21 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/103/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області
(суддя - Сидоренко А. С.)
від 21.09.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Коротун О. М., судді: Євсіков О. О., Кропивна Л. В.)
від 10.04.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"
про стягнення 17 746 969,46 грн,
1. 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення вартості частини майна Товариства, пропорційної частці позивача у статутному капіталі Товариства, в розмірі 15 523 924,00 грн, 1 466 413,66 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 756 631,80 грн трьох процентів річних з простроченої суми.
2. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 26 червня 2017 року відбулись загальні збори учасників Товариства, якими прийнято рішення (протокол від 26.06.2017 № 5), зокрема, у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства виплатити йому вартість частини майна Товариства. Натомість, в порушення норм статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), грошові кошти протягом встановленого строку виплачені не були.
3. 21.09.2023 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача вартість частини майна Товариства, пропорційної частці позивача у статутному капіталі Товариства, в розмірі 3 409 822,40 грн, 322 097,05 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 166 163,18 грн трьох процентів річних з простроченої суми, 58 474,24 грн судового збору та 52 412, 88 грн витрат на проведення експертизи; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. 01.05.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
7. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
8. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
9. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
10. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
11. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
12. Як убачається з касаційної скарги, скаржник не погоджується з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 13 848 886,83 грн, що є оспорюваною сумою.
13. Таким чином, відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 415 466,60 грн (1,5% від 13 848 886,83 грн * 200%).
14. До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
15. Водночас скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній 2024 календарний рік, який складається з пенсії у розмірі 91 737,10 грн та доходу від орендної плати за землю у розмірі 181 518, 54 грн, що разом становить 273 256,64 грн. 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2024 рік становить 13 662,83 грн.
16. Верховний Суд розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
17. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
18. Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
19. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
20. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
21. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
22. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статей 13, 14, 74 ГПК України, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
23. На підтвердження свого майнового стану заявник надає довідку Головного управління Пенсійного фонду України від 14.04.2025 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 15.04.2025 № 2510-25-02003. Також скаржник посилається на відкрите виконавче провадження, яким було обтяжено речові права шляхом арешту нерухомого майна заявника в межах суми стягнення.
24. Водночас подані скаржником довідки не є достатніми доказами на підтвердження доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору, які б з достовірністю підтверджували скрутний майновий стан заявника, який унеможливлює сплату судового збору, а саме по собі посилання скаржника на накладення арешту на нерухоме майно, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
25. При цьому, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 20.05.2025, ОСОБА_1 є власником Фермерського господарства "Прищепа В. Ф.", однак жодних відомостей суду з цього приводу заявник не надає, а також не надає довідки про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.
26. Суд зазначає, що стаття 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення його від такої сплати.
27. Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір), такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 та від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21.
28. Беручи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, та з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
29. Верховний Суд зазначає, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
30. При цьому, Суд вважає за необхідне звернути увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений права на подання клопотання про зменшення розміру судового збору в порядку передбаченому статтею 8 Закону України "Про судовий збір", надавши при цьому докази в обґрунтування доводів викладених в такому клопотанні.
31. Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, касаційна скарга залишається в цій частині без руху для надання скаржнику строку на усунення встановлених недоліків.
32. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
33. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 927/103/20.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 927/103/20 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 415 466,60 грн.
4. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова