Справа № 243/10536/24
Провадження № 2/243/56/2025
Іменем України
22 травня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміної Н.О.
при секретарі Петрусі Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
вимоги позивача: про встановлення факту проживання однією сім'єю,
учасники справи: не з'явились,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 27 грудня 2024 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник позивача із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : про встановлення факту проживання однією сім'єю, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивачка - ОСОБА_1 з 1992 року проживала у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . В 2010 році вони переїхали за адресою: АДРЕСА_2 . Під час сумісного проживання вони з чоловіком мали спільний бюджет, з якого купували продукти харчування, одяг, побутову хімію, сплачували комунальні послуги. Покупку побутової техніки підтверджується гарантійними талонами та видатковими накладними. Вказує, що вони з чоловіком багато мандрували, про що свідчать їх спільні фото з відпочинку. Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу потрібно позивачці для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.
У зв'язку з вищевикладеним, представник позивача просив встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з 1992 по час смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні 28.04.2025 року позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що шлюб з померлим не реєстрували, оскільки за час спільного проживання ніякого майна не придбали, тому не бачили в цьому сенсу. Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно їх для отримання виплат, які залишилися після смерті ОСОБА_4 . Зауважила, що спадщину після смерті її цивільного чоловіка більше ніхто із родичів не прийняв.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслав суду заяву з проханням розгляд справи проводити за їх відсутності, не заперечували проти винесення заочного рішення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
3.Ухвалою суду від 30 грудня 2024 було відкрито було відкрито спрощене позовне провадження у справі, по справі призначено судове засідання, витребувано докази.
4.Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, шляхом надсилання судових повісток, в судове засідання не з'явилися без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
5.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
6.Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.2024 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов'янськ Донецької області.
7.Згідно довідки б/н від 07.03.2024 року виданої ФОП ОСОБА_5 (Ритуальні послуги), ОСОБА_1 сплачено послуги ритуального транспорту та придбання ритуальних товарів для поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рахунок своїх коштів, а не за рахунок державного бюджету.
8.Відповідно до довідки №386189-21-05 від 18.03.2024 року виданої Відділом надання адміністративних послуг Слов'янської міської військової адміністрації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживала разом із ОСОБА_4 та разом вели спільне господарство з 24.01.2012 по 02.03.2024. Довідка видана на підставі свідчення свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
9.Відповідно до страхового полісу №001987 від 17 травня 1994 року, вбачається, що ОСОБА_4 було укладено договір страхування життя та здоров'я з СО Саламанора. Заповідачем зазначена - ОСОБА_1 .
10.Згідно декларації №0001-РАТХ-А200 про вибір лікаря, який надає первинну медичну документацію, вбачається, що під час укладання декларації із сімейним лікарем ОСОБА_4 контактною особою зазначена - ОСОБА_1 .
11.З матеріалів спадкової справи № 204/2024, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігуном В.В. 09.05.2024, вбачається, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 . Заповіту спадкодавець не залишив, спадкового договору немає. Крім того, 20.01.2025 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте постановою нотаріуса від 20.01.2025 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку подачі заяви для прийняття спадщини.
12.Також судом було досліджені фотокартки на яких зображені ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 .
13.Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою, пояснила, що мешкає АДРЕСА_3 квартира у 4 квартирі з 1998 року. З 2010 року у квартирі АДРЕСА_4 мешкала позивачка з ОСОБА_8 . Зараз вона живе одна. В гостях бувала у них неодноразово. Це була класична родина. Ховали ОСОБА_9 позивачка та її донька.
14.Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який є сусідом позивачки, пояснив, що мешкає в будинку по АДРЕСА_5 , живе там 40 років з народження. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 жили вдвох у квартирі АДРЕСА_4 , ще до 2014 заїхали. ОСОБА_11 вони як одна сім'я, не знав що їх шлюб не зареєстрований. Жили разом, вели спільне господарство, як чоловік та дружина.
V. Оцінка Суду.
15.Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
16.Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
17.Звертаючись до суду із позовною заявою у справі, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Метою встановлення такого факту стало необхідність оформлення спадкових прав, як спадкоємцю четвертої черги.
18.Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
19.До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
20.Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
21.Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
22.Статтею 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
23.При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
24.До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
25.Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім'ю, що передбачає їх пов'язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків у період, не менше ніж п'ять років.
26.Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).
27.Звертаючись з позовом до суду, позивач наводить аргументи про те, що з 1992 року по 02.03.2024 спільно проживали із померлим в одному будинку, вели спільне господарство, за життя постійно опікувалася ОСОБА_4 , здійснювала за ним догляд. Вони мали спільний бюджет, витрати, купували продукти харчування, ліки та разом їздили відпочивати. Поховання ОСОБА_4 здійснювала також позивачка разом зі своєю донькою.
28.Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61 -18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61- 17111св20).
29.Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
30.Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім'ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
31.Пунктом 6рішення Конституційного Суду від 03.06.99 р. №5-рп/99установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
32.Встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має юридичне значення, оскільки необхідне заявниці для реалізації своїх особистих немайнових та майнових прав та інтересів в ході прийняття права на спадкування.
33.Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи покази свідків, які кожен окремо підтвердили факт проживання позивачки із ОСОБА_4 як чоловіка і жінки, суд приходить до висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу у період з 1992 року.
34.Тому, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення повністю, так як в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_4 з 1992 року, що виразилось у їх спільному проживанні за однією адресою, веденні спільного господарства та наявністю спільних доходів та витрат.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
35.Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивачки.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
2. Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 1992 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.О. Дюміна