Справа № 215/6822/24
1-кп/215/468/25
23 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
у складі:головуючого- судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1202404170000646 щодо обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,
У провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому посилаючись на те, що необхідно провести судовий розгляд справи, допитати свідків, враховуючи значну кількість злочинів, відсутність соціальних зв'язків і місця роботи, тяжкість і суспільну небезпеку злочинів, сувору міру покарання, наявність ряду судимостей, через продовження існування ризиків вчинення нового злочину, ухилення від суду і незаконного впливу на свідків .
Обвинувачений і захисник в судовому засіданні заперечували щодо клопотання, вказували на відсутність ризиків.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та є актуальними, тому суд вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів суд зазначає, що ОСОБА_5 на цей час, як і на час обрання запобіжного заходу, обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, в т.ч. тяжких, під час воєнного стану, що викликають значний публічний інтерес і за вчинення яких передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, він неодружений, міцних соціальних зв'язків не має, тому він перебуваючи на волі може ухилитися від явки до суду і перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків з метою уникнення від можливого суворого покарання. При цьому, ОСОБА_5 раніше судимий за корисливі злочини, не працевлаштований і постійного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, що в сукупності з іншим свідчить про ризик продовжити злочинну діяльність, з метою відшукання коштів для свого існування.
Водночас, суд враховує практику ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р., згідно якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи сторони захисту не спростовують вказані вище обставини і є недостатніми для зміни запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, інтереси правосуддя, в т.ч. необхідність допиту потерпілих і свідків, що має істотне значення для об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на значний суспільний інтерес до такої категорії справ, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів .
Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 22 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі і порядку, визначеному ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 24.10.2024 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення .