Справа № 947/10275/24
Провадження № 1-кс/947/7041/25
15.05.2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000000361 від 22.03.2024 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, з середньою освітою, одруженого, має двох неповнолітних дітей, працює водієм- експедитором в БФ «Ветеран Чорнобилю», фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
І. Суть клопотання
15 травня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 598 000грн. та, у випадку внесення застави, покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000361, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- продовжити вчиняти кримінальні правопорушення;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав письмові заперечення проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 358, 190 КК України. Також зазначив про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, зокрема наявність у нього родини, двох дітей, один з яких неповнолітній, утримання батька похилого віку. Відсутність судимостей та позитивну характеристику. Крім того звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застав из огляду на проживання в помешканні батька, відсутність власного транспорту та заощаджень. Зазначив про дотримання підозрюваним запобіжних заходів в інших кримінальних провадженнях. У зв'язку з зазначеним просив застосувати запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою.
2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого колеги, також в судовому засіданні подав характеризуючі та медичні документи.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників та повідомив слідчого суддю про свою непричетність до інкримінованих дій.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
13.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та законами України та який діє по теперішній час.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, вступив в попередню змову з невстановленими особами щодо незаконного заволодіння об'єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчуються нотаріусом.
З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме вищезазначеним об'єктом нерухомого майна, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, при невстановлених обставинах, ОСОБА_4 знаходячись на території м. Запоріжжя, підшукав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була необізнана про злочинний намір останнього, та запропонував їй надати свої персональні данні та документи, які посвідчують її особистість, з метою оформлення на неї права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , запевнивши ОСОБА_9 про законність цих дій, на що остання дала свою згоду.
У подальшому після отримання від ОСОБА_9 вищезазначених документів, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, та використовуючи документи, які посвідчують особу ОСОБА_10 , підробив інші офіційні документи, які посвідчується нотаріусом, а саме:
- договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу від 14.11.2019, який нібито був виготовлений на нотаріальному бланку НОВ 312743, зареєстрований в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 624 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 , згідно якого громадянин Французької Республіки ОСОБА_12 нібито продав та передав ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_3 , яка прийняла цю квартиру у власність і зобов'язувалася сплатити за неї певну грошову суму;
- заяву від 20.01.2020, яка нібито була виготовлена на нотаріальному бланку НОЕ 88799, зареєстрована в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 65 та посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13 , згідно якої громадянин Французької Республіки ОСОБА_12 підтверджує, що громадянка ОСОБА_9 повністю виконала свої зобов'язання за договором від 14.11.2019 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 з розстроченням платежу.
Проте, відповідно до здійсненого тимчасового доступу від 30 жовтня 2024 року до речей та документів, що перебували у володінні Запорізького обласного державного нотаріального архіву встановлено, що на нотаріальному бланку НОВ 312743, який витрачався приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 , 14.11.2019 посвідчено договір застави між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (заставодержатель) та ОСОБА_14 (заставодержатель) а також те, що на нотаріальному бланку НОЕ 88799, який витрачався приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13 , 20.01.2020 посвідчено заяву від імені ОСОБА_15 щодо не заперечення проти купівлі його дружиною квартири у м. Запоріжжя.
Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру, а саме заволодіння шляхом обману об'єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи завідомо підроблені для нього документи, які посвідчуються нотаріусом, надав державному реєстратору Балтської міської ради Одеської області ОСОБА_16 договір купівлі-продажу від 14.11.2019 квартири АДРЕСА_3 з розстроченням платежу та заяву від 20.01.2020 про виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 14.11.2019 вищезазначеної квартири з розстроченням платежу, з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірних відомостей про право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_9 .
Далі, 22 листопада 2023 року державний реєстратор Балтської міської ради Одеської області ОСОБА_16 , будучи необізнаною про злочинний намір ОСОБА_4 , на підставі наданих останнім підроблених документів, здійснив державну реєстрацію права власності за ОСОБА_9 щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом обману, підроблення та використання завідомо підроблених інших офіційних документів, які посвідчуються нотаріусом, незаконно заволоділи об'єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши останньому матеріальну шкоду у сумі 7 013 437,80 гривен.
Крім того, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме об'єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, використовуючи раніше надані документи, які посвідчують особу ОСОБА_10 , підробили інші офіційні документи, які посвідчується нотаріусом, а саме:
- договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу від 14.11.2019, який нібито був виготовлений на нотаріальному бланку НОВ 312743, зареєстрований в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 624 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 , згідно якого громадянин Французької Республіки ОСОБА_12 нібито продав та передав ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_3 , яка прийняла цю квартиру у власність і зобов'язувалася сплатити за неї певну грошову суму;
- заяву від 20.01.2020, яка нібито була виготовлена на нотаріальному бланку НОЕ 88799, зареєстрована в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 65 та посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13 , згідно якої громадянин Французької Республіки ОСОБА_12 підтверджує, що громадянка ОСОБА_9 повністю виконала свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 14.11.2019 квартири АДРЕСА_3 з розстроченням платежу.
Проте, відповідно до здійсненого тимчасового доступу до речей та документів від 30 жовтня 2024 року, що перебували у володінні Запорізького обласного державного нотаріального архіву встановлено, що на нотаріальному бланку НОВ 312743, який витрачався приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 , 14.11.2019 посвідчено договір застави між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (заставодержатель) та ОСОБА_14 (заставодержатель) а також те, що на нотаріальному бланку НОЕ 88799, який витрачався приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13 , 20.01.2020 посвідчено заяву від імені ОСОБА_15 щодо не заперечення проти купівлі його дружиною квартири у м. Запоріжжя.
Крім того, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме об'єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2023 року, більш точний час не встановлений, знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, використовуючи завідомо підроблені для нього документи, які посвідчуються нотаріусом, надав державному реєстратору Балтської міської ради Одеської області ОСОБА_16 договір купівлі-продажу від 14.11.2019 квартири АДРЕСА_3 з розстроченням платежу та заяву від 20.01.2020 про виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу вищезазначеної квартири з розстроченням платежу від 14.11.2019, з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірних відомостей про право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_9 .
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколами обшуків за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 23.05.2025 та від 14.05.2025;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 від 12.07.2024;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_17 від 16.07.2024;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_9 від 12.07.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні Запорізького обласного державного нотаріального архіву від 30.10.2024;
- протоколами допитів свідків;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводи захисту щодо відсутності в діях підозрюваного ознак інкримінованих правопорушень буде предметом подальшого досудового розслідування.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні в тому числі умисного корисливого особливо тяжкого злочину, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний проживає на значній відстані від місцезнаходження органу досудового розслідування.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності щодо можливого вчинення умисного корисливого злочину в іншому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7 Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним.
Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду. Крім того ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, а отже, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. А також, не встановлено та не допитано всіх потерпілих від протиправної діяльності, а тому ОСОБА_4 матиме можливість здійснювати вплив на них, з метою відмови останніх від залучення їх до кримінального провадження.
3.8 Продовжити вчиняти кримінальні правопорушення,
ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним заволодінням чужим майном шляхом обману організованою групою осіб з використанням підроблених документів, так як до цього неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення не став, тому не виключаються спроби повторного вчинення вказаних корисливих кримінальних правопорушень останнім, крім того на даний час притягається до кримінальної відповідальності судом у кримінальних провадженнях №12020080020001100 за ч. 3 ст. 190 КК України, № 42020081020000168 за ч. 2 ст. 15 ч. 4. ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28. ч. 4 ст. 358 КК України.
3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи наведені відомості про високий ступінь встановлених ризиків, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, в сумі 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами, які на даний час встановлюються;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № № 12024160000000361 від 22.03.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 7 570 000 (сім мільйонів п'ятсот сімдесят тисяч) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваого ОСОБА_4 , обов'язки строком до 10 липня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, які визначені слідчим або прокурором;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1