номер провадження справи 26/79/24
15.04.2025 Справа № 908/2515/24(908/526/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РУФ БІЛДИНГ», код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича (адреса офісу: вул. Незалежної України, 35, м. Запоріжжя, 69019; адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСТАЛЬ БУД», код ЄДРПОУ 42520023 (69095 Україна, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 165)
про стягнення 116 000, 00 грн
в межах справи № 908/2515/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “РУФ БІЛДИНГ», код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19)
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “КРАТЕЙЯ», код ЄДРПОУ 43573280 (69005 Україна, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160)
2/ Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області
3/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо впроваджувальний центр “Гандікап»
Представники сторін не з'явились
До Господарського суду Запорізької області 04.03.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ БУД», код ЄДРПОУ 42520023 (69095 Україна, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 165) про стягнення 116 000, 00 грн, для розгляду в межах справи № 908/2515/24 про банкрутство позивача.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2025 позовну заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича, для розгляду в межах справи № 908/2515/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 15.04.2025р. о 12-30.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
До Господарського суду Запорізької області 04.03.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ БУД», код ЄДРПОУ 42520023 (69095 Україна, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 165) про стягнення 116 000, 00 грн.
За період з 13.03.2020 року по 31.01.2022 року Позивач перерахував на рахунок Відповідача 432 000,00 грн. як надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №1/31-22 від 31.012.2022 року без ПДВ, відповідно до призначення платежу.
За період з 20.03.2020 року по 21.10.2021 року Відповідачем перераховано на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 316 000,00 грн. як повернення безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ, відповідно до призначення платежу.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2025 визначено відповідачу строк для подання до суду: заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; для подання відзиву на позов, у порядку ст. 165 ГПК України, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; для подання заперечень на відповідь на відзив (в порядку ст. 167 ГПК України (якщо такі будуть подані)) та документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Ухвалу суду від 12.03.2025 було направлено Відповідачу 13.03.2025 та вручено 17.03.2025.
Від Відповідача відзив у строк, визначений судом не надходив.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті аналізу руху коштів ТОВ «РУФ БІЛДИНГ» (далі - Позивач), стало відомо, що між Позивачем та ТОВ «АГРОСТАЛЬ БУД» (далі - Відповідач) було укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Оскільки у ліквідатора Боржника відсутні первісні документи (договір), було проаналізовано рух коштів по АТ КБ «Приват банк».
Так стало відомо, що в рамках укладеного договору Позивачем з дебетного рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КБ «ПриватБанк» перераховував грошові кошти на поточний рахунок Відповідача НОМЕР_2 відритий у АТ КБ «ПриватБанк», а саме:
1. 13.03.2020 року відповідно до платіжного доручення 140 грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. Договору №13/03/20-1 від 13 березня 2020 року без ПДВ»;
2. 29.05.2020 року відповідно до платіжного доручення 167 грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. Договору №13/03/20-1 від 13 березня 2020 року без ПДВ»;
3. 23.07.2020 року відповідно до платіжного доручення 190 грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. Договору №13/03/20-1 від 13 березня 2020 року без ПДВ»;
4. 31.05.2021 року відповідно до платіжного доручення 80 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. Договору №3105/21 від 31 травня 2021 року без ПДВ»;
5. 17.06.2021 року відповідно до платіжного доручення 93 грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. Договору №3105/21 від 31 травня 2021 року без ПДВ»;
6. 13.08.2021 року відповідно до платіжного доручення 142 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога без НДС»;
7. 06.10.2021 року відповідно до платіжного доручення 202 грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога без ПДВ»;
8. 31.01.2022 року відповідно до платіжного доручення 319 грошові кошти у розмірі 51 000,00 грн. з призначенням платежу «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №1/31-22 від 31.012.2022 року без ПДВ».
Всього Позивачем на рахунок Відповідача було перераховано грошових коштів у загальному розмірі 432 000,00 грн. Відповідне підтверджується наданими копіями платіжних доручень із системи Приват 24.
Відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 316 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
1. 20.03.2020 року відповідно до платіжного доручення 333 грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення фінансової допомоги».
2. 29.05.2020 року відповідно до платіжного доручення 81 грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ».
3. 10.06.2020 року відповідно до платіжного доручення 102 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога зг.договору 13/03/20-1» від 13.03.2020 року без ПДВ».
4. 24.07.2020 року відповідно до платіжного доручення 204 грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн. з призначенням платежу «поворотної безвідсоткової фінансової допомоги зг.договору 13/03/20-1» від 13.03.2020 року без ПДВ».
5. 17.08.2021 року відповідно до платіжного доручення 605 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ».
6. 19.10.2021 року відповідно до платіжного доручення 786 грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ».
7. 21.10.2021 року відповідно до платіжного доручення 792 грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги без ПДВ».
Таким чином, залилось не погашеним заборгованість у розмірі 116 000,00 грн. Відповідне підтверджується платіжними дорученнями та рухом коштів по поточному рахунку Позивача за 2020-2022 роки.
Позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень від 13.03.2020 № 140, від 29.05.2020 року № 167, від 23.07.2020 року № 190, від 31.05.2021 року № 80, від 17.06.2021 року № 93, від 13.08.2021 року № 142, від 06.10.2021 року № 202, від 31.01.2022 року № 319, від 20.03.2020 року № 333, від 29.05.2020 року № 81, від 10.06.2020 року № 102, від 24.07.2020 року № 204, від 17.08.2021 року № 605, від 19.10.2021 року № 786, від 21.10.2021 року № 792. Також надано рух коштів по рахунку Позивача НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КБ «Приват банк» за 2020,2021 та 2022 роки.
26.12.2024 року Позивач листом з описом вкладення (поштове відправлення №6905500025322) надіслав на адресу Відповідача досудову вимогу. Просив протягом 7 днів з дня отримання вимоги сплатити заборгованість.
Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.
4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні», який був чинним на момент перерахування грошових коштів відповідача, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладена така правова позиція: кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений раніше у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19.
Відповідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
Відповідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність зберігання Відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 116 000,00 грн., перерахованих Позивачем згідно з зазначеними вище платіжними дорученнями.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
У постанові Верховного Суду від 11.03.2023 у справі № 548/741/21 зазначено, що тлумачення норм ст. 1212 ЦК України свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Доказів сплати Позивачу суми 116 000,00 грн. матеріали даної справи не містять та Відповідачем не подані.
Відтак, вимога про стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 116 000 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.
5. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 3 028,00 грн. стягується з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ БУД», код ЄДРПОУ 42520023 (69095 Україна, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ», код ЄДРПОУ 42726280 (69036 Україна, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 19) 116 000 (сто шістнадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … рішення складено 22.05.2025.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.