Справа № 991/3743/25
Провадження № 1-кс/991/3776/25
12 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.
2.Скарга обґрунтована тим, що 16.04.2025 голова ГО «НОН - СТОП» ОСОБА_3 з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП) з офіційної пошти ГО «НОН-СТОП» - gononstopkharkiv@gmail.com, на офіційну електронну пошту НАБУ - ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
3.У заяві зазначав, що ОСОБА_4 - колишній заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації, перебуваючи у злочинній змові з радником голови Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 , засновниками ТОВ «АЕС ГРУП» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тестем брата ОСОБА_4 - ОСОБА_13 , а також ОСОБА_11 - номінальним власником ряду підконтрольних юридичних осіб, за сприянням працівників контролюючих органів, зокрема СБУ, ДФС, ДПС, ДСНС, Держекоінспекції, створили організовану злочинну групу з метою незаконного виробництва, зберігання, реалізації підакцизних нафтопродуктів, ухилення від сплати податків, легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом, через мережу фіктивних підприємств, підконтрольні нафтобази та тіньові АЗС.
4.На переконання заявника, у межах цієї злочинної схеми активно функціонує не лише міні-НПЗ у місті Мерефа, а й низка підприємств у Полтавській області, де в порушення всіх технічних регламентів здійснюється змішування токсичних домішок (зокрема метанолу) з нафтовими фракціями для створення фальсифікованого дизельного пального та бензинів. Це пальне реалізується через мережу підконтрольних автозаправних станцій, зокрема мережу АЗС «МОТТО», а також транспортується до регіонів України з подальшим зливом у комерційні об'єкти агропромислового сектору. Продукція є небезпечною для використання та завдає шкоди як двигунам, так і навколишньому середовищу.
5.Заявник стверджував, що окрім виготовлення та реалізації неякісного пального, ОЗГ займається масовим підробленням документації з метою прикриття своїх схем, оформлюючи виготовлену продукцію як «розчинники для лакофарбової промисловості». Використовуючи фіктивні договори, підроблені податкові накладні та механізми «транзитних» компаній, вказані особи створюють ілюзію законної діяльності. Такий механізм дозволяє їм уникати оподаткування, виводити кошти в готівку та легалізовувати великі обсяги «тіньових» доходів.
6.На переконання заявника, участь підконтрольних компаній у публічних тендерних закупівлях. ТОВ «Золотий стандарт К» та ТОВ «КАЛАМ», що входять до сфери впливу ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП», стали ключовими учасниками закупівель палива для комунальних підприємств Харкова. Зокрема, шляхом укладання багатомільйонних угод з КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Шляхрембуд» та КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради», вони забезпечили собі контроль над бюджетними потоками, використовуючи технічні умови власного авторства, фіктивні договори та компанії-оболонки. Бюджетні кошти у подальшому виводяться через афілійовані структури та офшорні компанії, з ознаками діяльності конвертаційних центрів. Водночас контролюючі органи демонструють повну бездіяльність або ж сприяють зловживанням, отримуючи неправомірну вигоду.
7.З огляду на це, заявник вважав, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 201-4, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
8.Заявник стверджував, що наразі відомості, викладені ним у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені. З огляду на це, просив зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою від 16.04.2025 за вих. № 16/04/2025-2-3 та розпочати досудове розслідування.
Позиція учасників у судовому засіданні
9.У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, у поданій скарзі просив її розглядати за його відсутності.
10.Представник НАБУ у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Проте від представника за довіреністю НАБУ ОСОБА_12 до суду надійшли письмові пояснення, зміст яких зводиться до того, що під час аналізу заяви голови ГО «НОН - СТОП» ОСОБА_3 від 16.04.2025 за № 16/04/2025-2-3 органом досудового розслідування не було встановлено відомостей, які б могли свідчити про ймовірність вчинених кримінальних правопорушень, підслідних детективам НАБУ. Водночас у поясненнях представник повідомив про те, що зазначену заяву листом від 21.04.2025 було скеровано до Бюро економічної безпеки України, про що заявника було проінформовано.
11.Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
12.Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з огляду на які було постановлено цю ухвалу та положення закону, якими керувався слідчий суддя
13.Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановив такі обставини.
14.16.04.2025 голова ГО «НОН - СТОП ОСОБА_3 звернувся до САП із заявою, в якій зазначив обставини, про які йдеться в пунктах 3-6 цієї ухвали.
15.Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені відомості у його заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені.
16.Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
17.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
18.Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК).
19.Згідно із пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
20.Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
21.У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно із якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
22.Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, слідчим на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Унесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
23.Слідчий суддя вважає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (через недостатню обізнаність заявника, неочевидність вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але водночас достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
24.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
25.Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 та від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
26.Відповідно до частин 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До ЄРДР вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. З огляду на ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
27.Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
28.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, зокрема до заяви про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявником, не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, натомість, їх можна розцінити як суб'єктивне враження чи домисли заявника, вони є занадто абстрактними та не свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу.
29.Тобто слідчий суддя переконаний, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.
30.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 від 16.04.2025 за вих. № 16/04/2025-2-3 відсутні, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1