21 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/266/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Вронської Г.О. від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025
у справі № 911/266/22
за первісним позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі", Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Савчук Наталія Іванівна,
про визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розмірів часток учасників товариства
та за зустрічним позовом Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі", ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Савчук Наталія Іванівна,
про визнання недійсними правочинів, визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розмірів часток учасників товариства,
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А. від 24.02.2025 у справі №911/266/22 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" залишено без задоволення. Касаційну скаргу Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №911/266/22 скасовано. Рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/266/22 (в частині його оскарження) змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/266/22 залишено без змін.
Супровідним листом від 11.03.2025 №30-12/911/266/22/153/25 матеріали справи №911/266/22 повернуто Господарському суду Київської області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" 15.04.2025 звернулось до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2025 справу №911/266/22 передано колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
Листом Верховного Суду від 17.04.2025 №30-11/911/266/22/261/2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/266/22, які надійшли до Верховного Суду 12.05.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/266/22 між суддями від 15.05.2025 у зв'язку з відпусткою судді Кролевець О.А. її замінено на суддю Вронську Г.О.
Суддя Верховного Суду Вронська Г.О. 21.05.2025 подала заяву про самовідвід від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025, яку обґрунтовано тим, що суддя не входила до складу колегії суддів, що здійснювала касаційний розгляд справи №911/266/22, не брала участі в ухваленні постанови від 24.02.2025, за роз'ясненням якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" звернулося до Верховного Суду. Відповідно, не аналізувала та не надавала оцінки вимогам і доводам касаційних скарг, відзивів тощо. Вважає, що за таких обставин включення її до складу колегії суддів з метою розгляду заяви про роз'яснення судового рішення здатне викликати сумнів у стороннього спостерігача. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 вирішено збільшити кількісний склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №911/266/22, враховуючи її складність. Також, двоє з п'яти суддів у справі №911/266/22 (Кондратова І.Д. та Кролевець О.А., у зв'язку з відпусткою якої здійснено повторний автоматизованої розподіл) виклали окрему думку, зазначивши, що у задоволенні касаційних скарг ТОВ "Преміорі" та Компанії Преміоррі ЛТД необхідно було відмовити, а оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 - залишити без змін. Вказане свідчить про наявність розбіжностей позицій суддів, які входили до складу колегії, та, як наслідок, додатково ставить під сумнів здатність роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22 суддею, яка не брала участі в касаційному розгляді. Зважаючи на принцип незмінності складу суду, незначну тривалість відпустки судді Кролевець O.Д., а також те, що тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів (підпункт 2.3.22 пункту 2.3 Положення №39), ураховуючи специфіку процесуального питання, що постало перед Верховним Судом (роз'яснення судового рішення), на думку судді, підстави для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/266/22 між суддями були відсутні. Стислий строк розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, встановлений процесуальним законодавством, у цій конкретні справі не дає змогу нововизначному судді належним чином ознайомитися з її матеріалами, дослідити доводи та аргументи поданої заяви. Вважає, що належний розгляд заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22 є можливим, якщо його здійснюватиме колегія суддів у тому ж складі, який ухвалював зазначену постанову. З урахуванням викладеного вище, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників справи щодо неупередженості суду касаційної інстанції суддею Вронською Г.О. заявлено самовідвід від розгляду заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911 /266/22, що була ухвалена іншим складом суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Наведені норми передбачають обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
За суб'єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006, заява №33949/02).
Зміст об'єктивного критерію визначається, зокрема, за такими аспектами:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, З0 рішення ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, заява № 14396/88; пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) від 21.12.2000, заява №33958/96);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007, заява №7577/02);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010, заява №16695/04);
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10.06.1996, заява №22399/93).
Суд звертає увагу, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді може не тільки викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й бути пов'язана з питанням його / її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] від 15.12.2005, заява №73797/01).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтованими.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2025 заяву про роз'яснення судового рішення у справі №911/266/22 передано колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
За змістом статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 245 ГПК України встановлено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Відповідно до підпункту 17.9 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п'яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Листом Верховного Суду від 17.04.2025 №30-11/911/266/22/261/2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/266/22, які надійшли до Верховного Суду 12.05.2025.
Отже, останнім днем для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 911/266/22 є 22.05.2025.
Згідно з наказом голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2025 № 1095/0/6-25 суддя - Кролевець О.А. з 08.05.2025 до 27.05.2025 перебуває у відпустці.
Відповідно до ч. 10 ст. 32 ГПК України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.
За приписами пункту 3.2 розділу ІІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 (далі - Засади), у випадках, що унеможливлюють участь судді касаційного суду, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за службовою запискою судді-доповідача та за розпорядженням заступника керівника Апарату відповідного касаційного суду в порядку передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та цими Засадами.
Оскільки протягом встановленого законом процесуального строку (до 22 травня 2025 року) Верховний Суд позбавлений можливості розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 911/266/22, зважаючи на перебування судді-члена колегії - Кролевець О.А. до 27.05.2025 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 911/266/22 визначено склад суду: Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Кондратова І.Д.
Призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.05.2025 №32.2-01/831.
З урахуванням вищевикладеного, розглянувши заяву Вронської Г.О. про самовідвід від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22, Суд дійшов висновку, що вона не містить належного обґрунтування й доказів, які б свідчили або могли свідчити про наявність можливого сумніву в неупередженості суду касаційної інстанції, оскільки повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, що відбувся 15 травня 2025 року, узгоджується з приписами Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді та статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Вронської Г.О. про самовідвід від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 911/266/22
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Г. Вронська
І. Кондратова