Справа № 350/465/25
Номер провадження 2/350/316/2025
23 травня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мікрокредит» заборгованість у розмірі 31760,20 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» ( надалі - ТОВ «Мікрокредит») уклало Договір № 107867 (надалі - Договір) з відповідачем за яким він отримав суму кредиту у розмірі 20000 грн. 00 коп. Договір було укладено строком до 05 березня 2025 року. Згідно з п. 1.4. Договору ОСОБА_1 зобов'язався за користування кредитом сплачувати 179,301 % річних від суми кредиту, у розрахунку 0,566 % на добу. Розмір платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідно до Додатку № 1 Договору, становить 1793 грн. 01 коп. Відповідно до п. 1.6. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає 35860 грн. 20 коп., відповідно до розрахунку: 1793 грн. 01 коп. (сума платежу один раз на тиждень в рахунок повернення кредиту та сплати процентів) х 20 (кількість платежів за Договором) = 35860 грн. 20 коп. У період часу з 31.10.2024 року по 11.12.2024 року ОСОБА_1 в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом сплатив ТОВ «Мікрокредит» 4100 грн. 77 коп. Станом на 17.03.2025 року ОСОБА_1 не виконав зобов'язання передбачені Договором, а саме не сплатив ТОВ «Мікрокредит» заборгованість з повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 31760 грн. 20 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився однак подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнав.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
23.05.2025 до Рожнятівського районного суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутності, у якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
23.05.2025 до Рожнятівського районного суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи у його відсутності, у якій також зазначив, що позовні вимоги визнає.
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачем подано заяву про визнання позову і таке визнання, на думку суду, не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб судом встановлено наступне.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
16.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 107867, за яким він отримав суму кредиту у розмірі 20000 грн 00 копійок. Договір було укладено строком до 05 березня 2025 року (а.с.4-10).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 за період з 16.10.2024 року по 05.03.2025 року становить 31760,20 грн, що складається з: 20000,00 (тіло кредиту) + 15860,20 (проценти за користування кредитом за період з 16.10.2024 року по 05.03.2025 року) - 4100,00 (сума сплачена в рахунок повернення кредиту та процентів за користування кредитом) = 31760 грн 20 коп (а.с.14).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», є юридичною особою, дата реєстрації 28 травня 2021 року (а.с. 3).
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить наступних висновків.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 16.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» уклало Договір № 107867 з ОСОБА_1 за яким він отримав суму кредиту у розмірі 20 000 грн.
Розрахунком заборгованості (а.с.14) підтверджено, що на день звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за кредитом становила ціну позову.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Також суд враховує письмову заяву відповідача, в якій він позов визнав повністю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню повністю.
V. Розподіл судових витрат:
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, і задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а інші 50% судового збору в розмірі 1211,20 грн. слід повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» суму заборгованості за кредитним договором № 107867 від 16.10.2024 в розмірі 31760 (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» з державного бюджету 50% судового збору, що складає 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом, згідно платіжного доручення (платіжна інструкція № 636) від 17.03.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», що знаходиться за адресою: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 24, корпус 2, офіс 412, код ЄДРПОУ 37422865.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.М. Бейко