Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1669/25
Номер провадження: 1-кс/511/583/25
23.05.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кам'янка Роздільнянського району Одеської області, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України
Учасники розгляду клопотання:
слідчий ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162390000398 від 22 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
У ході досудового розслідування було встановлено, що 22 травня 2025 року приблизно о 19:00 ОСОБА_5 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , де разом вживали алкогольні напої.
Під час спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт на фоні не вирішених побутових питань.
В цей час у ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник раптовий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Того ж дня, о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_5 ,перебуваючи на території двору власного домоволодіння, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, використовуючи совкову лопату з тримачем, умисно наніс ОСОБА_7 декілька ударів металевою частиною совкової лопати в область голови постраждалої, внаслідок чого ОСОБА_7 з метою уникнення отримання тілесних ушкоджень стала покидати територію вказаного домоволодіння та направилась до сусіднього будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи свій єдиний умисел на нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_5 наздогнавши ОСОБА_7 у хвіртки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , продовжив наносити останній багатократні (не менше трьох) ударів лопатою в область голови постраждалої, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, субдуральна гематома правої лобно - тім'яної скроневої області, субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Після нанесення тілесних ушкоджень потерпілій поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 направився додому.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
Обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляді місця події від 22.05.2025; постановою про визнання речовим доказом; показами свідка ОСОБА_8 від 22.05.2025; показами неповнолітнього свідка ОСОБА_9 від 22.05.2025; показами свідка ОСОБА_10 від 22.05.2025; показами свідка ОСОБА_11 від 23.05.2025; випискою із медичної картки стаціонарного хворого; іншими матеріалами в сукупності.
Разом з тим, стороною обвинувачення встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу.
З метою запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний та захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025162390000398 від 22 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведено наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненням зазначеного кримінального правопорушення та є достатніми для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу.
Щодо тверджень захисту, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Разом з цим, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Під час розгляду можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором та слідчим доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, аніж тримання під вартою.
Водночас слідчий суддя врахувавши вік підозрюваної особи, а також те, що він раніше не судимий, вважає можливим визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) з покладенням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями. Мета застави полягає в забезпеченні явки обвинуваченого до суду, тому вона не повинна бути надмірною та має відповідати фінансовим можливостям особи.
У справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ встановив, що національні суди не врахували фінансовий стан заявниці при визначенні розміру застави, що призвело до її надмірності. Суд зазначив, що тяжкість обвинувачень не може бути єдиним фактором для обґрунтування розміру застави; необхідно також оцінювати фінансові можливості обвинуваченого.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, з дня затримання з 23.05.2025 року, на 60 днів, тобто до 21 липня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 151 400,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з міста Роздільна Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування зі свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 23 липня 2025 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1