вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2025м. ДніпроСправа № 904/972/24
За первісним позовом Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 300 грн.
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни, м. Дніпро
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.
Представники:
Представник позивача (за первісним позовом): Цибульник О.В. (в залі суду) - ордер серія АЕ №1203655 від 28.03.2024
Представник відповідача (за первісним позовом): Колошин В.П. (в залі суду) - ордер серія АЕ №1270578 від 10.05.2024
РУХ СПРАВИ.
Фізична особа-підприємець Шмідт Надія Генріховна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 300 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг, наданих за актом № 1337 від 21.09.2023.
Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/972/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду, 18.03.2024 надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича до Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн.
Ухвалою суду від 22.03.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича до Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн. до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано їх в одне провадження.
Ухвалою суду від 22.03.2024 справу № 904/972/24 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 17.04.2024.
В підготовчому засіданні від 17.04.2024 оголошено перерву до 14.05.2024.
Судове засідання, призначене на 14.05.2024, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.
Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено підготовче засідання на 17.06.2024.
Ухвалою суду від 09.07.2024 призначено у справі № 904/972/24 судову експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого направлено матеріали цієї справи.
Провадження у справі № 904/972/24 зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 10.09.2024 провадження у справі № 904/972/24 поновлено з метою виконання клопотання судових експертів. Призначено підготовче засідання на 25.09.2024.
Ухвалою від 25.09.2024 матеріали справи № 904/972/24 повернуто до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 904/972/24 зупинено на час проведення експертизи.
Справу № 904/972/24, 10.03.2025 було повернуто до суду разом із висновком судового експерта.
Ухвалою суду від 14.03.2025 провадження у справі № 904/972/24 поновлено. Призначено підготовче засідання на 08.04.2025.
Ухвалою суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2025.
Ухвалою суду від 14.04.2025 частково задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на гараж (Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м.): 34.1, Опис: Загальна корисна площа гаражу 34,1 кв.м.; основна 17,9 кв.м.; площа підвалу - 16,2 кв.м.), за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро (місто Дніпропетровськ), "Сокіл-2" авто гаражний кооператив (Жовтневий район) (гаражний кооператив "Сокіл-2" автогаражний кооператив (Жовтневий район)), гараж НОМЕР_1 (ОМН 1817512412101) та транспортний засіб Ford Модель Fiesta, рік випуску 2017, дата останньої реєстрації 11.05.2018, що належать на праві власності Шмідт Надії Генріховні (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в межах ціни позову у розмірі 69 800,00 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).
Позивач за первісним позовом зазначив, що ФОП Шмідт Н.Г. виставила ФОП Логвіну Ф.Д. рахунки № 1336 від 08.08.2023 на оплату товару на загальну суму 54 800 грн. (лавка вулична, ліхтар настінний) та № 1337 від 17.08.2023 на оплату товару на загальну суму 21 300 грн. (стіл вуличний, 3 шт.).
Позивач вказав, що платіжною інструкцією № 452 від 08.08.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 35 000 грн. із призначенням платежу: Передплата згідно рахунка №1336 від 08.08.2023.
Платіжною інструкцією № 468 від 17.08.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 15 000 грн. із призначенням платежу: Оплата згідно рахунка № 1337 від 17.08.2023.
Платіжною інструкцією № 482 від 12.09.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 19 800 грн. із призначенням платежу: Оплата згідно рахунка № 1336 від 08.08.2023.
Позивач наполягає на тому, що виконав свої зобов'язання у повному обсязі, виготовив та змонтував лавку вуличну, ліхтар настінний та три вуличні столи за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ФОП Логвіним Ф.Д.
Позивач зазначив, що за результатами надання послуг сторонами були підписані акти надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023.
Однак, ФОП Логвін Ф.Д., за твердженням позивача, порушив умови укладеного договору і не оплатив вартість робіт у повному обсязі. Всього замовником було сплачено виконавцю 69 800 грн.
Відтак, за розрахунком позивача, у ФОП Логвіна Ф.Д. утворилась заборгованість перед ФОП Шмідт Н.Г. у розмірі 6 300 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).
Відповідач за первісним позовом у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач наполягає на тому, що позивач не виконав своїх зобов'язань з виготовлення, збірки та монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та вуличних столів.
Надані позивачем за первісним позовом акти надання послуг № 1336 від 21.09.2023 та №1337 від 21.09.2023 зі сторони ФОП Логвіна Ф.Д. не були підписані, а наявне факсиміле на цих актах не належить останньому. Крім того, використання факсиміле не було узгоджено сторонами відповідно до положень ч. 3 ст. 207 ЦК України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).
В обґрунтування зустрічного позову позивач вказав, що ФОП Шмідт Н.Г. та ФОП Логвін Ф.Д. у 2023 році тривалий час вели переговори стосовно виготовлення на замовлення ФОП Логвіна Ф.Д. та подальшого монтажу лавок вуличних, ліхтаря настінного та вуличних столів. Однак, будь-яких конкретних умов для укладання договору так і не узгодили: не був обумовлений предмет договору та його характеристики; строки виготовлення та монтажу не визначені; порядок та строки оплати послуг та товару не були обмовлені.
У зв'язку з чим, за твердженням позивача за зустрічним позовом, договір між сторонами так і не був укладений.
Разом з тим, як зазначив позивач за зустрічним позовом, ФОП Шмідт Н.Г. виставила ФОП Логвіну Ф.Д. два рахунки (без посилання на договір) на загальну суму 76 100,00 грн.: рахунок від 08.08.2023 № 1336 на суму 54 800,00 грн.; рахунок від 17.08.2023 № 1337 на суму 21 300,00 грн.
ФОП Логвін Ф.Д., за його твердженням, на підставі цих рахунків перерахував на користь ФОП Шмідт Н.Г. грошові кошти на суму 69 800,00 грн.: платіжна інструкція № 452 від 08.08.2023 на суму 35 000 грн., платіжна інструкція № 468 від 17.08.2023 на суму 15 000 грн.; платіжна інструкція № 482 від 12.09.2023 на суму 19 800 грн.
Позивач за зустрічним позовом наполягає на тому, що ФОП Шмідт Н.Г. взяті на себе зобов'язання не виконала. Тобто, грошові кошти, сплачені нібито за виготовлення та монтаж вуличної лавки, ліхтаря та вуличних столів, були безпідставно отримані ФОП Шмідт Н.Г., а отже мають бути повернені ФОП Логвіну Ф.Д.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог за таких обставин.
Відповідач за зустрічним позовом наполягає на виконанні ним своїх зобов'язань з виготовлення, збірки та монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та вуличних столів.
Цей факт, на думку відповідача за зустрічним позовом, підтверджується скрін-шотами листування сторін з месенджеру "Viber", здійсненими замовником оплатами робіт.
Крім того, відповідач вказав, що сплачені замовником грошові кошти виконавець повернути не може, оскільки вони були витрачені на придбання матеріалів та виготовлення предметів за унікальними характеристиками (розміром, формою тощо), за замовленням позивача за зустрічним позовом.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 300 грн.
Предметом зустрічного позову є вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були виконані позивачем роботи з виготовлення, збірки та монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та вуличних столів, на яку суму; в які строки і якому розмірі виконані роботи мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи було оплачено відповідачем виконані роботи), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
ФОП Шмідт Н.Г. виставила ФОП Логвіну Ф.Д. рахунки № 1336 від 08.08.2023 на оплату товару на загальну суму 54 800 грн. (лавка вулична, ліхтар настінний) та № 1337 від 17.08.2023 на оплату товару на загальну суму 21 300 грн. (стіл вуличний, 3 шт.).
Платіжною інструкцією № 452 від 08.08.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 35 000 грн. із призначенням платежу: Передплата згідно рахунка № 1336 від 08.08.2023.
Платіжною інструкцією № 468 від 17.08.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 15 000 грн. із призначенням платежу: Оплата згідно рахунка № 1337 від 17.08.2023.
Платіжною інструкцією № 482 від 12.09.2023 ФОП Логвіним Ф.Д. було сплачено ФОП Шмідт Н.Г. 19 800 грн. із призначенням платежу: Оплата згідно рахунка № 1336 від 08.08.2023.
До матеріалів справи не надано письмового договору між сторонами з спірних відносин.
Як було пояснено представниками позивача та відповідача у судових засіданнях, між сторонами відсутній будь-який письмовий договір, яким би регулювались зобов'язання сторін за спірною господарською операцією.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з сукупності наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представників позивача та відповідача, за домовленістю сторін, ФОП Шмідт Н.Г. взяла на себе зобов'язання виготовити за індивідуальним замовленням ФОП Логвіна Ф.Д. та виконати роботи щодо монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та трьох вуличних столів за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ФОП Логвіним Ф.Д.
Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
З вищевикладеного вбачається, що сторони уклали між собою договір підряду у спрощений спосіб, шляхом виставлення ФОП Шмідт Н.Г. (надалі - виконавець) рахунків на оплату і прийняттям ФОП Логвіним Ф.Д. (надалі - замовник) цих рахунків до виконання. Про прийняття рахунку до виконання свідчать платіжні інструкції № 452 від 08.08.2023, № 468 від 17.08.2023, №482 від 12.09.2023.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Щодо виконання ФОП Шмідт Н.Г. зобов'язань за договором.
За результатами надання послуг сторонами були підписані акти надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023.
Однак, за результатами проведеної судової експертизи (висновок експерта № 2155-24 від 26.02.2025) було встановлено, що підписи у розділі "Замовник" в графі для підпису "Логвін Федор Дмитрович" в актах надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023 являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше - факсиміле.
Частиною 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Так, сторонами не було укладено відповідної письмової згоди про використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису.
Згідно із частиною першою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з преамбулою ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон), цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до статті 1 Закону, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведеного вище вбачається, що норми Закону № 996-XIV регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із тим, указані норми не визначають, що обставини передачі результатів робіт між суб'єктами господарювання можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом № 996-XIV. Отже, такі обставини можуть підтверджуватись також іншими доказами.
Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сімнадцятого жовтня дві тисячі дев'ятнадцятого року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
За статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Так, замовник заперечив проти фактів підписання ним актів надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023 та отримання ним результатів робіт, що вказані у таких актах.
На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань виконавець долучив до матеріалів справи скрін-шоти електронного листування сторін з месенджеру "Viber".
Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" № 851-IV, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.
Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.
Так, відповідач (за первісним позовом) заперечив проти належності поданих позивачем (за первісним позовом) у якості доказів скріш-шотів електронного листування, посилаючись на неможливість достеменно встановити авторів цього листування.
Однак, досліджуючи зміст наданого листування, вбачається, що Шмідт Н.Г. вела перемовини з іншою особою, яка була підписана у чаті як Fedir Logvin (надалі при опису змісту електронного листування - користувач Fedir Logvin) щодо виготовлення та монтажу вуличної лави, вуличних столів та ліхтаря.
У листуванні містяться численні фото креслень таких предметів із уточненнями їх параметрів, розмірів, кольору, матеріалу, з якого мають бути виготовлені ці предмети.
Зокрема, згідно цього листування (т. 1 а.с. 56), вулична лава мала бути виготовлена з термованого ясеня.
Згідно наданих замовником рахунку від 18.08.2023 № 4783, платіжної інструкції (том № 170 від 21.08.2023 та накладної № 20/80 від 20.08.2023 (том 1 а.с. 70 - 72), ним було придбано масив ясеню суцільноламелевого на суму 5 580 грн.
Замовником було долучено до матеріалів справи фотографічні матеріали (том 1 а.с. 91 - 92), на яких зображено встановлені та змонтовані вуличну лаву, ліхтар, вуличні столи та, крім того, урну (про яку йшлася мова в електронному листуванні, зокрема, т. 1 а.с. 61), які за своїм зовнішнім виглядом повністю відповідають кресленням, що містились у електронному листуванні. Також і характеристики вказаних предметів відповідають характеристикам, описаним у вказаному електронному листуванні: вулична лава виготовлена з дерев'яного масиву, металеві елементи предметів пофарбовані у блакитний колір (відповідно до електронного листування т. 1, а.с. 61 (на звороті), металеві елементи об'єктів мали бути пофарбовані у колір "5024 pastel blue").
Відповідно до змісту електронного листування (т. 1 а.с. 56 (на звороті)), 08.08.2023 ОСОБА_1 запросила у користувача чату Fedir Logvin реквізити для виписки рахунку, які були надіслані останнім приблизно через 45 хвилин.
Слід зауважити, що саме 08.08.2023 замовником був виписаний перший спірний рахунок на оплату № 1336.
Далі за текстом електронного листування, 08.08.2023 о 10:24 год. ОСОБА_1 повідомила користувача Fedir Logvin про необхідність здійснення передоплати у розмірі 35 000 грн. На що користувач Fedir Logvin 08.08.2023 о 13:36 год. відповів повідомленням "Готово".
Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_2 (на чому останній наполягає) було сплачено ОСОБА_1 передоплату у розмірі 35 000 грн. згідно платіжної інструкції № 452 від 08.08.2023. Платіжна інструкція одержана банком 08.08.2023 о 13:36 год.
Відповідно до змісту електронного листування (т. 1 а.с. 61 (на звороті)), 17.08.2023 о 15:16 год. ОСОБА_1 надіслала користувачу Fedir Logvin файл формата pdf. з назвою "20230817_151555. pdf" та запросила передоплату у розмірі 15 000 грн.
Саме 17.08.2023 замовником був виписаний другий спірний рахунок на оплату № 1337.
У відповідь на зазначені повідомлення, користувач Fedir Logvin 17.08.2023 о 18:39 год. надіслав відпис "Оплачено".
Саме 17.08.2023 о 18:39 год. ОСОБА_2 було сплачено ОСОБА_1 передоплату у розмірі 15 000 грн. згідно платіжної інструкції № 468 від 17.08.2023.
ОСОБА_1 , 11.09.2023 продублювала у електронному листуванні рахунок № 1336 в форматі pdf. та повідомила користувача Fedir Logvin про залишок заборгованості за цим рахунком у розмірі 19 800 грн.
Платіжною інструкцією № 482 від 12.09.2023 ОСОБА_2 було сплачено ОСОБА_1 залишок заборгованості за рахунком № 1336 від 08.08.2023 у розмірі 19 800 грн.
Також надане електронне листування містить інформацію про фактичне виготовлення спірних об'єктів та погодження учасниками листування часу та послідовності монтажу виготовлених об'єктів.
Крім того, у листуванні (т. 1 а.с. 67 (на звороті)) містяться повідомлення такого змісту:
- ОСОБА_1 : "Добрый день, мне необходимо оформить документы (подписать акты) когда можно это сделать? Когда можно ожидать доплату по столам?"
- користувач Fedir Logvin: "Приезжайте с документами. На Ленинградскую, в течении дня. Если меня не будет, помощник вам поставит нашу подпись."
Після чого судовим експертом і було встановлено, що підписи у розділі "Замовник" в графі для підпису "Логвін Федор Дмитрович" в актах надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023 являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше - факсиміле.
Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.
Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, які би підтверджували факт виготовлення та монтажу позивачем (за первісним позовом) на замовлення відповідача (за первісним позовом) об'єктів благоустрою, не усуває обов'язок виконавця надавати інші докази на підтвердження виконання ним робіт, а замовника - заперечувати проти доводів виконавця шляхом подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження власної правової позиції.
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів у сукупності, у суду відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що долучені виконавцем до матеріалів справи роздруківки електронного листування є сфальсифікованими.
Факти, що не заперечуються обома сторонами цього спору (виставлення рахунків, проведення оплат тощо) повністю збігаються зі змістом та хронологією такого електронного листування.
Фактично надане електронне листування виконує функцію сполученого елементу, який надає ясності у розумінні характеру правовідносин сторін, що виникли, та причин вчинення ними дій у послідовності, що мала місце, виникнення певних обставин.
Також суд ставить під сумнів висновок відповідача за первісним позовом, до якого останній фактично підводить у своїх заявах по суті справи, про те, що ФОП Шмідт Н.Г. було виготовлено факсимільний підпис, нагадуючий підпис Логвіна Ф.Д., з метою стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 6 300 грн.
У цьому контексті більш імовірним є пояснення виникнення факсимільного підпису Логвіна Ф.Д. на спірних актах наданих послуг, яке вбачається з наданого електронного листування: проставляння за місцем провадження Логвіним Ф.Д. господарської діяльності самим Логвіним Ф.Д. або іншою особою за дорученням Логвіна Ф.Д. підписів у розділі "Замовник" в графі для підпису "Логвін Федор Дмитрович" в актах надання послуг № 1136 від 21.09.2023 та № 1337 від 21.09.2023 рельєфного кліше - факсиміле.
Заперечення Логвіна Ф.Д. про те, що позивач за первісним позовом стверджує, що поставка та монтаж об'єктів відбулись за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3А, тоді як Логвін Ф.Д. орендує приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3 не може бути підставою для висновку про те, що ФОП Шмідт Н.Г. були виконані роботи для іншої особи, аніж ФОП Логвіна Ф.Д., оскільки:
- як вказано самим представником ФОП Логвіна Ф.Д. (т. 1 а.с. 103), адреси: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3А та м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3 розташовані у 100 метрах одна від одної. Це означає, що монтаж спірних об'єктів (розташованих саме поза приміщенням, а не в самому приміщенні) відбувся у безпосередній близькості до місця провадження господарської діяльності ФОП Логвіна Ф.Д.
Факт провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 ФОП Логвін Ф.Д. підтвердив самостійно шляхом подання до суду договору оренди приміщення № 01/06-1 від 01.06.2023;
- наявність у ФОП Логвіна Ф.Д. в оренді приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3 жодним чином не виключає наявності у цього ж орендаря у користуванні суміжного приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 3А.
Зауваження замовника про фактичну наявність ліхтаря, що вмонтований у землю, проти зазначення у рахунку на оплату та акті наданих послуг "ліхтар настінний" саме по собі не спростовує встановлених судом обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи та надані докази, суд, з точки зору стандарту доказування «вірогідності», вважає, що факти виготовлення та монтажу ФОП Шмідт Н.Г. лавки вуличної, ліхтаря настінного та трьох вуличних столів за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ФОП Логвіним Ф.Д. та прийняття таких робіт останнім скоріш мали місце, аніж ні.
За таких обставин, зустрічні позовні вимоги ФОП Логвіна Ф.Д. про стягнення з ФОП Шмідт Н.Г. безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн. є необґрунтованими.
Щодо виконання ФОП Логвіним Ф.Д. зобов'язань за договором.
Як було вказано вище, за спірним договором, укладеним в усній формі, ФОП Логвін Ф.Д. зобов'язався сплатити ФОП Шмідт Н.Г. за виготовлення та монтаж лавки вуличної, ліхтаря настінного та трьох вуличних столів грошові кошти у загальному розмірі 76 100 грн.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Так, сторонами не було визначено строку оплати замовником виконаних робіт.
За таких обставин, ФОП Логвін Ф.Д. був зобов'язаний сплатити ФОП Шмідт Н.Г. 76 100 грн. з виконані роботи після остаточної здачі роботи.
Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, ФОП Шмідт Н.Г. виконала свої зобов'язання за договором належним чином.
Однак, ФОП Логвін Ф.Д. порушив умови укладеного договору і не оплатив вартість робіт у повному обсязі. Всього замовником було сплачено виконавцю 69 800 грн.
Відтак, у ФОП Логвіна Ф.Д. утворилась заборгованість перед ФОП Шмідт Н.Г. у розмірі 6300 грн.
А отже, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6 300 грн. - є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається представник Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни, доводяться рахунками на оплату (том 1 а.с. 12 - 13), платіжними інструкціями (том 1 а.с. 14 - 16), актами надання послуг (том 1 а.с. 17 - 18), претензією з доказами направлення (том 1 а.с. 13 - 21), скрін-шотами листування сторін з месенджеру "Viber" (т. 1 а.с. 56 - 67), витягом з реєстру платників єдиного податку (том 1 а.с. 68), банківськими реквізитами (том 1 а.с. 69), рахунком № 4783 (том 1 а.с. 70), платіжною інструкцією (том 1 а.с. 71), накладною № 20/80 від 20.08.2023 (том 1 а.с. 72), фотографічними матеріалами (том 1 а.с. 91 - 92), свідоцтвом про одруження (том 1 а.с. 93).
Обставини, на які посилається представник Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича, доводяться рахунками на оплату (том 1 а.с. 43), платіжними інструкціями (том 1 а.с. 41 - 42), договором оренди від 01.06.2023 (том 1 а.с. 106 - 111), скрін-шотом веб-карти (том 1 а.с. 112), висновком експерта № 2155-24 від 26.02.2025 (том 2 а.с. 4 - 12).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити у повному обсязі.
У задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову слід покласти на відповідача за первісним позовом.
Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову слід покласти на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 145, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) суму основного боргу у розмірі 6 300 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Логвіна Федора Дмитровича (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) до Фізичної особи-підприємця Шмідт Надії Генріховни (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800 грн.
Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову та витрати на проведення судової експертизи покласти на позивача за зустрічним позовом.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 у справі № 904/972/24.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2025.
Суддя М.О. Ніколенко