Провадження №2/523/1520/25
"15" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, звернулась адвокат Цейтліна Вікторія Євгенівна.
В обґрунтування позовних вимог представник зазначила, що позивач та відповідач у справі є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вихованням дитини в повному обсязі займається мати дитини, батько участі у вихованні дитини не приймає. Відповідач надав позивачу заяву про не можливість ним виконання своїх батьківських обов'язків щодо дочки.
На підставі викладеного представник позивача просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки в розмірі: 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Суворовського (Пересипського) районного суду міста Одеси від 10 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовче засідання. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, третій особі роз'яснено про право в порядку ст. 181 ЦПК України надати письмові пояснення.
На адресу суду 25.11.2025 року (вх. № 39118) надійшов лист за підписом заступника Пересипської районної адміністрації ОМР щодо можливості розгляду справи за відсутності представника третьої особи з наданням висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44-47).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, разом з цим, на адресу суду 31.10.2024 року (вх. № 35978) надійшла заява за підписом відповідача, згідно якої останній зазначив, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав визнає, та не визнає позовні вимоги про стягнення аліментів. Зазначив, що не має фінансової можливості утримувати дочку, у зв'язку з цим, вимоги про стягнення аліментів не визнає (а.с.41).
На адресу суду 25.11.2024 року (вх. № 39118) надійшов висновок органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45-47).
Ухвалою суду від 22.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи в судове засідання по суті (а.с.56).
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, на адресу суду 15.05.2025 (вх. № 18616) за підписом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цейтліної Вікторії Євгенівни надійшло клопотання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності сторони позивача (71-72).
Відповідач повідомлявся належним чином, до суду не з'явився, 31.10.2024 року (вх. № 35978) надійшла заява за підписом відповідача, згідно якої останній зазначив, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав визнає, та не визнає позовні вимоги про стягнення аліментів (а.с.41).
Представник Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надав лист щодо можливості розгляду справи за відсутності третьої особи, просив розглянути справу з урахуванням прав та інтересів дитини (а.с.44).
З огляду на зазначене судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, звернулись на адресу суду з заявами щодо можливості розгляду справи за їх відсутності, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді в суді, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення сторонами свої правової позиції у заявах по справі, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутність сторін.
Згідно положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази надані позивачем в їх сукупності, дійшов висновку щодо можливості задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 13282 (а.с.7).
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач зазначила, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачем не перебувала, з моменту народження дитина проживала разом з матір'ю, та повністю перебувала на її утриманні. Мати, тобто позивач у справі забезпечує дитині навчання, відвідування розвиваючих гуртків тощо.
Згідно нотаріально засвідченої заяви доданої до матеріалів справи, ОСОБА_2 надав заяву згідно якої зазначив, що через неможливість виконання батьківських обов'язків по відношенню до свої дочки, неможливість здійснення її виховання, надання їй утримання та забезпечення її розвитку, не заперечує проти позбавлення батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В., зареєстрована в реєстрі за № 876 (а.с.14).
Отже, судом встановлено, що відповідач у справі не заперечує та надав нотаріальну посвідчену заяву з приводу позбавлення його батьківських прав відносно дочки у зв'язку з неможливістю виконувати батьківські обов'язки.
Відповідно до характеристики учениці 2-В класу Одеської загальноосвітньої шкоди № 22 1-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що питаннями пов'язаними з навчально-виховним процесом, зокрема забезпечення відвідування школи, участю у батьківських зборах, спілкуванні з класним керівником, займається виключно мати дитини ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 у школі не бачили, до класного керівника він не звертається, участі у вихованні дитини не приймає (а.с.15).
Відповідно до довідки Громадська організації дитячий спортивний клуб карате-до «О-КАН» від 13.06.2024 року ОСОБА_3 займається в карате -клубі «О-КАН», починаючи з жовтня 2023 року до теперішнього часу. На тренування до секції дитину проводить та забирає мати ОСОБА_1 . Також, вона щомісячно здійснює оплату витрат на тренування, забезпечує, дитину інвентарем, формою, відвідує змагання та підтримує дочку. Батька не бачили (а.с.16).
Згідно довідки Комунальний заклад позашкільної освіти «Одеський будинок дитячої та юнацькою творчості «ТОНІКА» від 21.05.2024 року № 162 ОСОБА_3 відвідує гурток «Іграшка-сувенір» комунального закладу позашкільної освіти «Одеський будинок дитячої та юнацької творчості «ТОНІКА» починаючи з 01.09.2022 року до теперішнього часу. На заняття дитину приводить та забирає мати. Батька дитини не бачили (а.с.17).
Досліджені докази підтверджують обставини викладені у позові, а саме, що вихованням та навчанням дитини займається виключно мати дитини, крім іншого, зазначені обставини безпосередньо підтверджені особистою заявою відповідача про визнання позову про позбавлення батьківських прав а також нотаріально посвідченою заявою, згідно якої останній зазначив, що не може виконувати батьківські обов'язки.
Судом досліджується висновок органу опіки та піклування від 25.11.2024року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, органом опіки та піклування встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну доньку, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 30.12.2015 складено відповідний вповий запис № 13282 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до характеристики наданої «Одеська загальноосвітня школа № 22 І-ІІІ ступенів» Одеської міської ради ОСОБА_3 дійсно навчається в ліцеї з 11.09.2022, зараз навчається в 2-В класі. Питаннями пов'язаними з навчально-виховним процесом, зокрема забезпеченням відвідування дитиною школи, участю у батьківських зборах, спілкуванні з класним керівником займається тільки мати.
На тренування дитину приводить та забирає мати. Також ОСОБА_1 щомісячно здійснює оплату витрат за тренування, забезпечує інвентарем, формою, відвідує змагання та підтримує дочку. Батька, ОСОБА_2 , ніколи не бачили, жодного разу, дитину він не забирав та не приводив на тренування.
ОСОБА_3 перебуває під спостереженням у КНП «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з дня укладання декларації про вибір лікаря, а саме з 09.10.2024 року. Декларація укладена між лікарем - педіатром ОСОБА_4 та ОСОБА_1 особисто.
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданою Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 03.10.2024 незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.
Відповідно до довідки наданої АТ «Фармак» ОСОБА_1 працює з 23.02.2011 по теперішній час та займає посаду провідний маркетолог сектору регіональних продажів маркетингу безрецептурних препаратів.
Відповідно до характеристики наданої АТ «Фармак» ОСОБА_1 дисциплінований працівник, надійний помічник і кваліфікований співробітник, а також має високу компетентність і цілеспрямованість. Неухильно дотримується правил і норм ділової етики. Має стабільний дохід.
ОСОБА_1 надала копію витягу про реєстрацію права власності не нерухоме майно яким підтверджується, що вона є власницею 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в своїх заявах повідомили, що вони сусіди родини ОСОБА_8 . Характеризують ОСОБА_1 з позитивного боку, належним чином виховує доньку, приділяє багато уваги її розвитку. Малолітня ОСОБА_9 ввічлива дитина, завжди охайно вдягнута. Батька дитини сусіди ніколи не бачили.
З метою об'єктивного та всебічного розгляду порушеного питання, органом опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на адресу ОСОБА_2 направлений лист з проханням надіслати на адресу органу опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради засобами поштового або електронного зв'язку інформацію, яка б підтверджувала його участь у вихованні та утриманні дитини.
Від ОСОБА_2 , на адресу органу опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради жодної інформації, яка б підтверджувала його участь у вихованні та утриманні дитини, не надходило.
Згідно нотаріальної заяви ОСОБА_2 від 13.05.2024, засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В., він дає свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки та просить справу про позбавлення батьківських прав розглядати без його присутності.
18.11.2024 спеціалістами органу опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради обстежено умови проживання родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт. Матір'ю створено необхідні умови для проживання дитини. У дитини є окреме ліжко, шафа, ноутбук, канцелярські приладдя, в наявності одяг та взуття по сезону відповідно віку.
Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 17.10.2024 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Пересипському районі здійснено вихід 16.10.2024 для проведення оцінки потреб сім'ї родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про складено відповідний акт оцінки потреб сім'ї. Мати здатна виконувати батьківські обов'язки щодо виховання та догляду за дітьми. Також була проведена телефонна розмова з батьком, ОСОБА_2 , який повідомив, що наразі він проживає в м. Івано-Франківськ.
Зважаючи на вищевикладене, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (протокол засідання від 21.11.2024 № 22) керуючись ст. 164 Сімейного Кодексу України, постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від ЗО березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», орган опіки та піклування - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44-47).
Отже, згідно дослідженого висновку органу опіки та піклування судом встановлено, що працівниками органу опіки та піклування було ретельно досліджено питання щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав відносно доньки, та з урахуванням всіх встановлених обставин прийнято рішення щодо доцільності такого позбавлення.
Вирішуючи позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав суд виходить з наступного.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про дитину.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Судом встановлено, що малолітня дочка сторін у справі, проживає та перебувають на повному утриманні позивача, вихованням та утриманням дитини повністю займається мати.
Згідно п. 15 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визнає, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Приписами ст. 171 СК України передбачено врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, так, ч. 1 ст. 171 цієї норми зазначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Суд, дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, приходить до висновку, що відповідач виявив та підтвердив ознаки стійкого небажання підтримувати особисті відносини з донькою, не виявляє бажання піклуватися про неї, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, не допомагає матеріально. Вихованням доньки у повній мірі займається мати.
Вказане свідчить про свідоме ухилення відповідача від виховання дитини та нехтування своїми обов'язками.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки, не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні, не відвідує та не спілкується про дочку у будь-який спосіб без поважних причин, що свідчить про свідоме ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, таке невиконання батьківських обов'язків не пов'язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам малолітньої дитини.
Щодо вимог про стягнення аліментів, на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дочки у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно приписів ч. 2 та 3 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Судом встановлено, що відповідач позовні вимоги про стягнення аліментів не визнав, що підтверджується заявою (а.с.41), де останній зазначає, що не має фінансової можливості утримувати дочку, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів.
Як передбачено ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001p. № 2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Тобто, законодавець передбачив право особи з якою проживає дитина визначатись у якій формі отримувати аліменти: у частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача але й відповідача.
Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років (вікова категорія дитини) становить - 2 563 гривень.
За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, а також, встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд надає оцінку тому, що поняття «мінімум» визначає крайню межу, а частина друга статті 182 СК України зобов'язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров'я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
В силу положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі: 1 211,20 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в розмірі: 1 211, 20 гривень.
Керуючись ст.ст. 55, 56, ЦК України, ст.ст. 150, 155, 164-166, 171,180,192 СК України, ст. 3, 9 Конвенцією про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 24.07.2024 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 1 211, 20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі: 1 211, 20 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складно 20.05.2025 р.
Суддя: