Справа № 201/6068/25
Провадження № 1-кс/201/2272/2025
16 травня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
підозрюваної - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Костянтинівка, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, особи з інвалідністю 2 групи, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000554 від 10 квітня 2025 року, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше 19 лютого 2025 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянку України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, діючи умисно, в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в ході спілкування в месенджері «Telegram» з представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_7 , який має псевдонім « ОСОБА_8 », надала останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації про розташування, переміщення військової техніки ЗС України на території Донецької області, а також оперативної обстановки на території вказаної області.
При цьому громадянка України ОСОБА_4 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана іноземною організацією ФСБ РФ для проведення підривної діяльності проти України.
Так, на виконання вищевказаного плану та завдань представника іноземної організації ОСОБА_7 , в період часу з 18 години 47 хвилин 19 лютого 2025 року до 16 години 49 хвилин 20 лютого 2025 року, ОСОБА_4 , знаходячись в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи, що вона діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_1 з унікальним ІD НОМЕР_2 та нікнеймом « ОСОБА_9 », надіслала у вигляді текстових повідомлень та скріншоту карти із відміткою співробітнику ФСБ РФ - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому в меседжері «Telegram» за номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 , під обліковим записом « ОСОБА_8 » інформацію про переміщення та розташування військової техніки ЗСУ самохідних артилерійських установок (САУ) на ділянці місцевості, із зазначенням відповідної геолокації, чим надала йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
За даним фактом 10 квітня 2025 року були внесені відомості до ЄРДР за №22025050000000554, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
15 травня 2025 року ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
15 травня 2025 року ОСОБА_4 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрювана вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, у зв'язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, експерта, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування стосовно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність у неї на утриманні трьох неповнолітніх дітей
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував стосовно задоволення клопотання, посилаючись на особу підозрюваної, яка є особою з інвалідністю, має на утриманні неповнолітніх дітей та раніше не судима, а також посилався на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених в клопотанні, у зв'язку з чим, просив суд відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати стосовно підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, відповідно до Наказу № 197 від 20 липня 2022 року, визначено тимчасове місце дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, а саме слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь, Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк, Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на території Соборного району в м. Дніпрі, на період дії воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 10 квітня 2025 року були внесені відомості до ЄРДР за №22025050000000554, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
15 травня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
15 травня 2025 року ОСОБА_4 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 31 березня 2025 року; протокол огляду мережі Інтернет від 27 березня 2025 року; протокол огляду від 30 квітня 2025 року; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05 травня 2025 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19 березня 2025 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15 травня 2025 року, протокол проведення слідчого експерименту від 15 березня 2025 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останньої у вчиненні інкримінованого їй злочину і правильності кваліфікації її дій, що є предметом судового провадження.
Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, у зв'язку з чим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі, виїзду за кордон. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.
В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, що підтверджується копією пред'явленої їй підозри, вчинила вказане діяння у період дії воєнного стану, тож, з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальним законом обов'язків.
Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній оскільки ОСОБА_4 , у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, вік та стан її здоров'я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, майновий стан підозрюваної, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_4 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, які будуть на неї покладені у разі внесення нею або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останньої, дані про особу підозрюваної та стан її здоров'я, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком дії до 13 липня 2025 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 13 липня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Встановити, що у разі внесення підозрюваною ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваної ОСОБА_4 , з-під варти, зобов'язати її прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останню обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі не з'явлення її за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення нею обов'язків, покладених на неї у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 16.10 годині 19 травня 2025 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1