Справа № 505/494/25
Провадження № 2/505/1990/2025
23 травня 2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судових засідань Негрескул Д.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-
До Подільського міськрайонного суду в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, вказавши в позовній заяві, що 15 липня 2016 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_4 , було укладено шлюб, який за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2018 року було розірвано. Під час цього шлюбу у подружжя народилася донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із відповідачкою. 09 грудня 2020 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова винесено заочне рішення про стягнення з позивача на користь відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), однак не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (рішення з реєстру додається). Згодом, позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 , в шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач посилається на те, що у нього та його другої дружини немає свого власного житла, тому він вимушений винаймати квартиру та щомісяця сплачувати орендну плату та на погіршення стану свого здоров'я. Також, позивач вказує на те, що відповідачка не дає йому спілкуватися з дитиною, є працездатною та може отримувати дохід від своєї роботи і також приймати участь в матеріальному забезпеченні дитини. Просить зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на підставі судового рішення № 505/521/20 від 09.12.2020 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 1/4 частки до 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
12.03.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, що підтверджують додаткові витрати позивача. Надано копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, квитанції про сплату медичних досліджень, результати медичних досліджень, знімки екрану про викуп ліків.
18.03.2025 року від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви з огляду на те, що позивач не бажав спілкуватися з донькою після розірвання шлюбу між ним та позивачкою, заяву про зміну прізвища дитини підписав добровільно. Також, представник відповідача зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї доказів не вбачається погіршення матеріального стану позивача, адже доходи позивача навпаки зросли з моменту народження його сина ОСОБА_7 , а необхідність винаймати квартиру не може бути враховано, як підставу погіршення матеріального становища позивача. Щодо покращення матеріального становища відповідачки представник позивача зазначає, що укладення нового шлюбу відповідачки не є окремою для цього підставою, так як, відповідачка наразі знаходиться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
26.03.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій вона зазначає, що однією із підстав звернення до суду з позовом було те, що стан здоров'я позивача за останні роки значно погіршився, лікарями було встановлено діагноз «Неспецифічний виразковий коліт, із тотальним ураженням товстої кишки, важкий перебіг, активна фаза. Дисбактеріоз кишківника. Синдром мальабсордації. Вторинна анемія легкого ступеню» та надано лікувальні та трудові рекомендації, що призвело до додаткових витрат на лікування та на дослідження хвороби. Щодо заперечень стосовно оренди квартири представник позивача зазначає, що сума оренди квартири становить 15 000 грн. і така ціна була встановлена власником квартири на той момент з урахуванням певних особливостей. Щодо тверджень стосовно зростання доходів позивача представник позивача зазначає, що позивач є інспектором батальйону поліції особливого призначення (Стрілецький) ГУНП в Харківській області, відповідно до довідок зазначених вище він отримував таку заробітну плату, яка дійсно збільшувалась поступово і пов'язано це в першу чергу з тим, що ОСОБА_3 приймав участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, але на сьогоднішній день він не може брати участь у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
01.04.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів. Надано суду платіжну інструкцію, довідку №313 від 25.03.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_8 та копію пенсійного посвідчення батька позивача.
25.04.2025 року від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
Так, положеннями ст.43 ЦПК України передбачено право учасників справи, зокрема, надавати пояснення суду. Однак, процесуальний закон розмежовує порядок надання пояснень з процесуальних питань (ст.182 ЦПК України) і порядок надання пояснень по суті справи (ст.174 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, підстави, час та черговість подання яких визначаються ЦПК України або судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.2 і ч.3 ст.174 ЦПК України).
Відповідно до ст. 199 ЦПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Згідно із ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому судом враховано, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Нормами ч.5 ст.174 ЦПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.
Тобто, додаткові пояснення подаються не по суті справи, а виключно щодо конкретного окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо суд, при цьому, визнає це за необхідне.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, проте його представник ОСОБА_1 в режимі відеоконференції в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю підтвердила обставини викладені у позовній заяві та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, проте її представник ОСОБА_2 в режимі відеоконференції в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 04.12.2018 року рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 розірваний.
Відповідно до заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), однак не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (рішення з реєстру додається).
23.11.2021 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в Індустраільно-Немишлянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Із долученого до матеріалів справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 21.04.2022 року вбачається, що у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_7 .
Відповідно до заяви ОСОБА_3 , підпис якого у даній заяві нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, останній відповідно до власного волевиявлення надав згоду на зміну прізвища з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ОСОБА_13 , у зв'язку зі зміною прізвища її матері ОСОБА_4 ..
Як вбачається із постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.04.2021 року, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_9 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до договору оренди житла (квартири) від 01.05.2024 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 укладено договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору орендна плата за користування житлом за один календарний місяць становить 15 000 (п'ятнадцять) грн.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) №536 від 28.02.2025 р. ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №2 ім.проф.Шалімова» Харьківської міської ради з 17.01. по 28.02.2024 року, встановлено діагноз: «Неспецифічний виразковий коліт, із тотальним ураженням товстої кишки, важкий перебіг, активна фаза. Дисбактеріоз кишківника. Синдром мальабсорбції. Вторинна анемія легкого ступеню». Лікувальні трудові рекомендації:1).Спостереження, лікування у гастроентеролога; 2). Контрольний огляд через 2 місяці; 3).Вирішення питання МСЕК, ВТЕК; 4).Салофальк за схемою;, 5).Медрол 40 мг із зниження на 4 мг; 6) Панангін; 7).Пантропразол.
Судом, також, досліджені надані позивачем копію платіжної інструкції №0.0.4276435716.1 від 27.03.2025 р., копію пенсійного посвідчення ОСОБА_15 ..
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) №643 від 31.01.2025 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №2 ім.проф.Шалімова» Харьківської міської ради з 18.01. по 31.01.2025 року, встановлено діагноз: «Неспецифічний виразковий коліт, із тотальним ураженням товстої кишки, важкий перебіг, фаза помірної активності. Дисбактеріоз кишківника». Лікувальні трудові рекомендації:1).Спостереження, лікування у гастроентеролога; 2). Контрольний огляд через 2 місяці; 3).Салофальк 4 г/добу; 3).Панангін 1 таб*3 р/добу; 4).Пантропразол 40 мг вранці натщесерце.
Згідно доданих до матеріалів справи копій викуплених позивачем ліків, вартість однієї упаковки ліків «Салофальк» становить в середньому 3000 грн.
Крім того, судом досліджено вартість проведених досліджень стану здоров'я, так вартість сплаченого позивачем медичного обстеження «Колоскопія» становить 2450 грн., згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 17.01.2024 року; вартість аналізу крові «Біохімія крові з клінічним аналізом крові» становить 1390 грн., згідно замовлення №346.1 від 06.01.2024 року.
Із долученого до матеріалів справи копії довідки для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі зальнообовязкового державного соціального страхування №97 від 25.12.2024 року ОСОБА_4 перебуває на обліку у зв'язку з вагітністю та отримує державну допомогу з 25.12.2024 по 29.04.2025 року.
Судом, також, досліджені надані відповідачем копія паспорта відповідачки ОСОБА_4 , копії декларацій ОСОБА_12 та інформацію з веб-сайта olx щодо вартості оренди квартир у м. Харків.
Згідно ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частина 1 ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти -платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що на даний час він не має можливості виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, так як на його утриманні знаходиться син ОСОБА_7 , у нього погіршився стан його здоров'я, він вимушений винаймати квартиру, за що сплачує орендну плату в розмірі 15000 грн. щомісячно та допомагати своєму непрацездатному батькові.
Згідно постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Ухвалюючи рішення про зменшення розміру аліментів, суд повинен виходити також з інтересів дитини, на утримання якої сплачуються зазначені аліменти.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (висновок Верховного суду викладений у постановах від 25.09.2019 у справі № 755/14148/18; від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20).
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.12.2021 справі № 681/15/12, навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що його доходи зменшилися, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться.
Посилання позивача на винаймання квартири та сплату орендної плати в сумі 15000 грн., необхідність утримання свого батька не звільняє його від обов'язку справно сплачувати аліменти, оскільки, право на утримання від позивача мають не лише батьки, а й дитина, яка, на відміну від батьків, позбавлена можливості отримувати самостійний дохід. Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача - ОСОБА_15 є непрацездатним, інвалідом ІІ групи та отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 від 12.02.2025 року.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження саме факту погіршення свого матеріального стану, що може суттєво вплинути на розмір стягнутих аліментів, як і не надано доказів поліпшення матеріального стану відповідачки.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
Проте, суд вважає дійсно доведеними обставини щодо погіршення стану здоров'я позивача, на які він посилається, як на підставу зменшення розміру аліментів та які підтверджені матеріалами справи.
На думку суду вимога позивача про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/8 буде значно звужувати законне право малолітньої ОСОБА_5 на належне утримання, яке передбачене нормами СК України.
Таким чином, суд враховує, що під час розгляду справи є доведеними обставини, що позивач зазнав зміни стану здоров'я, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
За правилами ст. 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази сторонами, враховуючи насамперед інтереси неповнолітньої дитини, яка має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та беручи до уваги погіршення стану здоров'я позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням чинності
Суд вважає, що визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV), що включають право позивача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.
Розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного Кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану однієї з сторін, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них, а відповідачка також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з позивача і додаткових витрат на дитину, якщо на те будуть наявні законні підстави.
На підставі викладеного, ст.ст.182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 4-13,19,76-81,89,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі судового рішення №505/521/20 провадження №2/644/1508/20 від 09.12.2020 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 1/4 частки до розміру 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 23 травня 2025 року.
Суддя: