Справа № 766/21565/24
н/п 2-а/766/203/25
15 травня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського інспектора Новгород - Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції Левінець В.І. серії ЕНА № 3637575 від 10.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Вимоги обґрунтовує тим, що 10 грудня 2024 року поліцейським РВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Левінець В.І. відносно позивача винесена оскаржувальна постанова. Відповідно до винесеної постанови, позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Як зазначено в постанові, керуючи транспортним засобом PEUGEOT 307 SW, номерний знак НОМЕР_1 , 10.12.2024 року о 12:36 год по вулиці Базарна, 6, м. Новгород - Сіверський, позивач здійснив зупинку та стоянку, де відстань між транспортним засобом та суцільної лінією менше трьох метрів (чим порушив п. 15.9.д. ПДР - Порушення заборони зупинки у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом менше 3 метрів). Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та недоведеним, а зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 вважає, що оскаржувальна постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності. Дійсно, 10.12.2024 року приблизно о 12 год. 36 хв. позивач керував власним транспортним засобом, внаслідок виходу із ладу та технічної поломки особистого автотранспорту, здійснена вимушена зупинка з фіксацією "аварійна зупинка автомобіля" по вулиці Базарна, 6, М. Новгород - Сіверський, однак Правил дорожнього руху не порушував, дорожня розмітка у вигляді суцільної смуги на момент зупинки була скрита снігом внаслідок опадів, що візуально унеможливлювало визначити будь-які дорожні написи, про що позивач зазначив співробітнику поліції. Оскаржувану постанову винесено в порушення вимог внутрішніх наказів, інструкцій Національної поліції України, без фіксації конкретного міста зупинки автотранспорту на місцевості та прив'язки до меж дії дорожніх знаків.
Ухвалою від 19.12.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача інспектора Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції Левінець Володимира Ігоровича на належного - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
28.04.2025 року представник відповідача надав до суду відзив. Згідно відзиву зазначив, що в ході вивчення матеріалів було встановлено, що 10.12.2024 року о 12:36 год. в м.Н.Сіверський РВП ГУНП в Чернігівській області під час патрулювання по вулиці Базарна, 6 був виявлений автомобіль PEUGEOT 307 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку та стоянку, де відстань між транспортним засобом та суцільною лінією менше трьох метрів, чим порушив п.15.9 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122.ч.1 КУпАП. Відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу було винесено постанову серії ЕНА №3637575 від 10.12.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Представник відповідача вказані доводи позивача вважає такими, що не відповідають дійсності та спрямовані виключно на спробу позивача уникнути відповідальності за вчинене правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. ГУНП в Чернігівській області звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконати вимоги п.1.3. ЗУ «Про дорожній рух». На підставі викладеного, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог, сторона відповідача просить суд при ухваленні судового рішення врахувати обставини, викладені у відзиві ГУНП в Чернігівській області, та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу було винесено постанову серії ЕНА №3637575 від 10.12.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно постанови, 10.12.2024 року о 12:36 год. в м.Н.Сіверський РВП ГУНП в Чернігівській області під час патрулювання по вулиці Базарна, 6 був виявлений автомобіль PEUGEOT 307 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку та стоянку, де відстань між транспортним засобом та суцільною лінією менше трьох метрів, чим порушив п.15.9 д ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122.ч.1 КУпАП.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 15.9 д) Правил дорожнього руху України зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за диспозицією частини першої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил зупинки та стоянки.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач, керуючи транспортним засобом PEUGEOT 307 SW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку, де відстань між транспортним засобом та суцільною лінією менше трьох метрів, чим порушив п. 15.9.д) ПДР.
В позовній заяві, позивач заперечував такі обставини, зазначаючи, що не вчиняв адміністративного правопорушення.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.
Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за частиною першою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 5-9, 12, 72, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, 297 КАС, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського інспектора Новгород - Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції Левінець В.І. серії ЕНА № 3637575 від 10.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан