Справа № 216/2986/25
провадження 3/216/1533/25
іменем України
15 травня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
13.04.2025 року приблизно о 17:00 год. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме у подвір'ї будинку розпивав алкогольні напої, а саме горілку «Мороша» об'ємом 0,5 літра та вмістом спирту 40%, коньяк Black Duck об'ємом 0,5 літра та вмістом спирту 40%, внаслідок чого отримав гостру алкогольну інтоксикацію, однак не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність. Оскільки ОСОБА_2 не досяг віку адміністративної відповідальності відповідальність має нести опікун ОСОБА_1 .
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, відповідно до змісту якої вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визна. Пояснила, що дитина була під впливом друзів.
ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
ІV. Оцінка суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 444003 від 15.04.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; копією паспорта ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції, поясненнями ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , розпорядженням про надання статусу дітям позбавленим батьківського піклування № 62 від 01.03, розпорядженням про встановлення опіки над дітьми №107 від 02.04.2024., поясненням до протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Сукупність вказаних доказів вказують на вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 протиправних дій, які містять в собі ознаки адміністративного правопорушення. Однак зважаючи на ту обставину, що на час вчинення даного адміністративного правопорушення ОСОБА_2 не досягнув віку з якого настає адміністративна відповідальність за ст. 44 КУпАП, саме його бабуся ОСОБА_1 , підлягає відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, доведена у повному обсязі.
V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані,які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 184, 251, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суд
1. Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 850(вісімсот п'ятдесят)грн.00коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 605 (шістсот п'ять)грн.60 коп.на користь держави.
4.Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5.У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
6. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
7.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО