Єдиний унікальний номер 205/3037/24
Номер провадження 1-кп/205/176/25
22 травня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041690000273 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що наявні ризики для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , в судові засіданні не з'являвся, у зв'язку з чим останнього ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12.11.2024 року оголошено у розшук, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також, обвинувачений ОСОБА_3 під час перебування у розшуку з 12.11.2024 року у вищевказаному кримінальному провадженні, вчинив нове кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за № 12025042120000291 від 05.03.2025 року, за ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні 25.04.2025 року направлено для розгляду до Новокодацького районного суду міста Дніпра.
Захисник обвинуваченого адвокат - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та пояснив, що у нього були проблеми з житлом, тому він знаходився за іншою адресою. Приходив до суду, намагаючись дізнатись про дату судового засідання, проте не зміг отримати інформацію. Пообіцяв своєчасно прибувати на всі подальші судові засідання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, потерпілого, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,
які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041690000273 від 22.02.2024 року ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утримані малолітню дитину ОСОБА_7 , 2016 року народження, судимості не має, за викликом суду в судові засіданні не з'являвся, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано.
Разом з тим, на даний час суд погоджується з позицією сторони захисту, що прокурором на даній стадії судового розгляду не було надано переконливих та належних доказів щодо існування ризиків, встановлених ст.177 КПК України.
При тому, що главою 18 КПК України передбачено, що незалежно від стадії судового розгляду обов'язок доказування щодо необхідності застосування конкретного запобіжного заходу, наявності ризиків та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу покладається саме на прокурора.
Статтею 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахуванням зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Так, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину.
Враховуючи вищевикладене та зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також те, що він має постійне місце проживання, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.110, 177, 181, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1.Не відлучатися цілодобово з постійного місця проживання, що знаходиться для обвинуваченої за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу суду.
2. З'являтися за першою вимогою на виклики до суду.
3. Повідомляти прокурора, суд про зміну місця фактичного проживання.
4. Утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначені обов'язки, покладаються на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк судового розгляду, але не більше 60 днів до 24-00 години 19 липня 2025 року включно.
Повний текс ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження 23.05.2025 року о 11.30 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1