Справа № 766/6038/24
н/п 2/766/1514/25
14.05.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсон в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Акцент-Банк» у квітні 2024 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 38714,85 грн за кредитним договором б/н від 26.02.2017 року та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.02.2017 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та відкриття банківського рахунку і на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг йому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, встановленому умовами договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 27.03.2024 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 38714,85 грн., яка складається з наступного: 22309,87 грн - заборгованість за кредитом; 16404,98 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
16.10.2024 року представником відповідача - адвокатом Резуненко Д.С., було направлено відзив на позовну заяву. Адвокат звертає увагу суду, що анкета-заява, на яку посилається позивач не підтверджує наміру відповідача отримати банківську послугу у вигляді оформлення кредиту. Зміст вказаної анкети підтверджує факт того, що ОСОБА_1 погодився укласти з банком договір про надання банківських послуг, без конкретизації яких саме. Будь-яких істотних умов кредитного договору зазначена заява не містить, у зв'язку з чим не є кредитним договором у розумінні ст. 638 ЦК України.
Крім цього, відповідачем заперечується встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом та зазначає, що у анкеті - заяві про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку від 26.02.2017 року, що була підписана відповідачем процентна ставка не зазначена. З огляду на зазначене, адвокат просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
У судові засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. Правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від представника відповідача надійшла заява у якій останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 26.02.2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку.
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомлений та згодний з умовами вказаного договору.
Позивач вказує, що на підставі вказаної Анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачу надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано витяг з Умов та правил банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», довідку за картками та довідку за лімітами на ім'я ОСОБА_1 за договором від 26.02.2017, виписку по картці.
Із довідки за лімітами виданої головою правління АТ «А-Банк» Кандауровим Ю.В. вбачається, що 26.02.2017 року за ініціативою ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000 грн та неодноразово його було збільшено, останній раз 19.03.2023 року до 22400,00 грн.
Із виписки по картам відповідача вбачається, що останній користувався кредитними картами з 2017 року по 2023 рік та сплачував проценти за користування коштами.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 26.02.2017 становить 38714,85 грн., яка складається з наступного: 22309,87 грн - заборгованість за кредитом; 16404,98 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку - АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. На підставі викладеного, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 26.02.2017 процентна ставка за кредитом не зазначена.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів за користування кредитом, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.02.2017, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті, та Тарифи, як невід'ємні частини договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті, та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі 29№ 342/180/17).
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, умови договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог про нарахування відсотків за ставкою 46,8 % не були погоджені позичальником, а тому не є частиною кредитного договору та відсутні підстави для їх нарахування та стягнення з відповідача.
При цьому, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Також позивач не обґрунтовував вимоги про стягнення відсотків і положеннями ст. 1048 ЦК України щодо визначення розміру відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України.
Слід також зауважити, що укладений у виді заяви-анкети кредитний договір від 26.02.2017 б/н, підписаний сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Акцент-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача, АТ «Акцент-Банк» суми тіла кредиту у розмірі 22309,87 грн.
Вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною першоюст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем не надано відповідного договору в якому б сторонами погоджено вартість наданих послуг. Відсутні в матеріалах справи докази на підтвердження факту надання адвокатом і прийняття відповідачем правничої допомоги в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що представником відповідача належними та допустимими доказами не підтверджено факту надання адвокатом послуг у даній справі, а тому підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. відсутні, а тому вимога представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає як така, що не підтверджена належними доказами.
Щодо стягнення суми судового збору, то відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (22309,87 / 38714,85 *100)= 57,6 %.
Зокрема, згідно платіжного доручення від 27.03.2024 року позивачем сплачено 3028 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1744,13 коп.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст.273, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 26.02.2017 року б/н яка виникла станом на 27.03.2024 року в сумі 22309 (двадцять дві тисячі триста дев'ять) гривень 87 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) гривні 13 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: м. Дніпро вул. Батумська, 11.Код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 14.05.2025 року
Суддя Я.В. Шестакова