Справа № 936/741/22
Провадження № 1-кп/936/10/2025
23.05.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Скотарське, Воловецького району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
ОСОБА_8 3 травня 2022 року приблизно в 21 годині 28 хвилин, керуючи легковим автомобілем марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 , робоча гальмова система та система рульового керування якого згідно висновку експерта №CE-19/107-22/4036-IТ від 03.06.2022 знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією, рухаючись на 11 кілометрі + 950 метрів автомобільного шляху Т0718 «Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я», в селищі Воловець, по вулиці Карпатській, 61 а, Мукачівського району, Закарпатської області, перебуваючи згідно висновку експерта №949 від 18.05.2022 в стані алкогольного сп?яніння середнього ступеню, не виконав згідно висновку експерта №CE-19/107-22/5247-IT від 04.07.2022 технічних вимог пункту 12.2 (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги) та пункту 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, які набрали чинності з 1 січня 2002 року, з посиланням на термін «небезпека для руху» та «безпечна швидкість», зміст яких є в пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, що обумовило втрату ним контролю над рухом автомобіля марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не застосував своєчасного гальмування, внаслідок чого здійснив наїзд на гужовий віз під керуванням керманича ОСОБА_10 , який в цей час рухався у попутньому напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир гужового возу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої 3ЧМТ, перелом склепіння черепа, субдуральна гематома, гнійний менінгоенцефаліт з вогнищами маляції, посттравматична гідроцефалія, набряк та вклинення речовини головного мозку, закритий перелом грудини, консолідовані переломи ребер справа, з якими був доставлений до реанімаційного відділення Комунального некомерційного підприємства «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради», де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Згідно висновку експерта №32/В від 26.07.2022 вищевказані тілесні ушкодження у вигляді важкої ЗЧМТ, перелом склепіння черепа, субдуральна гематома, гнійний менінгоенцефаліт з вогнищами маляції, посттравматична гідроцефалія, набряк та вклинення речовини головного мозку, закритий перелом грудини, консолідовані переломи ребер справа, з врахуванням медичної документації виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму дії, або від ударяння об такі у пасажира гужового транспорту під час ДТП з послідуючим падінням з нього на тверде підлегле покриття, по давності виникнення вкладаються в час ДТП, яка мала місце 03 травня 2022 року.
За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому склепіння черепа, субдуральної гематоми, забою головного мозку згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2. 1.3 (б,в,г) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв?язку із настанням смерті ОСОБА_11 . За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому грудини, консолідованих переломів ребер, забою серця та легень, згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пункту 2.2.2. мають ознаки середніх тілесних ушкоджень і не знаходяться у прямому причинному зв?язку із настанням смерті ОСОБА_11 . Смерть громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок гнійного менінгоенцефаліту, внаслідок ускладнення 3ЧМТ у вигляді перелому склепіння черепа, субдуральної гематоми (з врахуванням даних медичної документації), що привело до набряку та вклинення речовини головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 .
З огляду на наведене, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 подав угоду про визнання винуватості, укладену 10.04.2025 між начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником- адвокатом ОСОБА_9 , згідно якої ОСОБА_8 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Сторони узгодили покарання у виді штрафу у розмірі 5000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.
До угоди про визнання винуватості додано заяву потерпілої ОСОБА_12 від 10.04.2025 року, згідно з якою вона надає прокурору письмову згоду на укладення угоди між ним та обвинуваченим ОСОБА_8 , не заперечує проти призначення будь-якого покарання, з'явитися у судове засідання не має можливості, оскільки знаходиться за кордоном. Просить проводити судовий розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 у присутності захисника ОСОБА_9 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, щиро розкаявся та пояснив, що він розуміє права, надані законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Прокурор ОСОБА_7 наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилася, скільки перебуває за кордоном, а тому просила розглянути справу без її участі в судовому засіданні, про що надіслала на електронну адресу суду письмову заяву від 07.04.2025 року. З вказаної заяви також вбачається, що подія ДТП, яка мала місце 03.05.2022 і в результаті якого загинув її чоловік викликає в неї біль та розпач. Підтверджує те, що обвинувачений добровільно щомісяця надсилає їй на банківську картку кошти в розмірі 2 500 гривень на відшкодування завданої шкоди. На даний час претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_8 не має, оскільки ніякі кошти не можуть повернути їй чоловіка. Стосовно призначення покарання не заперечує можливість призначення будь-якого покарання, не пов?язаного з позбавленням волі на розсуд суду, в тому числі і шляхом застосування статті 69 КПК України.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши угоду про визнання винуватості та матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.
Згідно з ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні ОСОБА_8 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, пояснив, що розкаявся в його вчиненні, надав згоду на призначення узгодженого покарання. Ствердив, що цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Додав, що укладення угоди є добровільним.
Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_13 , суд погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
За умовами угоди про визнання винуватості сторони погодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 5000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.
Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином з необрежною формою вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання згідно з ст. 66 КК України, є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення вперше, примирення з потерпілою, добровільне, систематичне (щомісячне) відшкодування їй завданої шкоди.
Так, згідно з ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в загальній частині цього Кодексу.
ОСОБА_8 повністю визнав свою вину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.54, т.1), що вказує на те, що він не є особою, небезпечною для суспільства, позитивно характеризується за місцем проживання, підтвердженням чого є харектеристика виконавчого комітету Воловецької селищної ради (а.с.59, т.1), та по місцю роботи в ВСП "Мукачівська дистанція колії" регіональної філії "Львівська залізниця" (а.с.128, т.3), на обліку в лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває відповідно до довідки КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" (а.с.56), має на утриманні двох малолітніх дітей (а.с.75, т.1); судом встановлено кілька обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , зокрема: щире каяття, яке полягає у повному усвідомленні наслідків свого діяння, настання яких не бажав, зробив для себе відповідні висновки, систематично відшкодовує заподіяну потерпілій шкоду, підвердженням чого є щомісячні банківські квитанції (а.с.96-106, т.3, а.с. 214-221, т.3), наявна позиція потерпілої, яка надала письмову згоду прокурору на укладення з обвинуваченим угоди про визнання винуватості та не заперечила проти призначення будь-якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, в тому числі і із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, оскільки не має жодних претензій до нього.
В судовому засіданні обвинувачений ствердив про наявність у нього фінансової можливості сплатити штраф у разі призначення даного виду покарання.
З огляду на викладене, з урахуванням вищенаведених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, і з урахуванням особи обвинуваченого та, виходячи із положень ст.ст.50, 65 КК України, суд приходить висновку щодо можливості застосування положень ч.1 ст.69 КК України та призначення обвинуваченому покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.286-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.
При цьому, обгрунтованим є застосування до обвинуваченого додаткової міри покарання, передбаченої санкцією ч.3 ст.286-1 КК України як обов'язкової, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд вважає, що саме таке покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, матиме на меті не тільки кару, а й виправлення ОСОБА_8 , буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам закону, суд констатує, що її умови відповідають вимогам КПК України і КК України, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Також, у відповідності до ч.6 ст.474 КК України суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, і призначення обвинуваченому ОСОБА_8 узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
05.05.2022 ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_14 №936/425/22 (провадження №1-кс/936/100/2022) накладено арешт на майно в рамках даного кримінального провадження, який слід скасувати.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_8 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 38 207, 56 копійок.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід не застосовано.
Суд, керуючись ст.ст.368, 472,475 Кримінального процесуального кодексу України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.04.2025 року у приміщенні Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури за адресою: вул.Карпатська,70, селище Воловець, Мукачівського району, Закарпатської області, між начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України і призначити йому покарання на підставі ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 5000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобоми на 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 38 207 (тридцять вісім тисяч двісті сім гривень) 56 копійок.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_14 від 05.05.2022 №936/425/22 (провадження №1-кс/936/100/2022).
Речові докази: транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик затриманих транспортних засобів відділення відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; ключі від автомобіля- повернути власнику ОСОБА_8 ;
- гужову підводу- повернути власнику;
-матерчасто- балонову куртку білого кольору ТМ "CHAIN OF BROTHERS", передану на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_10 - повернути йому ж;
-стерильні марлеві серветки, обгорнуті фольгою зі слідами одорологічного походження, які упаковано до спеціалізованого пакету з логотипом "Національна поліція України" SUD" 1129904 і переупаковані до спеціалізованого пакету "Україна МВС Експертна служба" 5465641, одну стерильну марлеву серветку, обгорнуту фольгою зі слідами одорологічного походження, яка упакована до спеціалізованого пакету з логотипом "НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ" SUD 1027234 і переупакована до спеціалізованого пакету "Україна МВС Експертна служба" 5465642, одну стерильну марлеву серветку з сухою венозною кров'ю підозрюваного ОСОБА_8 , яка обгорнута фольгою, упакована до паперового конверту з логотипом "НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ" і переупакована до спеціалізованого пакету "Україна МВС Експертна служба 5465643, стерильну марлеву серветку, обгорнуту фольгою із взірцями висушеної венозної крові ОСОБА_8 , яку поміщено до паперового конверту з логотипом "НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ" і переупаковано до спеціалізованого пакету з логотипом "Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА" 5467649, подушку безпеки з керма автомобіля марки «Ford Transit Connect» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яку поміщено до паперового конверту з логотипом "НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ" в спеціалізованому пакеті з логотипом "НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ" ЕХРТ 0209946 і переупаковану до спеціалізованого пакету з логотипом "Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА" 5787046, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області- знищити.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею ст.394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний термін з часу його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1