Справа № 991/3717/25
Провадження № 1-кс/991/3749/25
про відмову у клопотанні про проведення допиту свідка
20 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
детектива ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000316.
(1) Зміст поданого клопотання
24.04.2025 до суду надійшло вказане клопотання.
Адвокат указує, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) перебуває кримінальне провадження № 52023000000000316 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
У межах цього провадження, здійснюється досудове розслідування обставин закупівлі 09.02.2023 ДП «НАЕК «Енергоатом» в Enerpower s.r.o. за контрактом № 53-129-01-23-02682 синтетичної оливи в кількості 320 160 кг за ціною 6 832 214,4 Євро.
Адвокат зазначає, що НАБУ твердо та категорично обстоює позицію, що визначення очікуваної вартості закупівлі проведено з порушенням наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» від 10.08.2021 № 01-760-н «Про порядок визначення очікуваної вартості закупівель товарів, робіт та послуг». Внаслідок цього, було спричинено збитки державному підприємству в особливо великому розмірі.
При цьому, позиція НАБУ не відображає реального стану справ. Висновок детективів про порушення процедури закупівлі є помилковим і виник через відсутність повної інформації про характер нормативно-правового регулювання закупівель та затвердженої методики.
Стосовно ОСОБА_5 орган досудового розслідування провів низку процесуальних заходів, зокрема, обшук в житлі й інших володіннях з вилученням засобів мобільного зв'язку.
Адвокат ОСОБА_6 зазначає, що вони двічі зверталися до детектива з клопотаннями про допит свідка ОСОБА_5 для надання його показань з усіх необхідних питань, щоб максимально сприяти досягненню цілей кримінального провадження і встановленні об'єктивної істини в справі.
Однак, вони отримали дві постанови про відмову в допиті.
Адвокат уважає, що на теперішній час існують підстави для проведення допиту свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні. Він є носієм важливої для кримінального провадження інформації щодо закупівель синтетичної оливи.
При цьому, детектив, рухаючись з обвинувальним ухилом, прагне, щоб в справі були лише докази, які підтверджують зручну для нього логіку розслідування, хоча вона є помилковою і не має нічого спільного з правосуддям.
Не проведення такого допиту унеможливить в подальшому його допит в суді в якості свідка, адже його статус зміниться на підозрюваного, а тому такий доказ, як «показання свідка ОСОБА_5 » назавжди буде втрачений для кримінального провадження.
Показання ОСОБА_5 може запобігти необ'єктивному, однобокому, упередженому слідству.
А тому, адвокат просить в порядку ст. 225 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) провести допит свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні в місці розташування Вищого антикорупційного суду.
(2) Позиції учасників кримінального провадження
Адвокат ОСОБА_6 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Вказав, що наразі є необхідність допитати ОСОБА_5 як свідка у цьому кримінальному провадженні. Він вже допитувався як свідок, однак була оголошена перерва у цій слідчі дії, щоб свідок підготувався для надання відповідей детективу, однак надалі, коли вони вже були готові продовжувати надавати показання, то детектив відмовився продовжувати його допит. Ключові питання не були з'ясовані у свідка. ОСОБА_8 в подальшому потенційно може отримати підозру у цьому кримінальному провадженні.
Детектив НАБУ вказав, що свідок ОСОБА_8 вже допитувався як свідок у цьому кримінальному провадженні. Свідок не зміг відповісти на поставлені питання, сказав, що йому треба підготуватися до надання відповіді а тому слідчу дію було зупинено. Одразу після закінчення допиту, було подано клопотання про призначення наступної дати проведення допиту. Це означає, що особа, коли йшла на допит, одразу знала, що буде ще один допит. Запитання, які ставили свідку, у подальшому були зазначені в листі, який був адресований філії, в якій ОСОБА_8 є директором. На лист була отримана обґрунтована відповідь. Окрім цього, було проведено ряд слідчих дій зі збирання доказів, витребування документів. У зв'язку з наявністю всієї необхідної інформації, проведення подальшого допиту свідка не є необхідним та доцільним.
(3) Слідчий суддя констатує, що адвокат ОСОБА_6 , у даному випадку, є належним суб'єктом звернення з клопотанням в порядку ст. 225 КПК
Як убачається з положень ст. 225 КПК сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит особи в судовому засіданні.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Як зазначив адвокат, наразі ОСОБА_8 не має будь-якого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, окрім як статус свідка. Водночас, ОСОБА_8 є директором філії, діяльність якої і є предметом розслідування, що проводять детективи НАБУ.
Враховуючи це, слідчий суддя доходить висновку, що цілком ймовірно в подальшому органом досудового розслідування може бути прийняте рішення в тому числі, щодо його можливого притягнення до кримінальної відповідальності - повідомлення йому про підозру.
Відповідно практика ЄСПЛ свідчить, що особи з подібним статусом, незалежно від формальної підстави (повідомлення про підозру) мають право на захист.
Тож, на думку слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який є адвокатом ОСОБА_5 є належним суб'єктом звернення з клопотанням в порядку ст. 225 КПК.
(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
Заслухавши думку адвоката, доводи детектива, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
(4.1) Відсутня винятковість випадку для допиту в якості свідка ОСОБА_5
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
У дійсності, можуть виникати випадки неможливості реалізації права окремих учасників кримінального провадження давати показання, які матимуть доказове значення. А тому, в КПК й передбачено такий виняток із засади безпосередності дослідження показань, речей і документів як допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні, який проводиться слідчим суддею.
Нормативне регулювання цієї процедури закріплено у ст. 225 КПК. За її змістом, у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
З аналізу вказаної норми вбачається, що проведення допиту особи за правилами цієї норми можливий за наявності виняткових випадків, які пов'язані:
1)з існуванням небезпеки для життя і здоров'я;
2)з її тяжкою хворобою;
3)з наявністю обставин, що можуть унеможливити її допит в суді;
4)з наявністю обставин, що можуть вплинути на повноту чи достовірність показань.
Отож, під час розгляду клопотання про допит свідка в порядку ст. 225 КПК, в першу чергу слід оцінити обґрунтованість клопотання щодо наявності виняткового випадку для допиту такої особи.
За доводами викладеними в клопотанні та зазначеними адвокатом у судовому засіданні, винятковість випадку полягає у тому, що він побоюється набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного. Це, на його думку, назавжди позбавить можливості допитати його, як свідка у цьому кримінальному провадженні.
Однак, стаття 225 КПК не передбачає винятковість випадку для допиту особи у разі набуття нею якогось процесуального статусу у кримінальному провадженні або зміни такого статусу.
Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За ч. 1 ст. 95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Підозрюваний, обвинувачений має право давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати (п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК).
Отож, показання підозрюваного та обвинуваченого також є доказом у кримінальному провадженні. КПК не встановлює якогось переважного доказового значення у показаннях наданих свідком над показаннями наданими підозрюваним або ж обвинуваченим.
Адвокатом не надано будь-яких обґрунтувань та доказів того, що існує небезпека для життя і здоров'я ОСОБА_5 або ж він тяжко хворіє, або ж наявні обставини, що унеможливлять його допит в суді чи вплинуть на повноту чи достовірність його показань.
А тому, адвокатом не наведено обставин, які можна б було вважати винятковими та такими що позбавлять можливості допитати ОСОБА_5 в подальшому в разі необхідності. Тобто, відсутня основна умова, передбачена положеннями ст. 225 КПК - винятковість випадку.
(4.2) Стаття 225 КПК не передбачає можливості повторного або додаткового допиту свідка
Як убачається з клопотання адвоката ОСОБА_3 , його пояснень, а також доводів детектива, ОСОБА_8 вже допитувався в НАБУ в якості свідка у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, ст. 225 КПК встановлює порядок допиту особи, а не повторний чи додатковий допит свідка, після проведення такого допиту детективом.
До того ж, з клопотання є незрозумілим, що саме заважало ОСОБА_10 дати вичерпні та повні показання детективу НАБУ під час його первісного допиту.
Також, адвокат не зазначає будь-яких нових обставин, які б з'явилися після попереднього допиту та з приводу яких слід додатково дати показання.
(4.3) Пункт 7 частини першої статті 303 дозволяє оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій
Як убачається з клопотання та доданих доказів, 6 та 12 березня 2025 року адвокат ОСОБА_6 звертався до детектива НАБУ з клопотаннями про допит ОСОБА_5 . Однак, такі клопотання залишилися без відповіді.
Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 зобов'язано детектива НАБУ розглянути подані адвокатом клопотання.
24.04.2025 адвокат отримав дві постанови детектива НАБУ про відмову в допиті ОСОБА_5 .
При цьому, пункт 7 частини першої статті 303 дозволяє оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
А тому, обґрунтованість клопотання про допит свідка ОСОБА_5 та предмет доцільності здійснення такої слідчої дії повинна оцінюватися судом виключно в межах розгляду такої категорії скарг. Адже предметом судового контролю, у цьому випадку, є не лише прийняте слідчим рішення за результатом розгляду відповідного клопотання, а й дотримання процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Отож, доцільність та необхідність проведення детективом НАБУ допиту свідка ОСОБА_5 повинна в першу чергу перевірятися в межах оскарження адвокатом рішення детектива про відмову в його клопотанні про допит свідка.
Враховуючи, що адвокатом не обґрунтовано винятковість випадку для допиту в якості свідка ОСОБА_5 , ст. 225 КПК не передбачає можливості повторного або додаткового допиту свідка, КПК встановлена окрема процедура зі зверненням з клопотанням про допит свідка та можливість оскарження рішення детектива про відмову у такому клопотанні, слідчий суддя доходить висновку, що у клопотанні адвоката про проведення допиту свідка в порядку ст. 225 КПК слід відмовити.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000316 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1