Справа № 204/4171/25
Провадження № 3/204/1216/25
21 травня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Василенко В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, -
07 квітня 2025 року приблизно о 13 год. 50 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, перехрестя вул. Енергетична та вул. Новобудівельна водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Scania R440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS3K д.н.з. НОМЕР_2 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим завдано матеріальні збитки. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кислий Є.І. не заперечував проти розгляду справи у відсутності його підзахисного, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, що ОСОБА_2 надав працівникам поліції письмові пояснення, що не відповідають дійсності, а реальним винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є саме ОСОБА_2 . Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , останній вважає, що в одному напрямку руху було дві та більше смуги, що не відповідає дійсності. Загальна ширина проїжджої частини складає 10,0 м., при двосторонньому русі з двома полосами в кожному напрямку із розрахунку найменшої допустимої ширини смуги руху в 2,75 м., ширина проїжджої частини мала складати щонайменше 11,0 м. Таким чином, на думку захисника, доводи ОСОБА_2 стосовно декількох смуг руху в одному напрямку спростовуються Правилами дорожнього руху та наявними матеріалами справи. Більш того, даний висновок було зроблено без врахування габаритів транспортного засобу на якому рухався ОСОБА_1 . Крім того, водій автомобіля Hyundai зупинився біля правого краю проїзної частини на вул. Енергетична менше ніж за 10,0 м. до Т-подібного перехрестя з вул. Новобудівельна без підстав визначених правилами, чим здійснив порушення п.15.9 Розділу 15 Правил.
Захисник зазначає, що водій автомобіля Scania рухаючись по вул. Енергетична побачив по ходу руху власного транспортного засобу перешкоду - автомобіль Hyundai, що зупинився без явних причин для своєї зупинки та не виявив причин для власної зупинки перед автомобілем Hyundai - здійснив маневр «Об'їзд перешкоди з лівого боку» і під час його завершення та повернення в свою смугу руху сталася ця дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль Hyundai під час завершення маневру автомобілем Scania знаходився в «мертвій зоні біля автомобіля», що не дало змоги зреагувати водію Scania для можливого уникнення дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням водійського досвіду. В свою чергу, водій Hyundai почав рух не оцінивши дорожню обстановку та розгубившись, не маючи водійського досвіду - вчинив дану дорожньо-транспортну пригоду.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 07 квітня 2025 року він повертався з роботи та їхав на автомобілі Hyundai, зупинився біля правого краю проїзної частини на вул. Енергетична в м. Дніпрі. Потім розпочав рух по крайній правій полосі проїзної частини. Коли розпочав рух, то автомобіль Scania випереджав його, а коли він порівнявся вже з кабіною вказаного автомобіля, то автомобіль Scania почав змінювати напрямок руху, перелаштовуючись в його смугу руху і зачепив його кабіною. На думку потерпілого, саме порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Торубаров А.В. в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 та притягнути його до відповідальності за ст.124 КУпАП.
Представник потерпілого зазначив, що причина даної дорожньо-транспортної пригоди, саме в тому, що перед зміною напрямку руху, у відповідності до п.10.1 ПДР України, водій ОСОБА_1 не переконався у тому, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху. Оскільки в даній дорожній ситуації саме ОСОБА_1 , здійснюючи перестроювання праворуч, повинен був надати дорогу іншому водієві ОСОБА_2 , який слідував у попутному напрямку по тій смузі, на яку здійснювалось перестроювання, а отже саме дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали. Водій ОСОБА_2 міг розраховувати на те, що у відповідності до п.1.4 ПДР України, інший водій ОСОБА_1 також виконає правила дорожнього руху, в тому числі і ті, що були поставлені йому у провину. Крім того представник потерпілого вказав, що таке поняття як «мертва зона» Правилами дорожнього руху не передбачено, в свою чергу водій транспортного засобу зобов'язаний стежити за дорожньою обстановкою.
Суд, заслухавши пояснення захисника, потерпілого та його представника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи клопотання захисника та представника потерпілого, доходить таких висновків.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, не дивлячись на позицію захисника, на переконання суду провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується дослідженими у справі доказами, зокрема: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293376 від 07.04.2025, схемою місця ДТП від 07.04.2025, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 07.04.2025, фотозображеннями розташування транспортних засобів на дорозі після дорожньо-транспортної пригоди.
Так, зі схеми місця ДТП видно, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на смузі руху автомобіля Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно, що підтверджується в тому числі й письмовими поясненнями потерпілого.
В той же час, водій ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях зазначає про те, що змінював напрямок руху зміщуючись вправо, що також відображено і в схемі ДТП.
Так, зі схеми ДТП, а також фотозображень розташування транспортних засобі на дорозі після дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що ділянка дороги на якій відбулась дорожньо-транспортна пригода, не має дорожньої розмітки або дорожніх знаків, які б визначали кількість смуг для руху транспортних засобів. А отже, у відповідності до п.11.1 Правил дорожнього руху, кількість смуг для руху має визначатися самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
З наведеного вбачається, що в момент зіткнення транспортних засобів, автомобіль Scania змінив напрямок руху змістившись вправо, в той час, як автомобіль Hyundai І30 рухався прямолінійно в межах своєї смуги для руху і не змінював свого напрямку.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис наданий захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кислим Є.І. з відеореєстратора автомобіля Scania, з якого вбачається, що автомобіль Scania рухається посередині дороги, а автомобіль Hyundai І30 перебуває в нерухомому стані припаркований з правого боку проїзної частини перед перехрестям. Після перетину перехрестя автомобіль Scania починає змінювати напрямок руху, зміщуючись вправо, а автомобіль Hyundai І30 рухається паралельно. При цьому автомобіль Hyundai І30 періодично частково випереджає автомобіль Scania.
Вказаний відеозапис спростовує доводи захисника, що водій ОСОБА_1 не міг виявити рух автомобіля Hyundai І30, оскільки він рухався в «мертвій зоні».
З вказаних обставин, суд доходить до безсумнівного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 10.1 ПДР України та його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У даному випадку водій ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом належного виконання ним вимог п. 10.1 ПДР України, і саме необачність водія ОСОБА_1 та його дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена у повному обсязі, зібрані у справі докази є належними та допустимим та такими, що у своїй сукупності є достатніми для висновку про винуватість останнього поза розумним сумнівом.
При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом'якшують відповідальність та які обтяжують її, його майновий стан та інші вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст.33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави, яке відповідно до ст.23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.А. Василенко