22 травня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 699/1786/24
Провадження № 22-ц/821/858/25
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В.
за участю секретаря: Гладиш О.Ю.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
представник позивача: Мельник Вероніка Сергіївна,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Літвінової Г.М. в приміщенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
15 листопада 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 25.08.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navce.in.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1260-9448.
Зазначений кредитний договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір, у якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник була попередньо ознайомлена.
Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 29 500,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена процентна ставка - 1,20 % в день; стандартна процентна ставка 1,50 % в день.
Вказує, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надав кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідач порушила умови кредитного договору та в підсумку не повернула в повному обсязі кредит позивачу, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем навіть після спливу встановленого договором строку кредитування.
За розрахунком позивача, станом на 14.11.2024 загальний розмір його грошових вимог до відповідача становить 88 727,10 грн та складається з простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 286,10 грн, простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 29 500,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 58 941,00 грн.
На підставі наведеного, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1260-9448 від 25.08.2023 у розмірі 88 727,10 грн, з яких прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту у розмірі 286,10 грн, прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 29 500,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 58 941,00 грн
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корсунь-Шевченківского районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року позов - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1260-9448 від 25.08 2023 в розмірі 64 115,20 грн та судовий збір у сумі 1 750,43 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено та не оспорюється відповідачем наявності за умовами кредитного договору заборгованості за тілом кредиту, яка становить 29 500,00 грн і підлягає до стягнення.
Вирішуючи питання стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія п. 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, а також виходячи із денної процентної ставки в 1% відсоток, заявленого позивачем у розрахунку строку нарахування відсотків за користування кредитом з 25.08.2023 до 04.02.2024 (164 дні) суми основного боргу 29 500,00 грн, сплати відповідачкою на погашення кредиту 14 050,90 грн, заборгованість позивача за кредитним договором № 1260-9448 від 25.08.2023 за несплаченими відсотками становить 34 329,10 грн (29 500,00 грн х 1% х 164 дні - 14 050 ,90 грн), яка підлягає до стягнення.
Задовольняючи вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 286,10 грн, суд виходив із умов кредитного договору, погоджених сторонами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
01 квітня 2025 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мельник В.С. подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за відсотками за кредитним договором №1260-9448 від 25.08.2023 в розмірі 34 329,10 та в частині стягнення 1 750,43 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальної суми заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором у розмірі 58 941,00 грн, а також стягнути всю суму сплаченого позивачем судового збору, вважаючи в оскаржуваній частині рішення суду постановленим при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6 та п. 10.2 договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Звертає увагу суду, що базовий період - строк протягом якого боржник бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом ( 14 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів, а строк кредитування - строк, на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися( в даному випадку 300 днів до 19.06.2024).
Крім того, згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 14.11.2024 товариство здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6 та 10.2 )в строк договору ( згідно п. 4.9), що погоджений сторонами.
Вказує, що відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватися кредитом на погоджених сторонами умовах.
Щодо зазначення судом першої інстанції, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», звертає увагу, що вказаний Закон прийнятий від 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023.
Враховуючи, що кредитний договір було укладено 25.08.2023, тобто до прийняття та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то відсоткова ставка у розмірі 1,50% та 1,20% встановлена на момент укладення договору та нарахована відповідно до умов чинного законодавства.
Вважає розрахунок заборгованості, поданий разом з позовною заявою, здійсненим на підставі умов кредитного договору та вказує, що позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, а нарахування комісії за видачу кредиту відбувалось одноразово, та не застосовувалась як санкція до відповідача за невиконання зобов'язань.
Норма Закону, зокрема, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що товариство не здійснювало будь-яких нарахувань ( штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону , що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 05 травня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Єлісєєв Д.О., вважаючи апеляційну скаргу товариства необгрунтованою, а рішення суду законним, обгрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 25.08.2023 о 10:06 год з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://navce.com.ua/ або https://navce.ua/ ) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1260-9448 продукту «НА ВСЕ».
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання відкрити для відповідача невідновлювальну кредитну лінію для задоволення особистих потреб на умовах, визначених договором, надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: розмір кредитного ліміту 29 500,00 грн, дата надання кредиту 25.08.2023, базовий період 14 календарних днів.
Згідно з розділом 1 «Визначення термінів» базовий період це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту.
Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (п. 4,7 договору).
Згідно з п. 4.3-4.6 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом. Оплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду.
Згідно з п. 4.9 договору строк кредитування - 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 19.06.2024.
У цьому кредитному договорі сторони погодили розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну вартість кредиту.
Так, відповідно до п. 4.10 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 27 135,00 %.
Відповідно до п. 4.11 орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 152 338,60 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
Знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування кредитом, діє протягом усього періоду кредитування за умови, що позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує усі передбачені договором платежі (відсотки, тіло кредиту) (п. 10.2 договору).
Як додаток до кредитного договору № 1260-9448 від 25.08.2023 сторони підписали (відповідачка - електронним підписом) Графік платежів за Договором, у якому вказано розмір процентів за користування кредитними коштами за кожний базовий період (14 днів) за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,50 % на день та Графік платежів за Договором, у якому указано розмір процентів за користування кредитними коштами за кожний базовий період (14 днів) за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,20 % на день. У першому випадку (за процентної ставки 1,50% на день) сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 118 413,30 грн, у другому (за процентної ставки 1,20% на день) - 94 731,04 грн.
До позовної заяви позивач також додав підписані 25.08.2023 електронним підписом відповідача Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» від 28.07.2023 та підписаний 01.06.2023 електронним підписом відповідача паспорт споживчого кредиту, у якому викладена інформація про істотні умови споживчого кредиту, а також аналогічної інформації, яка міститься у договорі про відкриття кредитної лінії № 1260-9448 від 25.08.2023.
Відповідно до наявної у справі довідки АТ КБ «ПриватБанк» позивач через АТ КБ «ПриватБанк» видав 25.08.2023 відповідачу кредитні кошти у розмірі 29 500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , указаний відповідачем у п. 12 кредитного договору № 1260-9448 від 25.08.2023, що підтверджується також довідкою позивача про видачу коштів.
Матеріали справи містять наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 1260-9448 від 25.08.2023 станом на 14.11.2024, згідно з яким основний борг відповідача за указаним кредитним договором становить 29 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 58 941,00 грн, заборгованість за комісією - 286,10 грн.
З наданого розрахунку вбачається, що відповідач за указаним кредитним договором 07.09.2023 повернула відповідачу кошти у розмірі 7 025,45 грн та 09.09.2023 у розмірі 7 025,45 грн, які позивач зараховував на погашення відсотків за користування кредитними коштами та комісії.
Також з наданого розрахунку вбачається, що відповідачу щоденно нараховувалися відсотки за зниженою ставкою 1,20 % у три перші базові періоди з 25.08.2023 до 05.10.2023, а в період з 06.10.2023 до 04.02.2024 - щоденно за ставкою 1,50% . При цьому вбачається, що хоча указаний кредитний договір укладено до 19.06.2024, позивач припинив нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом з 05.02.2024 (а.с. 42).
2.Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами та в частині стягнення судового збору, в іншій частині рішення суду судом апеляційної інстанції не переглядається.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає не в повній мірі.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також апеляційний суд приймає до уваги положення статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», де зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.
Встановивши, що договір про відкриття кредитної лінії № 1260-9448 від 25.08.2023 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за належних доказів про те, що договір укладено відповідачкою, а грошові кошти перераховані на її банківську картку, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та комісією.
В апеляційній скарзі Товариство оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні зазначеної товариством суми заборгованості по відсотках.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1260-9448 від 25.08.2023, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , остання отримала кредитні кошти у розмірі 29 500,00 грн.
Згідно з п. 4.3-4.6 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом. Оплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду.
Згідно з п. 4.9 договору строк кредитування - 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 19.06.2024.
У цьому кредитному договорі сторони погодили розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну вартість кредиту.
Так, відповідно до п. 4.10 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 27 135,00 %.
Відповідно до п. 4.11 орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 152 338,60 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
Знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування кредитом, діє протягом усього періоду кредитування за умови, що позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує усі передбачені договором платежі (відсотки, тіло кредиту) (п. 10.2 договору).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що щоденно нараховувалися відсотки за зниженою ставкою 1,20 % у три перші базові періоди з 25.08.2023 по 05.10.2023, допоки відповідачка виконувала умови договору щодо своєчасного повернення кредиту, а в період з 06.10.2023 до 04.02.2024 - щоденно за ставкою 1,50% , так як відповідачка припинила виплачувати кредит.
Всього позивач нарахував відповідачу заборгованість за відсотками у розмірі 58 941,00 грн, врахувавши що позивачем було внесено на погашення заборгованості за кредитом 14 050,90 грн, які позивач зарахував на погашення відсотків за кредитом.
Такий порядок нарахування також повністю узгоджується із підписаними сторонами умовами кредитного договору № 1260-9448 від 25.08.2023.
Вирішуючи питання стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія п. 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, а також виходячи із денної процентної ставки в 1% відсоток, заявленого позивачем у розрахунку строку нарахування відсотків за користування кредитом з 25.08.2023 до 04.02.2024 (164 дні) суми основного боргу 29 500,00 грн, сплати відповідачкою на погашення кредиту 14 050,90 грн, заборгованість позивача за кредитним договором № 1260-9448 від 25.08.2023 за несплаченими відсотками становить 34 329,10 грн (29 500,00 грн х 1% х 164 дні - 14 050 ,90 грн), яка підлягає до стягнення.
В апеляційній скарзі щодо зазначення судом першої інстанції стосовно максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», звертає увагу, що вказаний Закон прийнятий від 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023 та враховуючи, що кредитний договір було укладено 25.08.2023, тобто до прийняття та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то відсоткова ставка у розмірі 1,50% та 1,20% встановлена на момент укладення договору та нарахована відповідно до умов чинного законодавства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, у даній справі не може бути застосовано ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому що відсотки за користування кредитними коштами не є компенсацією за невиконання позичальником зобов'язань за договором.
Разом з тим, 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що кредитний договір хоча і укладено 25.08.2023, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», але строк кредитного договору закінчився 19.06.2024 , тобто після набрання указаним Законом чинності.
Перевіривши умови кредитного договору в частині нарахування відсотків, колегія суддів встановила, що розмір відсотків, визначений умовами кредитного договору у період з 25.08.2023 по 05.10.2023 та в період з 06.10.2023 по 04.02.2024, є нижчим за розмір відсотків, визначених у відповідні періоди, вказані в ЗУ «Про споживче кредитування», тому підлягає до стягнення сума заборгованості, яка визначена позивачем у наданому ним розрахунку заборгованості.
За наведених підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при проведенні власних розрахунків помилково виходив із денної процентної ставки в розмірі 1%, оскільки денна процентна ставка в 1 % застосовується з 20.08.2024, а строк дії даного договору закінчився 19.06.2024, тому наведений судом розрахунок заборгованості за відсотками є помилковим.
Водночас, поданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідачки відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов?язанням, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами.
Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося позивачем з 25.08.2023 по 05.10.2023 у розмірі 1,20% , в період з 06.10.2023 по 04.02.2024 у розмірі 1,50%, при цьому з 04.02.2024 нарахування відсотків не здійснювалося. Перевіривши наведений позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів встановила, що розмір нарахованих, не погашених позичальником відсотків, становить 58 941,00 грн.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов до помилкового висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками у розмірі 34 329,10 грн.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє об'єктивне підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вирішення питання щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та судового збору із збільшенням сум, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, зміни рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 4 305,57 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни - задовольнити.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та судового збору - змінити.
Збільшити суму нарахованих відсотків, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» із 34 329,10 грн. до 58 941,00 грн.
Збільшити суму судового збору, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» із 1750,43 грн. до 4 305,57 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Ю.В. Сіренко
О.М. Новіков