13 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/34/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Кушнірчука В. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача-1 - Гулкевич С. Б. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача-2 - не з'явилися,
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шкарупи Світлани Павлівни
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (колегія суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Матущак О. І., Скрипчук О. С.) у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Шкарупи Світлани Павлівни
до: 1) Тернопільської міської ради, 2) Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради,
про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, поновлення державної реєстрації земельної ділянки,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У січні 2024 року Фізична особа - підприємець Шкарупа Світлана Павлівна (далі - ФОП Шкарупа С. П.) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) про визнання недійсними рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га за адресою АДРЕСА_1 Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради", рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га із одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, поновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 з одночасним поновленням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
1.2. Позовні вимоги ФОП Шкарупи С. П. обґрунтовані тим, що оспорювані рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, які стали підставою скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 та передачі цієї земельної ділянки в користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, є протиправними, оскільки вони прийняті всупереч судовим рішенням та висновкам у справі № 921/274/21. ФОП Шкарупа С. П. вважала, що Тернопільська міська рада порушила її право, яке передбачено частиною 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2024 у справі № 921/34/24 задоволено позов ФОП Шкарупи С. П.
Вирішено визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га за адресою АДРЕСА_1 Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради".
Вирішено визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .
Вирішено скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вирішено поновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 з одночасним поновленням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги ФОП Шкарупи С. П., господарський суд першої інстанції установив, що договір оренди землі від 31.07.2009, укладений між Тернопільською міською радою (орендодавець) та позивачкою (орендар), строком на п'ять років із 30.04.2009 до 30.04.2014, припинив свою дію з 31.04.2014 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. При цьому земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 і після закінчення строку договору оренди землі від 31.07.2009 була зареєстрована за позивачкою до 28.11.2022 без будь яких обмежень у її використанні, про що свідчать відомості, зазначені у витягу з Державного земельного кадастру від 28.11.2022 № НВ-0001346752022. За висновком місцевого господарського суду, на момент прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99 Тернопільська міська рада не розглянула належним чином заяву позивачки від 14.12.2018 та не вирішила її земельне питання шляхом прийняттям рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі". Крім того, як зазначив господарський суд першої інстанції, станом на 03.03.2023 Тернопільська міська рада не виконала рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2022, ухвалене у справі № 921/274/21 (набрало законної сили 17.11.2022) про зобов'язання Тернопільської міської ради розглянути в установленому законом порядку заяву позивачки від 14.12.2018 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі".
На підставі викладеного господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювані рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99 суперечать чинному законодавству і порушують права та законні інтереси ФОП Шкарупи С. П., зокрема, в частині її права брати участь у розгляді та вирішенні питань, які особисто стосуються позивачки. За таких обставин місцевий господарський суд визнав недійсними оспорювані рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99 і скасував державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки. Крім того, місцевий господарський суд відповідно до пунктів 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, вирішив поновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 з одночасним поновленням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2024 у справі № 921/34/24 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ФОП Шкарупи С. П.
2.4. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ФОП Шкарупи С. П., установив, що договір оренди землі від 31.07.2009, укладений між Тернопільською міською радою (орендодавець) та позивачкою (орендар) строком на п'ять років з 30.04.2009 до 30.04.2014, припинив свою дію з 31.04.2014 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Апеляційний господарський суд також установив, що Тернопільська міська рада 28.11.2014 прийняла рішення № 6/53/152, відповідно до пункту 1 якого відмовила ФОП Шкарупі С. П. у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення; пунктом 2 наведеного рішення Тернопільська міська рада припинила ФОП Шкарупі С. П. право користування земельною ділянкою, а пунктом 3 цього рішення зобов'язала ФОП Шкарупу С. П. у двадцятиденний термін із дня прийняття рішення повернути земельну ділянку. При цьому, як установив апеляційний господарський суд, на цей час рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 є чинним. Крім того, апеляційний господарський суд урахував, що на момент прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99 Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 25.03.2016 у справі № 921/102/15-г/7 за позовом ФОП Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю торговельно-побутового призначення загальною площею 34 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , та про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 поновленим. Цим рішенням Господарський суд Тернопільської області відмовив ФОП Шкарупі С. П. у задоволенні позовних вимог та, зокрема, зазначив, що позивачка не здійснила необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 31.07.2009. Наведене, за висновком Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/102/15-г/7, свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі від 31.07.2009 на підставі приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, як установив апеляційний господарський суд, рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2016 у справі № 921/102/15-г/7 набрало законної сили.
Апеляційний господарський суд також установив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 921/414/16-г/4 за позовом ФОП Шкарупи С.П. до Тернопільської міської ради про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 укладеним, відмовлено ФОП Шкарупі С.П. у задоволенні позовних вимог, оскільки встановлено, що позивачка не дотрималася процедури реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, адже не надала доказів звернення до уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди відповідно до процедури, яка була встановлена на той час статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 визнано за ФОП Шкарупою С. П. право власності на нерухоме майно - об'єкт торговельно-побутового призначення загальною площею 34 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , та припинено провадження у справі в частині вимоги про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 поновленим на підставі укладеної додаткової угоди від 02.02.2014. Водночас постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, яка набрала законної сили, скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 у частині задоволення позовних вимог ФОП Шкарупи С. П. та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у частині припинення провадження щодо позовних вимог про визнання поновленим договору оренди землі від 31.07.2009 рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 залишено без змін. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд із посиланням на приписи частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не взяв до уваги доводи ФОП Шкарупи С. П. про порушення її прав як землекористувача (орендаря) та власника об'єкта нерухомого майна внаслідок прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, оскільки, за висновком суду, наведені доводи позивачки не відповідають дійсним та фактичним обставинам і спростовуються преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями у справах № 921/102/15-г/7, № 921/414/16-г/4 № 921/225/16-г/13. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд помилково не врахував того, що договір оренди землі від 31.07.2009, укладений між Тернопільською міською радою та позивачкою, припинив свою дію з 31.04.2014 з огляду на закінчення строку, на який його було укладено, а земельна ділянка, що була предметом наведеного договору, не обтяжена об'єктами нерухомого майна, а тому Тернопільська міська рада як власник земельної ділянки з дотриманням процедури, визначеної нормами Земельного кодексу України, та з використанням повноважень, які передбачені в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельному кодексі України, передала її в користування. Крім того, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованим доводи Тернопільської міської ради та Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради про те, що рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 є актом індивідуальної дії та вичерпало свою дію фактом його виконання, оскільки на підставі цього рішення розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га в постійне користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради для обслуговування зупинки громадського транспорту та площадки відстою тролейбусів. При цьому на підставі рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 рішенням Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради.
Крім того, апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції про те, що на момент прийняття оспорюваних рішень Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 Тернопільська міська рада не розглянула належним чином заяву позивачки від 14.12.2018 та не вирішила її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", а станом на 03.03.2023 не виконала рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2022, ухвалене у справі № 921/274/21 (набрало законної сили 17.11.2022) про зобов'язання Тернопільської міської ради розглянути в установленому законом порядку заяву позивачки від 14.12.2018 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі". Апеляційний господарський суд установив, що Тернопільська міська рада прийняла рішення від 27.01.2023 № 8/22/105 "Про розгляд звернення ФОП Шкарупи С. П.", яким вирішила відмовити ФОП Шкарупі С. П. у наданні земельної ділянки площею 0,0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з об'єктом торговельно-побутового призначення. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 прийняте за результатами розгляду заяви ФОП Шкарупи С. П. від 14.12.2018, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21 та на підставі статей 12, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про адміністративні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з урахуванням висновків постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології. Наведена інформація, як зазначив апеляційний господарський суд, міститься на офіційному вебсайті Тернопільської міської ради та є загальнодоступною.
Апеляційний господарський суд також зазначив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 частково задоволено позовні вимоги у справі № 921/333/23 за позовом ФОП Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 та зобов'язання Тернопільської міської ради повторно розглянути в установленому законом порядку заяву позивачки від 28.12.2022 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі"; вирішено визнати за ФОП Шкарупою С. П. першочергове (переважне) право на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га із кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, що розташована в АДРЕСА_1 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/333/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог ФОП Шкарупи С. П. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/333/23 залишено без змін. Оскільки у справі № 921/333/23 було відмовлено в задоволенні позовних вимог, то це, як зазначив апеляційний господарський суд, свідчить про помилковість висновків господарського суду першої інстанції у цій справі № 921/34/24 про наявність порушеного права позивачки у зв'язку з наявністю у неї права вимагати від відповідача розглянути заяву від 28.12.2022. За таких обставин апеляційний господарський суд констатував, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 921/333/23, яка набрала законної сили, підтверджено законність рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 "Про розгляд звернення ФОП Шкарупи С. П.", яке було прийняте за результатами розгляду заяви ФОП Шкарупи С. П. від 14.12.2018 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21.
Крім того, апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції про наявність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га із одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, та про поновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 з одночасним поновленням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, оскільки договірні орендні відносини із ФОП Шкарупою С. П. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, яка перебуває в комунальній власності, закінчилися ще в 2014 році, що підтверджено та встановлено судовими рішеннями у справах № 921/102/15-Г/7, № 921/225/16-г/13, № 921/414/16-г/4. Тому, за висновком суду, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га державний реєстратор провів у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 921/34/24, до Верховного Суду звернулася ФОП Шкарупа С. П. із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2024 у справі № 921/34/24 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Шкарупа С. П. зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ФОП Шкарупа С. П., звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. За доводами скаржниці, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково не врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 921/653/17-г-4.
3.4. Крім того, на думку скаржниці, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах. При цьому ФОП Шкарупа С. П. зазначає про необхідність сформувати однакову судову практику в подібних правовідносинах.
3.5. Тернопільська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ФОП Шкарупи С. П. залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Тернопільська міська рада вважає правильними висновки апеляційного господарського суду про те, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 921/333/23, яка набрала законної сили, підтверджено законність рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 "Про розгляд звернення ФОП Шкарупи С. П.", яке було прийняте за результатами розгляду заяви ФОП Шкарупи С. П. від 14.12.2018 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21.
3.6. Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ФОП Шкарупи С. П. залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На думку Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, апеляційний господарський суд обґрунтовано врахував те, що договірні орендні відносини із ФОП Шкарупою С. П. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, яка перебуває в комунальній власності, закінчилися ще в 2014 році, що підтверджено та встановлено судовими рішеннями у справах № 921/102/15-Г/7, № 921/225/16-г/13, № 921/414/16-г/4.
3.7. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ФОП Шкарупи С. П. залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На думку ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, апеляційний господарський суд правильно не взяв до уваги доводи ФОП Шкарупи С. П. про порушення її прав як землекористувача (орендаря) та власника об'єкта нерухомого майна внаслідок прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області вважає, що наведені доводи позивачки спростовуються преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями у справах № 921/102/15-г/7, № 921/414/16-г/4 № 921/225/16-г/13.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Тернопільської міської ради від 30.04.2009 № 5/26/81 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 суб'єкту підприємницької діяльності Шкарупі С. П." затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0136 га, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення та надано в оренду позивачці земельну ділянку терміном на п'ять років.
4.2. 31.07.2009 між Тернопільською міською радою (орендодавець) та позивачкою (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 30.04.2009 № 5/26/81 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови), яка знаходиться в м. Тернополі на АДРЕСА_1.
4.3. Договір укладено терміном на п'ять років з 30.04.2009 до 30.04.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди землі від 31.07.2009).
4.4. Договір оренди землі від 31.07.2009 було зареєстровано в Книзі записів засвідчення факту реєстрації 19.11.2009 за № 3759 та у Тернопільській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в Державному реєстрі земель здійснено запис від 04.02.2010 за № 041066100029.
4.5. Позивачка на підставі укладеного договору оренди землі від 31.07.2009, після отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта "Будівництво зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" побудувала об'єкт торговельно-побутового призначення за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, АДРЕСА_1, який зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 13.09.2010 за № 469-18/10 та після завершення будівництва на закінчений будівництвом об'єкт отримала від приймальної комісії акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.02.2011 № 588, яким підтверджено, що об'єкт - зупинка громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення готовий до експлуатації.
4.6. Сертифікатом відповідності від 03.03.2011 № ТП000553 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.
4.7. Додатковою угодою від 02.02.2014 до договору оренди землі від 31.07.2009, зареєстрованою в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 05.03.2014 за № 2399, сторони погодилися внести зміни до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2014 та в частині розміру орендної плати, виклавши пункти 5 та 9 договору оренди землі від 31.07.2009 в новій редакції.
4.8. 28.11.2014 Тернопільська міська рада прийняла рішення № 6/53/152, відповідно до пункту 1 якого відмовила ФОП Шкарупі С. П. у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення; пунктом 2 наведеного рішення Тернопільська міська рада припинила ФОП Шкарупі С. П. право користування земельною ділянкою, а пунктом 3 цього рішення зобов'язала ФОП Шкарупу С. П. у двадцятиденний термін із дня прийняття рішення повернути земельну ділянку.
4.9. Як зазначала позивачка, вона 18.10.2016 звернулася до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди, долучивши проект додаткової угоди, графічні матеріали на земельну ділянку, довідку від 12.10.2016 № 35114/13-05 Державної фіскальної служби у Тернопільській області про відсутність заборгованості з орендної плати, інші документи згідно з переліком.
4.10. У відповідь на наведену заяву Виконавчий комітет Тернопільської міської ради листом від 02.11.2016 № 10276/08 повідомив позивачку про закінчення 30.04.2024 строку дії договору оренди землі від 31.07.2009. Крім того, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, посилаючись на пункт 8 договору оренди землі від 31.07.2009, зазначив про відсутність правових підстав для підписання запропонованого проекту додаткової угоди.
4.11. Тернопільська міська рада листом від 06.12.2017 повідомила позивачку про те, що право користування земельною ділянкою припинено на підставі рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152, а також зобов'язала орендаря у двадцятиденний термін з дати прийняття цього рішення повернути земельну ділянку орендодавцеві. Тернопільська міська рада також зазначила про необхідність виконання рішення від 28.11.2014 № 6/53/152 та вказала на відсутність можливості укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 31.07.2009.
4.12. 12.12.2017 ФОП Шкарупа С. П. звернулася до Тернопільської міської ради з листом про скасування рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 як такого, що прийняте з порушенням вимог законодавства. Тернопільська міської ради листом від 05.01.2018 № 69/08 повідомила позивачку про відсутність повноважень скасовувати свої власні рішення.
4.13. 25.05.2023 позичка звернулася із заявою до Байковецької сільської ради, в якій просила видати витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться в м. Тернополі на АДРЕСА_1.
4.14. 31.05.2023 Байковецька сільська рада надала відповідь на заяву позивачки, в якій зазначила, що Відділ "Центр надання адміністративних послуг" Байковецької сільської ради повідомив про те, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, а тому немає можливості сформувати витяг. При цьому Байковецька сільська рада рекомендувала позиваці звернутися до ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області.
4.15. 08.06.2023 позивачка звернулася до Тернопільської міської ради із запитом про надання копії рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га за адресою АДРЕСА_1 Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради".
4.16. 12.06.2023 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради надіслав позивачці засвідчену копію рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га за адресою АДРЕСА_1 Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради".
4.17. 19.06.2023 позивачка звернулася до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області із запитом, в якому просила надати публічну інформацію, а саме: копії документів, які свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 була виділена із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування; копію заяви, на підставі якої була скасована державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, що була виділена позивачці під забудову; відповідь щодо того, на підставі якої норми права була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 611О100000:08:014:0067 за відсутності документації із землеустрою та оцінки земель; відповідь про те, на підставі якої норми права була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 за наявності на ній зареєстрованого нерухомого майна; відповідь щодо того, чи була отримана інформація від Тернопільської міської ради про те, що спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 був вирішений у справі № 921/274/21 на користь позивачки.
4.18. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у відповіді від 22.06.2023 № ПІ-36/1-48/0/63-23, зокрема, зазначило, що згідно з відомостями з Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 скасована внаслідок об'єднання двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:08:014:0024 та 6110100000:08:014:0066. У Державному земельному кадастрі зареєстрована нова земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Така процедура відбулася згідно з поданою заявою про державну реєстрацію земельної ділянки від 24.01.2023 № ЗВ-9700467562023 із доданим до неї проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0830 га в постійне користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради для обслуговування зупинки громадського транспорту та площадки відстою тролейбусів на території Тернопільської міської територіальної громади Тернопільської області (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_1 (розробник - Комунальне підприємство "Земельне кадастрове бюро").
4.19. 24.07.2023 позивачка подала до Тернопільської міської ради запит щодо отримання інформації, в якому просила надати копію рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 технічного нагляду Тернопільської міської ради". Відповідно до повідомлення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.07.2023 № 17206-Ф/2023, позивачка отримала копію наведеного рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99.
4.20. 25.08.2023 позивачка, керуючись Законом України "Про звернення громадян", подала до Тернопільської міської ради заяву, в якій просила Тернопільську міську раду визнати незаконними рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, оскільки ці рішення порушують її права та інтереси як добросовісного орендаря на першочергове укладання договору оренди землі. Однак сесія Тернопільської міської ради не розглянула наведену заяву позивачки від 25.08.2023. При цьому в листі-повідомленні Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.09.2023 № 21396-Ф/2023, зокрема, зазначено, що відповідно до вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають право користування земельними ділянками за результатами аукціону.
4.21. 19.01.2024 позивачка повторно подала заяву до Тернопільської міської ради, в якій просила сесію Тернопільської міської ради врахувати документи, які свідчать про те, що земельну ділянку, яка обтяжена завершеним будівництвом, прийнятим до експлуатації, позивачка отримала за результатами конкурсу; просила розглянути заяву від 25.08.2023 та задовольнити її.
4.22. ФОП Шкарупа С. П., вважаючи протиправними та такими, що порушують її права, оспорювані рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, які стали підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 та передачі цієї земельної ділянки в користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, звернулася до Господарського суду Тернопільської області із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ФОП Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсними рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0830 га за адресою АДРЕСА_1 Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради", рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0067 площею 0,0830 га з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, поновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 з одночасним поновленням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ФОП Шкарупи С. П., є протиправність оспорюваних рішень Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, які стали підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:014:0024 та передачі цієї земельної ділянки в користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, оскільки вони, на думку позивачки, прийняті всупереч судовим рішенням та висновкам у справі № 921/274/21. ФОП Шкарупа С. П. вважала, що Тернопільська міська рада порушила її право, передбачене частиною 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років.
5.5. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 921/34/24 по суті позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позову ФОП Шкарупи С. П.
5.6. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку зазначене рішення господарського суду першої інстанції, не погодився з висновками місцевого господарського суду, а тому скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ФОП Шкарупи С. П.
5.7. ФОП Шкарупа С. П. не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулася з касаційною скаргою на ухвалену ним постанову. ФОП Шкарупа С. П., звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.8. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.9. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково не врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 921/653/17-г-4.
5.10. Верховний Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.11. Крім того, на думку скаржниці, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах. При цьому ФОП Шкарупа С. П. зазначає про необхідність сформувати однакову судову практику в подібних правовідносинах.
5.12. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зміст цієї норми права спрямований на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.13. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 920/788/24, від 29.04.2025 у справі № 902/1518/23, від 04.02.2025 у справі № 909/996/22.
5.14. Крім того, в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
5.15. Дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної постанови з огляду на таке.
5.16. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 921/653/17-г-4 викладено висновок, який, на думку скаржниці, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:
"22. Судами попередніх інстанцій, поза межами позову, розглядалось питання поновлення (продовження) договору оренди землі, хоча позовні вимоги заявлені про визнання права на укладення нового договору оренди землі за наявності обставин, визначених ст. 19 Закону України "Про оренду землі".
…50. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі".
5.17. Скаржниця з посиланням на наведені висновки зазначає, що приписи частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" не обмежують право на укладення нового договору землі виключно із завершенням будівництва саме нерухомого майна. Тому, на думку ФОП Шкарупи С. П., таке право може бути реалізоване і у зв'язку з будівництвом іншого об'єкта, якщо такий об'єкт збудований добросовісним орендарем.
5.18. Верховний Суд, проаналізувавши наведені висновки, на які посилається скаржниця, перевіривши та надавши оцінку доводам ФОП Шкарупи С. П., зазначає, що оскаржувана постанова не суперечить висновкам, на які посилається скаржниця, з огляду на таке.
5.19. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.20. Верховний Суд зазначає, що система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
5.21. Частиною 3 статті 24 наведеного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
5.22. Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
5.23. За змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
5.24. Пунктом "а" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
5.25. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
5.26. За змістом частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
5.27. Водночас, як установив апеляційний господарський суд, Тернопільська міська рада 28.11.2014 прийняла рішення № 6/53/152, відповідно до пункту 1 якого відмовила ФОП Шкарупі С. П. у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування зупинки громадського транспорту "АДРЕСА_1" з об'єктом торговельно-побутового призначення; пунктом 2 наведеного рішення Тернопільська міська рада припинила ФОП Шкарупі С. П. право користування земельною ділянкою, а пунктом 3 цього рішення зобов'язала ФОП Шкарупу С. П. у двадцятиденний термін з дня прийняття рішення повернути земельну ділянку. При цьому, як установив апеляційний господарський суд, на цей час рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 є чинним. Апеляційний господарський суд також установив, що договір оренди землі від 31.07.2009, укладений між Тернопільською міською радою (орендодавець) та позивачкою (орендар) строком на п'ять років з 30.04.2009 до 30.04.2014, припинив свою дію з 31.04.2014 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
5.28. Крім того, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ФОП Шкарупи С. П., урахував, що на момент прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99 Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 25.03.2016 у справі № 921/102/15-г/7 за позовом ФОП Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю торговельно-побутового призначення загальною площею 34 м2 за адресою АДРЕСА_1 , та про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 поновленим. Цим рішенням Господарський суд Тернопільської області відмовив ФОП Шкарупі С. П. у задоволенні позовних вимог та, зокрема, зазначив, що позивачка не здійснила необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 31.07.2009. Наведене, за висновком Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/102/15-г/7, свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі від 31.07.2009 оренди на підставі приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, як установив апеляційний господарський суд, рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2016 у справі № 921/102/15-г/7 набрало законної сили.
5.29. Апеляційний господарський суд також установив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 921/414/16-г/4 за позовом ФОП Шкарупи С.П. до Тернопільської міської ради про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 укладеним, відмовлено ФОП Шкарупі С.П. у задоволенні позовних вимог, оскільки встановлено, що позивачка не дотрималася процедури реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, адже не надала доказів звернення до уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди відповідно до процедури, яка була встановлена на той час статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
5.30. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 визнано за ФОП Шкарупою С. П. право власності на нерухоме майно - об'єкт торговельно-побутового призначення загальною площею 34 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , та припинено провадження у справі в частині вимоги про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 поновленим на підставі укладеної додаткової угоди від 02.02.2014. Проте постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, яка набрала законної сили, скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 у частині задоволення позовних вимог ФОП Шкарупи С. П. та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у частині припинення провадження щодо позовних вимог про визнання поновленим договору оренди землі від 31.07.2009 рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 у справі № 921/225/16-г/13 залишено без змін.
5.31. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд із посиланням на приписи частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не взяв до уваги доводи ФОП Шкарупи С. П. про порушення її прав як землекористувача (орендаря) та власника об'єкта нерухомого майна внаслідок прийняття Тернопільською міською радою оспорюваних рішень від 06.06.2019 № 7/35/180, від 03.03.2023 № 8/23/99, оскільки, за висновком суду, наведені доводи позивачки не відповідають дійсним та фактичним обставинам і спростовуються преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями у справах № 921/102/15-г/7, № 921/414/16-г/4 № 921/225/16-г/13. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд помилково не врахував того, що договір оренди землі від 31.07.2009, укладений між Тернопільською міською радою та позивачкою, припинив свою дію з 31.04.2014 з огляду на закінчення строку, на який його було укладено, а земельна ділянка, що була предметом наведеного договору, не обтяжена об'єктами нерухомого майна, а тому Тернопільська міська рада як власник земельної ділянки з дотриманням процедури, визначеної нормами Земельного кодексу України, та з використанням повноважень, які передбачені в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельному кодексі України, передала її в користування.
5.32. Крім того, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованим доводи Тернопільської міської ради та Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради про те, що рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 є актом індивідуальної дії та вичерпало свою дію фактом його виконання, оскільки на підставі цього рішення розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0830 га у постійне користування Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради для обслуговування зупинки громадського транспорту та площадки відстою тролейбусів. При цьому на підставі рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 № 7/35/180 рішенням Тернопільської міської ради від 03.03.2023 № 8/23/99 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради.
5.33. Водночас Верховний Суд не може взяти до уваги доводи скаржниці про те, що Тернопільська міська рада не розглянула належним чином заяву позивачки від 14.12.2018 та не вирішила її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", а станом на 03.03.2023 - не виконала рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2022, ухвалене у справі № 921/274/21 (набрало законної сили 17.11.2022) про зобов'язання Тернопільської міської ради розглянути в установленому законом порядку заяву позивачки від 14.12.2018 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", оскільки, як установив апеляційний господарський суд, Тернопільська міська рада прийняла рішення від 27.01.2023 № 8/22/105 "Про розгляд звернення ФОП Шкарупи С. П.", яким вирішила відмовити ФОП Шкарупі С. П. у наданні земельної ділянки площею 0,0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з об'єктом торговельно-побутового призначення. При цьому апеляційний господарський суд установив, що рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 прийняте за результатами розгляду заяви ФОП Шкарупи С. П. від 14.12.2018, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21 та на підставі статей 12, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про адміністративні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з урахуванням висновків постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології. Наведена інформація, як зазначив апеляційний господарський суд, міститься на офіційному вебсайті Тернопільської міської ради та є загальнодоступною.
5.34. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/333/23 частково задоволено позовні вимоги ФОП Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 та зобов'язання Тернопільської міської ради повторно розглянути в установленому законом порядку заяву позивачки від 28.12.2022 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі"; вирішено визнати за ФОП Шкарупою С. П. першочергове (переважне) право на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,025 га із кадастровим номером 6110100000:08:014:0024, що розташована в АДРЕСА_1 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
5.35. Однак постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/333/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог ФОП Шкарупи С. П. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/333/23 залишено без змін.
5.36. Оскільки у справі № 921/333/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП Шкарупи С. П., то це, як зазначив апеляційний господарський суд, свідчить про помилковість висновків господарського суду першої інстанції у цій справі № 921/34/24 про наявність порушеного права позивачки у зв'язку з наявністю у неї права вимагати від відповідача розглянути заяву від 28.12.2022. За таких обставин апеляційний господарський суд констатував, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 921/333/23, яка набрала законної сили, підтверджено законність рішення Тернопільської міської ради від 27.01.2023 № 8/22/105 "Про розгляд звернення ФОП Шкарупи С. П.", яке було прийняте за результатами розгляду заяви ФОП Шкарупи С. П. від 14.12.2018 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21.
5.37. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують наведених висновків апеляційного господарського суду. Крім того, висновки, викладені в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, не суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 21.11.2018 у справі № 921/653/17-г-4, на які посилається скаржниця. При цьому ФОП Шкарупа С. П. у поданій касаційній скарзі не довела як неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, так і порушення цим судом приписів процесуального законодавства.
5.38. Водночас колегія суддів не може взяти до уваги доводи ФОП Шкарупи С. П. про порушення апеляційним господарським судом приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що вона ухвалена з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України та без обмеження учасників справи в реалізації їх процесуальних прав.
5.39. Отже, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову ФОП Шкарупи С. П. у цій справі № 921/34/24.
5.40. Таким чином, наведені скаржницею підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цих підстав.
5.41. За результатами перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом із правильним застосуванням норм матеріального права. Водночас Верховний Суд не встановив порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції.
5.42. Крім того, деякі доводи скаржниці зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені апеляційним господарським судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної постанови.
5.43. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених апеляційним господарським судом, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
7. Судові витрати
Скаржниця є особою з інвалідністю ІІ групи. Відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" скаржниця звільнена від сплати судового збору, а тому не сплачувала судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 921/34/24. Тому в цьому випадку відсутня необхідність у розподілі судового збору.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шкарупи Світлани Павлівни залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 921/34/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак