Справа № 521/2988/25
Номер провадження № 2/521/3106/25
(ЗАОЧНЕ)
23 травня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 04.12.2023 року у розмірі 34146 грн. 10 коп., а також про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів позичальником.
Зокрема, за доводами позовної заяви Банк вказав, що 14.04.2023 року здійснено ідентифікацію клієнта та Мамедов ОСОБА_2 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року.
Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу “Миттєва розстрочку. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 04.12.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із Відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 04.12.2023 року про надання строкового кредиту у розмірі 37000 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 % . Додатково із Відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
Як зазначено позивачем, станом на 02.02.2025 року відповідачем не в повному обсязі та несвоєчасно сплачується кредит, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 34146 грн. 10 коп., що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено Шевчук Н.О.
26.02.2025 року цивільна справа 521/2988/25 надійшла у провадження судді Н.О. Шевчук.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 26.02.2025 року позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
12.03.2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 26.02.2025 року.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13.03.2025 року у справі №521/2988/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено дату судового засідання.
Законом України від 26.02.2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, відповідно до якого, зокрема, змінено найменування Малиновського районного суду м. Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, водночас, з вимог позовної заяви та заяви про розгляд справи без участі представника позивача, судом встановлено, що представником позивача було заявлене клопотання, в якому останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд вважає його обґрунтованим та те, що розгляд справи можливо проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні докази про надсилання останньому на його адресу реєстрації місця проживання ухвали суду про відкриття провадження у справі, судових повісток, які повернулися без вручення оскільки адресат (відповідач) відсутній за вказаною адресою. Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Будь-яких заяв або клопотань суду не надав.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
У зв'язку із неявкою сторін - учасників справи, згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, судом було ухвалено слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд вважає, що позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, потребує задоволення, з огляду на таке.
Хаджибейським районним судом міста Одеси було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
14.04.2023 року здійснено ідентифікацію клієнта та Мамедов ОСОБА_2 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року.
Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
04.12.2023 року між Мамедовим ОСОБА_2 та Банком було укладено кредитний договір про надання строкового кредиту у розмірі 37000 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із Відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
Під час укладення вказаного вище договору, позичальник ознайомився із актуальними умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля, в якому сторони фактично погодили істотні умови кредитування, в тому числі і відсоткові ставки по кредитуванню.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 03.02.2025 року, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку НОМЕР_2 відбувся 04.12.2023 року, кредитний ліміт - 37000 грн.
Із доданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за договором № б/н вiд 04.12.2023 року, укладеного мiж АТ КБ «ПриватБанк» та клiєнтом - Мамедовим ОСОБА_2 , станом на 02.02.2025 року вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 34146 грн. 10 коп., з яких основної заборгованості - 30833 грн. 32 коп., за відсотками - 3312 грн. 78 коп.
З виписки за кредитним договором, наданої Банком за період з 04.12.2023 року по 03.02.2025 року, вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти та активно ними користувався, зокрема до 04.07.2024 року.
Інших письмових доказів щодо наявних між сторонами кредитних правовідносин, зокрема повного розрахунку відповідача перед Банком за кредитними зобов'язаннями, матеріали цивільної справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» кредитних коштів у розмірі 34146 грн. 10 коп.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених позивачем в позовній заяві, за якими суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як убачається зі змісту ст.626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, з матеріалів цивільної справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися тривалі правовідносини у сфері надання кредитних коштів, що підтверджується наявними у справі заявою, паспортом споживчого кредиту, кредитним договором.
На виконання своїх зобов'язань, Банком було перераховано на картковий рахунок відповідача кредитні кошти, що підтверджується наявними у справі первинними бухгалтерськими документами: випискою за договором № б/н за період з 04.12.2023 року по 03.02.2025 року, з якої також вбачається, що позичальник фактично своїми діями - використанням кредитних коштів на особисті потреби не заперечував факту отриманні кредиту від позивача; розрахунком заборгованості за договором № б/н вiд 04.12.2023 року, укладеного мiж ПриватБанком та клiєнтом - Мамедовим ОСОБА_2 , станом на 02.02.2025 року, довідкою про кредитні ліміти.
У зв'язку із тим, що позичальником неналежним чином виконуються його зобов'язання в частині повного та своєчасного повернення Банку кредитних коштів, останній звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитом у нарахованому розмірі.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту в добровільному порядку відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом у розмірі 34146 грн. 10 коп. потребують задоволення, оскільки позивачем належними та допустимими доказами у даній справі доведено факт наявності у відповідача такої заборгованості, а відповідачем вказаного не спростовано. Більш того, відповідач у даній справі не скористався правом ані на надання суду відповідних заперечень на позовні вимоги позивача, ані на участь в судовому засіданні з метою надання таких заперечень в усному порядку.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором обґрунтованими та такими, що потребують задоволення у повному обсязі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд вважає, що із Мамедова ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» належить стягнути сплачений позивачем під час подання позовної заяви судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 6, 10, 12, 141, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 04.12.2023 року у розмірі 34146 грн. 10 коп., а також судовий збір у розмірі у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.05.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) .
Суддя Н.О. Шевчук