Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/3962/25
номер провадження 2/215/2118/25
22 травня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що відповідач не виконує умови ведення трудових книжок працівників, у яких відраховується консолідований страховий внесок, збір до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку на регулярній основі і порушує вимоги п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.1993 № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 № 259/34/5. Просить суд: - визнати не заведення Криворізькою міською радою трудової книжки, як на позаштатного працівника з державним соціальним страхуванням незаконною бездіяльністю відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.1993 № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2021 №259/34/5; - зобов'язати відповідача відповідно до скарги від 11.02.2025 вх. С-461-П оформити з ним трудові відносини; - стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1 975 509 грн.
Суддя перевіривши позовну заяву, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Тобто, у позивача виник спір з суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо невиконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.1993 №58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 №259/34/5; недотримання п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. №58. Дана справа виходячи з положень п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, відноситься до юрисдикції адміністративних судів та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у Постанові від 22 травня 2019 року у справі №705/5060/18, прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. В цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
Разом з тим відповідно до практики ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд, гарантоване в §1 ст.6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, аби сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого є лише одним з аспектів. Однак ідеться про можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в §1 ст.6 Конвенції.
З урахуванням наведеного, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 260-261, 353 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, так як позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що останній має право подати позов в порядку адміністративного судочинства до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://tr.dp.court.gov.ua/sud0441/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалу складено та підписано суддею 22 травня 2025 року.
Суддя