Справа № 191/2404/25
Провадження № 1-кс/191/391/25
20 травня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миролюбівка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну вищу освітою, офіційно непрацевлаштований, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000621 від 19.05.2025 року,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041390000621 від 19.05.2025 року, яке відповідає вимогам ст. 177, 184 КПК України, надійшло 20.05.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Клопотання підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 отримали 19.05.2025 року о 18.00 годині.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за наступних обставин.
18.05.2025 року приблизно о 21.00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , прийшли в гості до спільної знайомої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де почали вживати спиртні напої.
У той же день приблизно о 22:00 годині ОСОБА_5 пішов до себе додому, та приблизно через годину повернувся до вищевказаної адреси. Після чого у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з мотивів ревнощів ОСОБА_7 до їх спільної знайомої раптово виник прямий злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 , 18.05.2025 року приблизно о 23.00 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у ході бійки, ударами рук, стиснутими в кулак наніс ОСОБА_7 не менше п'яти ударів у ділянку голови (обличчя). Після чого ОСОБА_5 своєю правою ногою наніс ОСОБА_7 два удари у ділянку тулуба зліва, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на землю. Потім продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 взяв своєю рукою дерев'яну палицю та наніс ОСОБА_7 один удар у ділянку грудної клітини справа та по одному удару з правого та лівого боку у потиличну ділянку голови. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 помер на місці ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Смерть потерпілого ОСОБА_7 настала від шоку, який настав внаслідок отриманих травм із залученням декількох ділянок тіла з використанням тупого предмету.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами: протоколом допиту свідка, протоколом допиту потерпілої, протоколом обшуку, протоколом допиту підозрюваного та іншими матеріалами.
Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто у вчиненні вбивства - умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Також у клопотанні слідчий обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вищевикладені обставини та доводи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів може призвести до неможливості запобігання ризиків зазначених в даному клопотанні, тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив обрати домашній арешт. Умислу вбивати ОСОБА_7 не мав, переховуватися від органів досудового слідства та суду наміру не має.
Захисник також заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати домашній арешт у нічний час доби, так як підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, неофіційну роботу та буде працювати, що мати можливість сплатити шкоду потерпілій.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування; - незаконно впливати на потерпілих та свідків; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого погодженого з прокурором, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, не працевлаштований, неодружений, у зв'язку з чим існують обґрунтовані ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також до обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
З огляду на викладене, застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України,
задовольнити клопотання слідчого.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 18 липня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали складено 23 травня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1