Провадження № 11-сс/821/227/25 Справа № 711/3564/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 травня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 травня 2025 року, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей 2012 та 2020 років народження, здійснюючого підприємницьку діяльність, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави врозмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень,
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби чи визначення як альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумув для працездатних осіб стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначала, що застосування стосовно ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є недоцільним та незаконним. Ризики, на які посилалася сторона обвинувачення при зверненні з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодним доказом.
Захисник наголошувала на тому, що до підозрюваного можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Звертаючись з таким клопотанням, адвокат наголошувала на даних, характеризуючих особу підозрюваного, а саме, що підозрюваний має вищу освіту, здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, активно займається волонтерською діяльністю та є членом ВГО «СГОУ «Народна рада»» з 2022 року, має міцні соціальні зв'язки - дружину та дві малолітні дитини: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до довідки № 1063 від 28.03.2025, потребує домашнього догляду, з якими підозрюваний проживає разом, а також матір, яка є особою з інвалідністю 2 групи.
Крім того, захисник звертала увагу на наявність у ОСОБА_7 тяжких захворювань, які підтверджуються відповідними медичними документами.
Захисник зазначала, що вказані обставини в сукупності дають підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з тримання підозрюваного під вартою.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 травня 2025 року задоволено частково клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8 .
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід -заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Роз'яснено підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У випадку внесення застави підозрюваним або заставодавцем, вирішено покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що на даній стадії досудового розслідування наявні підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_7 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який зможе забезпечити дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.05.2025 включно.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор вказує, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 - залишено без задоволення та ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишено без змін. Згідно з вказаною ухвалою стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчим суддею та Черкаським апеляційним судом були перевірені доводи сторони захисту та їм надано оцінку. Суди встановивли, що доводи про відсутність доказів існування ризиків не знайшли свого підтвердження; ризик переховування, втечі від органу досудового розслідування, суду переважає над стійкістю його родинних зв'язків; відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора стороною захисту не було надано.
Крім того, 02.05.2025 під час розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 , підозрюваний у черговий раз повідомив, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Однак, на спростування цієї інформації прокурором надано вимоги про судимість ОСОБА_7 , згідно з якими останній притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України у 2017 році та з того часу стосовно нього розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Разом з тим, прокурором долучено копії висновків експертів по речовинам, вилученим 19.03.2025 із гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке розташоване в автокооперативі «Аврора», що за адресою: вул. Припортова, 22А та із гаражного приміщення № НОМЕР_2 , яке розташоване в гаражно-будівельному кооперативі «Іскра-1», що за адресою: вул. Лесі України, 21, м. Черкаси, відповідно до зазначених висновків, вказані речовини є особливо небезпечними психотропними речовинами в особливо великих розмірах.
Зазначені документи (вимоги про судимість та висновки експертиз) на час обрання слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному та перегляду цього рішення судом апеляційної інстанції не були в розпорядженні сторони обвинувачення та відповідно не могли бути надані раніше.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що стороною захисту, при поданні клопотання про зміну запобіжного заходу, не повідомлено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею та Черкаським апеляційним судом. Натомість, стороною обвинувачення надано інформацію, яка свідчить про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_7 .
Сторона обвинувачення в апеляційній скарзі звертає увагу на системність вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, кількість вилучених психотропних речовин та наркотичних засобів за результатами проведення обшуків, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки.
Враховуючи особливості події кримінальних правопорушень, вбачається, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки попередня його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватися встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні за наведених у ній підстав, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, мотивуючи тим, що ухвала є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за таких підстав.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбаченихчастиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 201 КПК до клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст. 201 КПК підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Крім цього, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України повинен дослідити й інші обставини, зокрема міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням приписів ст. 201 КПК, зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший менш суворий. Водночас, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Тому при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відтак, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.
Натомість, клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу не містить жодних належних доводів на підтвердження зміни обставин, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, на підставі яких слідчий суддя та колегія суддів могли б дійти висновку про необхідність зміни запобіжного заходу на інший, менш обтяжливий.
Вказані обставини слідчим суддею враховані не були.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції сторона захисту також не довела існування таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Натомість, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя в ухвалі не вказав жодного конкретного ризику у кримінальному провадженні, не вказав, що саме змінилося після застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного за попередньою ухвалою чи які, можливо, нові обставини після цього були встановлені.
Фактично, слідчий суддя в обґрунтування можливості визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у виді застави, в оскарженій ухвалі вказав лише те, що з урахуванням оцінки наданих доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їх взаємозв'язок, а також можливих та існуючих ризиків у даному кримінальному провадженні, характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місцепроживання та сталі соціальні зв'язки (одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей 2012 та 2020 року народження, та матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, зареєстрований та здійснюючий діяльність як фізична особа-підприємець, з 2022 року є членом та волонтером ВГО «СГОУ «Народна рада»»), на даній стадії досудового розслідування наявні підстави для продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак існуючі ризики не є винятковими та достатніми для продовження застосування такого запобіжного заходу як безальтернативного.
Також слідчим суддею не враховано приписів ч. 4 ст. 183 КПК, та не обґрунтовано за яких підстав слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення підозрюваному застави, з урахуванням його підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Питання обґрунтованості підозри детально досліджувалось при обранні слідчим суддею 21.03.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході якого було встановлено, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали провадження за клопотанням захисниці ОСОБА_8 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, не знаходить підстав для задоволення такого клопотання, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, а обставини, які, відповідно до ст. 178 КПК України, були враховані слідчим суддею в ухвалі від 21.03.2025 та апеляційним судом в ухвалі від 09.04.2025 про застосування стосовного підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що не було доведено наявності підстав для звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внаслідок чого в задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному потрібно відмовити.
Крім того, колегія суддів зауважує, що зі змісту ст. 201 КПК України вбачається, що слідчий суддя за результатами розгляду клопотання сторони захисту вправі або відмовити у задоволенні такого клопотання, або змінити більш суворий вид запобіжного заходу на інший більш м'який вид запобіжного заходу, а також вирішити питання про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У даному випадку слідчий суддя, приймаючи рішення про визначення підозрюваному ОСОБА_7 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативного запобіжного заходу - заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, фактично запобіжний захід не змінив, а залишив той самий - тримання під вартою, але при цьому вирішив визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, тобто прийняв рішення, яке за результатами розгляду клопотань в порядку ст. 201 КПК України законом не передбачене. До того ж, слідчий суддя безпідставно поклав на підозрюваного ОСОБА_7 додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі обов'язки в порядку ст. 201 КПК України можуть бути лише скасовані або змінені. При цьому слід зауважити, що необхідність покладення зазначених обов'язків має бути встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання про той чи інший запобіжний захід або доведена останнім під час розгляду такого клопотання (ч. ч. 4, 5 ст.194 КПК України).
Таким чином, колегія суддів висновує, що слідчий суддя при розгляді клопотання захисниці ОСОБА_8 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене нормами КПК України.
З огляду на зазначені вище обставини, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 201, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 травня 2025 року, якою частково задоволено клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід -заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8 , поданого в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 .
Вважати діючим запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2025.
Заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.05.2025 (справа № 711/3564/25; провадження № 1-кс/711/960/25), повернути заставодавцям, а саме:
- ОСОБА_12 - 149 000,00 грн, відповідно до квитанцій від 02.05.2025 № 0.0.4343988209.1;
- ОСОБА_13 - 149 000,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4343983669.1;
- ОСОБА_14 - 140 000,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4343967070.1;
- ОСОБА_15 - 140 000,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4343975153.1;
- ОСОБА_16 - 145 000,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4344003104.1;
- ОСОБА_17 - 145 000,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4343998103.1;
- ОСОБА_8 - 40 400,00 грн, відповідно до квитанції від 02.05.2025 № 0.0.4344013828.1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді