Справа № 909/424/25
20.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного підприємства "Галицькі-Ресурси"
(вул. Патона, буд. 12, кв. 42, м. Львів, Львівська область, 79040)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА"
(вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П'ядики, Коломийський район, Івано-
Франківська область, 78254)
про стягнення заборгованості в розмірі 89 480, 03 гривень, з яких: 53 595, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 включно; 24 005, 03 гривень - пеня за прострочення сплати орендної плати; 11 880, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025,
за участі:
від позивача: Манукян Марти Андріївни (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У квітні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Приватне підприємство "Галицькі-Ресурси" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" про стягнення заборгованості в розмірі 89 480, 03 гривень, з яких: 53 595, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 включно; 24 005, 03 гривень - пеня за прострочення сплати орендної плати; 11 880, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 02.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 01.05.2025; зобов'язав позивача подати суду докази надсилання відповідачу рахунків на оплату предмета оренди за період з 16.01.2024 по 15.02.2025, у відповідності до п. 4.4. договору № 1 ГР/ШУ оренди майна від 14.11.2023; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 09.04.2025 за вх. № 5947/25 через підсистему "Електронний суд" від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2025, надійшло клопотання про долучення доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату предмета оренди.
7. 01.05.2025 за вх. № 7206/25 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
8. 01.05.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 20.05.2025.
9. 15.05.2025 за вх. № 8238/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного підприємства "Галицькі-Ресурси", адвоката Манукян Марти Андріївни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 909/424/25.
10. Ухвалою від 19.05.2025 суд задовольнив заяву представника Приватного підприємства "Галицькі-Ресурси", адвоката Манукян Марти Андріївни (вх. № 8238/25 від 15.05.2025) про участь у судовому засіданні по справі № 909/424/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести судове засідання, яке призначене на 20.05.2025 об 15:00 год та усіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
11. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з'явився.
12. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся відповідними ухвалами суду, які направлені в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".
13. Згідно із положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
14. Станом на 04.02.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
15. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
16. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
17. За приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
18. Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
19. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
20. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
21. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
22. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.
23. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
24. За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
25. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
26. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
27. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
28. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
29. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
30. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем по справі договірних зобов'язань по Договору оренди майна № 1 ГР/ШУ від 14.11.2023 в частині належного та своєчасного здійснення орендних платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 в сумі 53 595, 00 гривень. На означену заборгованість, відповідно до умов п. 5.1. Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 24 005, 03 гривень.
31. Окрім того, позивач на підставі п. 3.17 Договору направив відповідачу претензію про повернення орендованого майна, яку відповідачем залишено без виконання. Оскільки орендоване майно своєчасно не повернуто позивачу, останній посилаючись на положення статті 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути орендну плату в подвійному розмірі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025 в сумі 11 880, 00 гривень.
32. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
33. 14.11.2023 між ПП "Галицькі-Ресурси" (Орендодавець) та ТОВ "ШОБЕЛІ Україна" (Орендар) укладено Договір № 1 ГР/ШУ оренди майна, згідно пункту 1.1. якого Орендодавець зобов'язується надати у тимчасове володіння і користування на визначеному цим Договором об'єкті, а Орендар прийняти і оплатити користування і своєчасно повернути наступне рухоме майно: Контейнер б/в, Контейнер Containex, вагончик на основі металопрофіля (далі разом іменовані - Майно). Кількість, комплектація, вартість Майна, адреса місця знаходження Майна в межах Об'єкту визначаються сторонами у відповідному акті прийому-передачі Майна.
34. Згідно пункту 2.1. даного Договору, датою початку терміну оренди вважається дата підписання Сторонами "Акту прийому-передачі". Датою закінчення терміну оренди вважається дата підписання Сторонами "Акту здачі-приймання". Термін оренди обчислюється в календарних днях.
35. Відповідно до пункту 3.17. Договору, по закінченню терміну оренди, або в разі затримки оплати більш ніж на 3 банківські дні. Орендодавець, мас право забрати орендоване Майно невідкладно беї зголи Орендаря і під час відсутності Орендаря. Витрати на транспортні послуги, приведення Майна у відповідність до вимог пункту 3.8. Договору віднімаються і суми забезпечення зобов'язань, в разі відсутності таких, за рахунок Орендаря.
36. Пунктом 4.2. даного Договору передбачено, що вартість оренди за добу Вагончика на основі металопрофіля складає 700, 20 гривень (сімсот гривень 20 коп., у т.ч. ПДВ) у перші 60 календарних днів (яка включає в себе вартість оренди 60 календарних днів, та доставку і повернення Майна) та 135, 00 гривень (сто тридцять п'ять гривень 00 коп., у т.ч. ПДВ) у інший період оренди, до виявлення бажання Орендаря щодо припинення користування Майном.
37. Пунктами 4.3. - 4.5. Договору сторони погодили, що Орендар протягом 5 банківських днів з дати підписання цього Договору зобов'язується одноразово сплатити вартість орендної плати за узгоджений Сторонами період оренди. Наступні орендні платежі, за користування орендованим Майном вносяться Орендарем щомісячно на підставі рахунку Орендодавця авансовим платежем в строк не пізніше 26-го числа місяця, за який вноситься орендна плата і в розмірі, обчисленому за ставками орендної плати на місяць, за який проводиться авансовий платіж. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.
38. Відповідно до пункту 5.1. Договору, за прострочення виплати орендної плати в установлений цим договором термін Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0, 25 % від суми орендних платежів за кожний день прострочення.
39. Пунктом 5.2. Договору передбачено, що при не поверненні Майна протягом 3 (трьох) днів з дня закінчення строку користування Орендар сплачує Орендодавцю вартість оренди за весь період користування.
40. На виконання умов Договору 17.11.2023 між сторонами укладено акт приймання-передачі, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар отримав вагончик на основі металопрофіля інв.080.
41. Позивач стверджує, що з моменту укладення Договору Орендар сплачував Орендодавцю орендну плату включно до 15.01.2024. Однак з 16.01.2024 по дату звернення до суду Орендар порушує умови вище вказаного Договору не сплачуючи орендну плату.
42. Відтак, у Орендаря наявна заборгованість перед Орендодавцем за означеним Договором за період із 16.01.2024 по 15.02.2025 включно у розмірі 53 595, 00 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками та актами надання виробничих послуг.
43. Посилаючись на неналежне виконання умов Договору відповідачем, керуючись положеннями пункту 5.1. Договору, за прострочення виплати орендної плати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 0, 25 % від суми орендних платежів за кожний день прострочення за період із 01.04.2024 по 15.02.2025 в сумі 24 005, 03 гривень.
44. 03.02.2025 позивач направив відповідачу досудову претензію щодо необхідності сплатити орендні платежі, пеню та повернути орендоване майно, проте така залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" без виконання.
45. Оскільки орендоване майно своєчасно не повернуто позивачу, останній посилаючись на положення статті 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути орендну плату в подвійному розмірі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025 в сумі 11 880, 00 гривень.
46. Дані обставини зумовили необхідність звернення позивача з даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
47. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
48. Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, за правилами частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
49. За приписами частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
50. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
51. Згідно положень статті 759 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
52. Частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
53. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
54. За правилами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в статтях 179, 193 Господарського кодексу України.
55. Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
56. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
57. Пунктами 4.2. - 4.4. Договору визначено, що вартість оренди за добу Вагончика на основі металопрофіля складає 700, 20 гривень (сімсот гривень 20 коп., у т.ч. ПДВ) у перші 60 календарних днів (яка включає в себе вартість оренди 60 календарних днів, та доставку і повернення Майна) та 135, 00 гривень (сто тридцять п'ять гривень 00 коп., у т.ч. ПДВ) у інший період оренди, до виявлення бажання Орендаря щодо припинення користування Майном. Орендар протягом 5 банківських днів з дати підписання цього Договору зобов'язується одноразово сплатити вартість орендної плати за узгоджений Сторонами період оренди. Наступні орендні платежі, за користування орендованим Майном вносяться Орендарем щомісячно на підставі рахунку Орендодавця авансовим платежем в строк не пізніше 26-го числа місяця, за який вноситься орендна плата і в розмірі, обчисленому за ставками орендної плати на місяць, за який проводиться авансовий платіж.
58. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору оренди майна № 1 ГР/ШУ від 14.11.2023, за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 (включно) позивач надав відповідачу послуги з оренди Контейнера б/в, Контейнер Containex, вагончик на основі металопрофіля на загальну суму 53 595, 00 гривень (всього за 397 днів, розмір орендної плати за один день становить 135, 00 гривень).
59. Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 53 595, 00 гривень за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 (включно) доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.
60. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів сплати заборгованості за означеним договором та за вказаний період до суду не надано.
61. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" заборгованості за Договором оренди майна № 1 ГР/ШУ від 14.11.2023 за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 (включно) в сумі 53 595, 00 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
62. Неналежне виконання відповідачем обов'язку стосовно своєчасного здійснення орендних платежів стало підставою для нарахування пені відповідно до п. 5.1. Договору.
63. За пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
64. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
65. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Так, частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
66. Так, пунктом 5.1. Договору встановлено, що за прострочення виплати орендної плати в установлений цим договором термін Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0, 25% від суми орендних платежів за кожний день прострочення.
67. При цьому, у частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
68. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно зі статтями 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
69. Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).
70. Отже, приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" законодавчо обмежений розмір пені за прострочку платежу розміром подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.
71. Разом із тим, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
72. Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
73. Умови договору про сплату пені за кожний день прострочення не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.
74. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16.
75. У даному випадку, іншого строку нарахування пені (неустойки), ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в договорі не визначено, а умова за кожен день прострочення, не може розцінюватися як установлення іншого строку, відтак правомірним є нарахування пені (неустойки) за порушення строків сплати вартості оренди протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано за кожним платежем окремо.
76. Відповідно до статей 253, 254 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
77. Виходячи з того, що договором не встановлено більш тривалого ніж визначений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строку, у межах якого перераховуються штрафні санкції, у даному випадку нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
78. Перевіривши надані позивачем розрахунки пені (неустойки) судом встановлено, що позивачем в порушення норм законодавства нараховано пеню за періоди більш ніж шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, правомірним періодом нарахування пені за квітень 2024 року є з 01.04.2024 по 30.09.2024, за травень 2024 року - з 01.05.2024 по 31.10.2024, за червень 2024 року - з 01.06.2024 по 30.11.2024, за липень 2024 року - з 01.07.2024 по 31.12.2024, за серпень 2024 року - з 01.08.2025 по 31.01.2025. За іншими місяцями заборгованості період розрахунку пені обраний правомірно в межах 6 місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
79. Крім того судом встановлено, що визначений позивачем розмір пені за всіма періодами нарахування перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
80. Суд за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" зробив власний розрахунок пені, в межах обраних позивачем сум заборгованості, з урахуванням вище викладених висновків наступним чином:
- станом на квітень 2024 року на заборгованість 10 260, 00 гривень за період з 01.04.2024 - 30.09.2024 пеня становить 1 368, 56 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на травень 2024 року на заборгованість 4 050, 00 гривень за період з 01.05.2024 - 31.10.2024 пеня становить 534, 25 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на червень 2024 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.06.2024 - 30.11.2024 пеня становить 545, 54 гривні (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на липень 2024 року на заборгованість 4 050, 00 гривень за період з 01.07.2024 - 31.12.2024 пеня становить 531, 48 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на серпень 2024 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.08.2024 - 31.01.2025 пеня становить 554, 82 гривні (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на вересень 2024 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.09.2024 - 15.02.2025 пеня становить 512, 53 гривні (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на жовтень 2024 року на заборгованість 4 050, 00 гривень за період з 01.10.2024 - 15.02.2025 пеня становить 409, 69 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на листопад 2024 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.11.2024 - 15.02.2025 пеня становить 331, 18 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на грудень 2024 року на заборгованість 4 050, 00 гривень за період з 01.12.2024 - 15.02.2025 пеня становить 234, 19 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на січень 2025 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.01.2025 - 15.02.2025 пеня становить 147, 68 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- станом на лютий 2025 року на заборгованість 4 185, 00 гривень за період з 01.02.2025 - 15.02.2025 пеня становить 49, 88 гривень (подвійна облікова ставка НБУ).
81. Відповідно, сума пені що підлягає до стягнення з відповідача становить 5 219, 80 гривень. В частині стягнення пені у розмірі 18 785, 23 гривень слід відмовити.
82. Згідно пункту 3.17. Договору, по закінченню терміну оренди, або в разі затримки оплати більш ніж на 3 банківські дні. Орендодавець, мас право забрати орендоване Майно невідкладно беї зголи Орендаря і під час відсутності Орендаря. Витрати на транспортні послуги, приведення Майна у відповідність до вимог пункту 3.8. Договору віднімаються і суми забезпечення зобов'язань, в разі відсутності таких, за рахунок Орендаря.
83. 03.02.2025 позивач, на підставі пункту 3.17. Договору, направив відповідачу на його юридичну адресу цінним листом з описом вкладення претензію про сплату орендних платежів, пені та повернення орендованого майна. Відповідно до довідки АТ "Укрпошта" від 22.02.2025 означене поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
84. Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції надісланою позивачем за належною адресою відповідача залежить від волевиявлення самого адресата, тобто має суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
85. Суд звертає увагу на те, що в постанові Верховного суду від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним чином направленим, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
86. Статтею 782 Цивільного кодексу України унормовано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
87. З урахуванням викладеного та відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України, Договір оренди майна № 1 ГР/ШУ від 14.11.2023 слід вважати розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, а саме з дати проставлення поштового штемпеля про повернення поштового відправлення адресату - 22.02.2025.
88. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
89. Згідно із частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
90. Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
91. Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
92. Такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
93. За частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
94. Оскільки орендоване майно своєчасно не повернуто позивачу, останній посилаючись на положення статті 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути орендну плату в подвійному розмірі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025 в сумі 11 880, 00 гривень.
95. Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов'язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд. Аналогічні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала в постановах від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58).
96. З огляду на встановлені у справі обставини, зважаючи на те, що Договір оренди майна № 1 ГР/ШУ від 14.11.2023 є розірваним з 22.02.2025, з 16.02.2025 по 21.02.2025 підлягає до сплати орендна плата за правомірне користування майном згідно Договору в розмірі 810, 00 гривень (6 днів х 135, 00 гривень), а з 22.02.2025 по 01.04.2025 - подвійна орендна плата за найм речі за час прострочення в розмірі 10 530, 00 гривень (39 днів х (135, 00 гривень х 2)).
97. Відповідно, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" за період з 16.02.2025 по 01.04.2025 підлягає до стягнення заборгованість по орендній платі в сумі 11 340, 00 гривень. В частині стягнення заборгованості у розмірі 540, 00 гривень за означений період слід відмовити.
98. За правилами частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
99. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
100. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
101. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
102. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
103. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
104. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3 028 гривень.
105. За приписами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
106. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
107. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 гривень (платіжна інструкція № 192 від 01.04.2025).
108. Оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за означені позовні вимоги позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
109. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
110. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
111. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 523, 24 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 1 899, 16 гривень покладається на відповідача.
112. Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
113. Згідно частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
114. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
115. Так, разом із позовною заявою позивач долучив до матеріалів справи докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № 27/03 від 27.03.2025 та додаток до договору про надання правової допомоги № 27 від 27.03.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000224 від 31.07.2015, копію прибуткового касового ордеру (Типова форма № КО-1) про сплату 10 000, 00 гривень за надані послуги за договором про надання правової допомоги № 27/03 від 27.03.2025, та просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000, 00 гривень.
116. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
117. Суд установив, що у додатку до договору про надання правової допомоги № 27 від 27.03.2025 сторони погодили фіксований гонорар адвоката у розмірі 10 000, 00 гривень.
118. Таким чином, у межах цієї справи розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним (аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).
119. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
120. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
121. У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
122. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
123. Відповідач не подав до суду заперечень щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми таких витрат.
124. Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з умовами договору про надання правової допомоги № 27 від 27.03.2025, суд дійшов висновку, що наданими Приватним підприємством "Галицькі-Ресурси" доказами підтверджується факт надання професійної правничої допомоги позивачу у цій справі на суму 10 000, 00 гривень.
125. Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
126. Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
127. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 7 840, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного підприємства "Галицькі-Ресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" про стягнення заборгованості в розмірі 89 480, 03 гривень, з яких: 53 595, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 включно; 24 005, 03 гривень - пеня за прострочення сплати орендної плати; 11 880, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" (вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254; ідентифікаційний код: 38331926) на користь Приватного підприємства "Галицькі-Ресурси" (вул. Патона, буд. 12, кв. 42, м. Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код: 37879699) заборгованість в сумі 70 154, 80 гривень (сімдесят тисяч сто п'ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок), з яких: 53 595, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.01.2024 по 15.02.2025 включно; 5 219, 80 гривень - пеня за прострочення сплати орендної плати; 11 340, 00 гривень - заборгованість по орендній платі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025, а також 1 899, 16 гривень (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять гривень шістнадцять копійок) судового збору та 7 840, 00 гривень (сім тисяч вісімсот сорок гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 18 785, 23 гривень - пені за прострочення сплати орендної плати та 540, 00 гривень - заборгованості по орендній платі за період з 16.02.2025 по 01.04.2025, а також 2 160, 00 гривень - витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Судовий збір в розмірі 523, 24 гривень залишити за позивачем.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 23.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин