Справа № 353/88/25
Провадження № 2/353/148/25
22 травня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н. І.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,
позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Явдошак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання за ним права власності на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6203 га, що знаходиться на території с. Гарасимів Гарасимівської сільської ради, Контур № 79 Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, у відповідності із Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018874 від 10.03.2001 року; земельні ділянки для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5573 га (ділянка № 1 - 0,1243 га, ділянка № 2 - 0,2160 га, ділянка № 3 - 0,2170), що знаходиться на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, у відповідності із Державним актом на право приватної власності на землю серії ІФ № 14-06-02/000017 від 14.03.1994 року в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрував тим, що 01.07.1990 року по АДРЕСА_1 проживала його тітка (рідна сестра матері ОСОБА_3 ) одинока ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй на праві власності належали вищевказані земельні ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 тітка ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно. Ще за життя вона посвідчила на його ім'я заповіт, яким заповіла йому все належне їй на день смерті майно. Він прийняв спадщину, так як проживав з тіткою однією сім'єю без реєстрації в її господарстві з грудня 2011 року по день її смерті і являється єдиним спадкоємцем за заповітом та бажає оформити спадщину після її смерті на своє ім'я.
Однак, в нотаріальному порядку йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз'яснено, що ним пропущено строк звернення із заявою до нотаріальної контори на прийняття спадщини і запропоновано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини чи із заявою про встановлення факту постійного проживання з тіткою однією сім'єю без реєстрації на час відкриття спадщини.
А тому йому необхідно в судовому порядку визнати за ним право власності на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6203 га, що знаходиться на території с. Гарасимів Гарасимівської сільської ради, Контур № 79 Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, у відповідності із Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018874 від 10.03.2001 року; земельні ділянки для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5573 га (ділянка № 1 - 0,1243 га, ділянка № 2 - 0,2160 га, ділянка № 3 - 0,2170), що знаходиться на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, у відповідності із Державним актом на право приватної власності на землю серії ІФ № 14-06-02/000017 від 14.03.1994 року в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Явдошак О.О. позов підтримали з підстав зазначених в ньому, просили його задовольнити.
В підготовче судове засідання представник відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області не з'явився, однак на електронну адресу суду надіслав заяви (а.с. 40, 47), в яких позов визнав та просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є жителями с. Гарасимів Івано-Франківського району Івано-Франківської областіта знайомими позивача, в судовому засіданні ствердили, що знають позивача ОСОБА_1 та знали його покійну тітку ОСОБА_2 , та засвідчили той факт, що позивач з грудня 2011 року постійно проживав разом з тіткою ОСОБА_2 по день її смерті без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , вів з нею спільне господарство, здійснював догляд за тіткою, оскільки остання хворіла та потребувала сторонньої допомоги, підтимував господарство тітки, забезпечував тітку продуктами харчування, лікуванням та всім необхідним. На даний час підтримує господарство.
Вислухавши думку позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018874 від 10.03.2001 року, який виданий на підставі рішення Гарасимівської сільської Ради народних депутатів від 19.02.2000 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 40, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,6203 га в межах згідно з планом призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Гарасимів Гарасимівської сільської ради, Контур № 79 Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 4).
Також, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ № 14-06-02/000017 від 14.03.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 17, який виданий на підставі рішення Гарасимівської сільської Ради народних депутатів XIХ сесії ХХІ скликання від 25.12.1993 року, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 0,5573 га в межах згідно з планом (ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1243 га, ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2160 га, ділянка № НОМЕР_3 площею 0,2170) призначена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області (а.с. 5).
Тітка позивача ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати позивача ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і їхніми батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 24, 25).
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_9 що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 26).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (тітка позивача) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 18). Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким житловий будинок, все своє майно, земельну ділянку, яка буде їй належати, заповіла ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією заповіту від 26.03.2008 року (а.с. 16) та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 17878773 від 19.12.2008 року (а.с. 17).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Після смерті ОСОБА_2 (тітка позивача) позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водосласької Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що він пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також не підтверджено факт його постійного проживання, як спадкоємця, із спадкодавцем ОСОБА_2 (тітка позивача) на час відкриття спадщини, що підтверджується листом-повідомленням приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. № 2/01-16 від 03.01.2025 року (а.с. 19).
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79631930 від 03.01.2025 року, в Спадковому реєстрі відсутні відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (тітка позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 20).
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Для звернення в нотаріальну контору із заявою на оформлення спадщини за заповітом позивачу необхідно представити документи, які б підтверджували, що він постійно проживав однією сім'єю з спадкодавцем - ОСОБА_2 (тітка позивача) по день її смерті по АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 300 від 15.10.2024 року (а.с. 14) ОСОБА_2 (тітка позивача) (одинока, власних дітей не мала), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійною жителькою с. Гарасимів Тлумацького району Івано-Франківської області та на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . З грудня 2011 року за вказаною адресою проживав однією сім'єю без реєстрації по день її смерті ОСОБА_1 (позивач). Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався в Гарасимівській сільській раді 26.03.2008 року зареєстрований в реєстрі за № 12.
Також про факт спільного проживання ОСОБА_1 (позивач) разом з ОСОБА_2 (тітка позивача) з грудня 2011 року по день її смерті ствердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У зв'язку з тим, що на час відкриття спадщини у ОСОБА_1 (позивач) відсутні документи на підтвердження його постійного проживання разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , він не може оформити спадкове майно на своє ім'я.
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Оцінивши наявні у справі докази, враховуючи, що цей факт дійсно має для позивача юридичне значення, суд приходить до висновку про доведеність факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивача, питання про повернення судового збору не вирішується.
На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 142, 263-265, 268, 273, 293, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованим по АДРЕСА_2 , жителем АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , право власності на:
- земельну ділянку площею 0,6203 га в межах згідно з планом призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Гарасимів Гарасимівської сільської ради, Контур № 79 Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 018874 від 10.03.2001 року, який виданий на підставі рішення Гарасимівської сільської Ради народних депутатів від 19.02.2000 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 40, виданого на ім'я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 ;
- земельну ділянку загальною площею 0,5573 га в межах згідно з планом (ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1243 га, ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2160 га, ділянка № НОМЕР_3 площею 0,2170) призначену для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ № 14-06-02/000017 від 14.03.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 17, який виданий на підставі рішення Гарасимівської сільської Ради народних депутатів XIХ сесії ХХІ скликання від 25.12.1993 року, на ім'я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. ЛУЩАК
Повне судове рішення складено «23» травня 2025 року.