Справа 932/2939/25
Провадження № 2-з/932/51/25
про розгляд клопотання про забезпечення позову
22 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Коваленко Т.О.,
за участю секретаря Прусака А.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, про забезпечення позову у цивільній справі № 932/2939/25 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ідея-Банк», АТ «Акцент-Банк», ТОВ «Бізнес-позика», ОСОБА_2 про визнання кредитних договорів недійсними, відшкодування збитків та моральної шкоди,
У провадженні судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ Кудрявцевої Т.О. перебувала позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ідея-Банк», АТ «Акцент-Банк», ТОВ «Бізнес-позика», ОСОБА_2 про визнання кредитних договорів недійсними, відшкодування збитків та моральної шкоди.
У зв'язку з відставкою судді ОСОБА_3 , на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від , головуючою суддею у цій справі визначена суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Коваленко Т.О.
21.05.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Індюкова Т.В. подала заяву про забезпечення позову у справі № 932/2939/25.
Підставою позовних вимог стало вчинення відповідачем - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та іншими невідомими особами щодо ОСОБА_1 неправомірних дій, за фактом чого до ЄРДР 02.01.2025 внесені відомості за №12025042140000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. На теперішній час досудове розслідування триває. В аслідок неправомірних дій невідомих осіб на ім'я позивачки було оформлено кредитні договори на загальну суму 249000 (двісті сорок дев'ять тисяч) грн за якими їй нараховується заборгованість та з її банківських рахунків списуються грошові кошти на погашення кредитів. Таким чином позивачці завдано матеріальної шкоди у розмірі неправомірно перерахованих на рахунки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 грошових коштів, а також завдано моральної шкоди. У зв'язку з чим позивач пред'явила позовні вимоги у тому числі до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у сумі 99000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн та моральної шкоди у сумі 200000 (двісті тисяч) грн.
Просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, належне відповідачу ОСОБА_2 , у межах предявлених до нього позовних вимог у сумі 299000 грн, у тому числі на сім рахунків, відкритих у банківській установі. Враховуючи розмір шкоди, завданої позивачці ОСОБА_1 діями відповідача ОСОБА_2 , вважає невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого майбутнього рішення суду.
Суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином забезпеченням позову усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 , її представник просить накласти арешт на все майно, належне відповідачу ОСОБА_2 , у межах пред'явлених до нього позовних вимог у сумі 299000 грн, у тому числі на грошові кошти які знаходяться на його банківських рахунках, але переліку майна, яке належить відповідачу, доказів на підтвердження належності будь-якого майна відповідачу ОСОБА_2 , суду не подала.
Далі представник суду подає протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.03.2025, в якому вказана юридична особа АТ КБ «Приват банк», як особа, у приміщенні якої відбувається доступ. Протокол не містить інформації у межах якого провадження здійснюється доступ, до якої саме інформації цей доступ здійснений, яка саме інформація вилучена. У протоколі лише зазначено, надано інформацію на CD-R диску(із зазначенням маркування диску та номеру диску).
Долучена, також, анкета належної перевірки клієнта - фізичної особи стосовно ОСОБА_2 , яка переліку рахунків цієї особи не містить, та три аркуші паперу із переліком рахунків без прив'язки цих рахунків до конкретної особи та один з цих паперів із текстом, якість якого не дозволяє достовірно розібрати викладену на ньому інформацію.
У заяві про забезпечення позову, представник позивача не обґрунтовує необхідність у застосуванні вказаного у заяві виду забезпечення позову, обмежившись лише фразою, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого майбутнього рішення суду. З наданих матеріалів, суд не має змоги пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду по справі № 932/2939/25.
Позивачем не доведено і судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову, про які представником позивача заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, про забезпечення позову у цивільній справі № 932/2939/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.О. Коваленко