Рішення від 22.05.2025 по справі 904/1256/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1256/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Житченко О.В;

від відповідача: Майтак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 196 342 128 грн. 34 коп. - основний борг;

- 6 205 896 грн. 02 коп. - пеня;

- 11 935 705 грн. 59 коп. - інфляційні втрати;

- 2 433 150 грн. 43 коп. - 3% річний.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем у період з липня 2024 року по лютий 2025 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 196 342 128 грн. 34 коп. (заборгованість за спожиту у січні та лютому 2025 року електричну енергію). За прострочення виконання зобов'язання, допущене у спірному періоді, на підставі пункту 7 Комерційної пропозиції № 1 від 15.07.2024 для АТ "Кривбасзалізрудком", яка є додатком № 3 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.02.2025 по 18.03.2025 в сумі 6 205 896 грн. 02 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з серпня 2024 року по лютий 2025 року у сумі 11 935 705 грн. 59 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 16.08.2024 по 17.03.2025 в сумі 2 433 150 грн. 43 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з позовною заявою, за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду № 11874/25 від 20.03.2025), в якій заявник просить суд накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", в межах суми 210 700 984 грн. 36 коп., до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:

- не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також ускладнить у майбутньому виконання рішення суду, адже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення;

- розмір заборгованості АТ "Криворізький залізорудний комбінат" перед ТОВ "Твій Енергопостачальник" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 становить 216 916 880 грн. 38 коп. У той час, як власний капітал ТОВ "Твій Енергопостачальник" за результатами фінансової звітності за 2024 рік становить 137 378 тис. грн. Тобто розмір заборгованості, стягнення якої буде розглядатись господарським судом, перевищує власний капітал товариства більш ніж на 79 000 000 грн., а тому відсутність реального та ефективного механізму виконання судового рішення може мати наслідком банкрутство заявника та припинення ним ведення господарської діяльності в цілому;

- в даному випадку забезпечувальні заходи у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми заборгованості будуть спрямовані виключно на збереження балансу інтересів сторін та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів ТОВ "Твій Енергопостачальник", що відповідає меті забезпечувальних заходів та узгоджується із статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України . Вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову ніяким чином не вказує на вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на майбутнє відновлення законних майнових прав та інтересів ТОВ "Твій Енергопостачальник";

- заявник просить суд вжити забезпечувальні заходи виключно відносно суми основної заборгованості та компенсаційних платежів за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за договором, без забезпечення сплати штрафний санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань. Заявник переконаний, що задоволення заяви про забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову (заборона розпоряджатись майном, вартість якого дорівнює заявленій до стягнення сумі, на період розгляду справи судом) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (можливого банкрутства заявника у випадку відсутності можливості ефективно виконати судове рішення, якщо воно буде ухвалене на його користь);

- щодо узгодження заходів забезпечення позову з предметом та підставами позову, заявник зазначає, що у даному випадку предметом позову є майнова вимога ТОВ "Твій Енергопостачальник" до АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення грошових коштів;

- за даними української аналітичної онлайн-системи для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів "YouControl", відносно відповідача значаться наступні відомості: наявна значна кількість судових справ, де АТ "Криворізький залізорудний комбінат" виступає відповідачем, в тому числі наявні кримінальні судові справи; відкрито 19 виконавчих проваджень щодо стягнення значних сум коштів; 13.03.2025 у ЗМІ з'явилась інформація, що Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" перевело свій персонал у простій, тому вказані відомості викликають великий сумнів, щодо подальшої платоспроможності відповідача, адже предмет та підстави заявленого позову майнового характеру, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за позовом про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме АТ "Криворізький залізорудний комбінат" необхідну суму грошових коштів. Накладення арешту на рухоме та нерухоме майно АТ "Криворізький залізорудний комбінат" не вплине на можливість провадити ним господарську діяльність, виплачувати заробітну плату та податкові зобов'язання.

Від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 12254/25 від 24.03.2025), в якій останнє просить суд у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на таке:

- з вересня 2023 року рухоме та нерухоме майно Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" перебуває під арештом згідно з постановою директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023. На підставі даної постанови директора НАБУ зареєстровані обтяження на рухоме та нерухоме майно у відповідних державних реєстрах. На сьогоднішній день дані обтяження є чинними. Отже, з огляду на вказану обставину, накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача в межах даної судової справи не матиме жодного практичного результату для забезпечення прав або інтересів позивача;

- твердження позивача про те, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача не вплине на можливість провадити ним господарську діяльність, виплачувати заробітну плату та податкові зобов'язання, не відповідає дійсності, так як виплату заробітної плати своїм працівникам, а також розрахунки із контрагентами (у тому числі і з позивачем) та податкових зобов'язань перед державою, відповідач здійснює зі своїх банківських рахунків. При цьому відповідач не має в жодній банківській установі зарплатного рахунку, тобто відповідач не має захищеного рахунку на виплату заробітної плати своїм працівникам, тому накладення арешту на банківські рахунки відповідача призведе до блокування можливості розрахунків із контрагентами (у тому числі і з позивачем за спожиту електроенергію), із державою по податковим зобов'язанням та із своїми працівниками по заробітній платі. Неможливість сплати відповідачем обов'язкових платежів із нарахованих працівникам сум заробітної плати, призведе до втрати певною частиною працівників відповідача, як підприємства критичної інфраструктури, статусу заброньованого на період мобілізації. За наявності вже значної кількості мобілізованих працівників (більше 1000 чоловік), втрата ще більшої частини працівників призведе до зупинення певних виробничих процесів. Неможливість розрахунків по податковим зобов'язанням відповідача призведе до застосування податковими органами податкових застав, які матимуть статус першочергового задоволення, порівняно із вимогами позивача у даній справі. Більш того, при арештованих банківських рахунках, накопичення відповідачем боргових зобов'язань за час розгляду даної справи в суді, поставить під сумнів можливість задоволення майнових вимог позивача за наявності невиконаних майнових вимог інших кредиторів відповідача, тому відповідач зауважує, що застосування арешту на банківські рахунки відповідача не відповідатиме в першу чергу інтересам самого позивача.

Від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 12472/25 від 24.03.2025), в якій він просить суд, в доповнення до заперечень на заяву про забезпечення позову, долучити лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.03.2025 та акт опису майна від 25.02.2025.

Ухвалою суду від 24.03.2025 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" про забезпечення позову було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 12744/25 від 25.03.2025).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2025.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №13916/25 від 01.04.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №14935/25 від 09.04.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.04.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №15751/25 від 14.04.2025), в якій він просить суд зменшити розмір пені та 3% річних, нарахованих позивачем, на 90% від заявлених сум, посилаючись на таке:

- розмір нарахованої позивачем пені та 3% річних підлягає зменшенню на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, так як позивач не поніс збитків у зв'язку з порушенням строків платежів з боку відповідача (позивачем не доведено зворотного), відповідачем систематично вживались заходи з погашення існуючої заборгованості перед позивачем, а також наявні інші суттєві обставини, які вплинули на спроможність відповідача належним чином виконувати свої зобов'язання перед позивачем. Також, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації у відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Внаслідок агресії Російської Федерації був знищений Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, який був основним споживачем продукції відповідача на внутрішньому ринку. Господарським судом Запорізької області в рамках справи про банкрутство ММК ім. Ілліча (№ 908/2465/22) встановлено, що ММК ім. Ілліча не виконало свої зобов'язання з оплати поставленого товару. Майнові вимоги відповідача у розмірі 97 549 944 грн. 06 коп. основного боргу, а також в розмірі 25 102 261 грн. 32 коп. неустойки, були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів (ухвала суду від 01.03.2023). Однак на даний час вказані вимоги відповідача залишаються не погашеними. Споживачі на зовнішньому ринку також не виконують свої зобов'язання. Так, компанія ЛАМЕТ s.r.o. (Словаччина) перед відповідачем має заборгованість у розмірі 1 209 711,77 дол. США за поставлений товар, що підтверджується рішенням МКАС при ТПП України від 12.09.2023. На даний час дана заборгованість також не погашена. Невиконання контрагентами своїх фінансових зобов'язань перед відповідачем значно скоротило фінансові можливості самого відповідача. Через знищення внутрішнього ринку збуту продукції, зниження чисельності працівників відповідача внаслідок мобілізаційних заходів та запровадження комендантської години відповідач був вимушений знизити обсяги видобутку залізорудної сировини та запровадити режим скороченого робочого часу. Зазначені обставини стали передумовою того, що у 2023 році за результатами господарської діяльності відповідач має фінансовий результат у вигляді чистого збитку у розмірі 63 млн. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2023 рік. Вказані негативні фактори вплинули на діяльність відповідача і в 2024 році. Відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік відповідач має чистий збиток у розмірі 2 млрд. грн. Дані обставини свідчать лише про погіршення фінансового стану відповідача;

- на погіршення фінансового стану підприємства та брак обігових коштів впливає також той факт, що у зв'язку з набранням чинності змін до Податкового кодексу України в частині заборони на відшкодування від'ємного значення ПДВ платникам податків щодо яких введено персональні санкції, органи ДПС України безпідставно відмовляють відповідачу у відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ. На думку податківців, оскільки відносно компанії STARMILL LIMITED (акціонера відповідача) введено санкції відповідно до Указу Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 "Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", тому є підстави для відмови відповідачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ, хоча відносно самого відповідача жодних санкцій не вводилось. Так, з грудня 2023 року відмовлено у відшкодуванні від'ємного значення ПДВ на загальну суму 180 699 204 грн. 75 коп., що підтверджуються відповідними актами перевірки. Фактично склалася ситуація, коли відповідачем виконані податкові зобов'язання перед державою, але він позбавлений можливості скористатися законним правом на податковий кредит через рішення податкових органів. Відповідачем оскаржуються в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, які складені податковими органами (справи № 160/10450/24, № 160/12614/24, №160/14987/24, №160/22289/24, № 160/23824/24, № 160/25277/24, № 160/25992/24). На сьогоднішній день є тенденція щодо задоволення позовних вимог відповідача в справах про оскарження цих податкових повідомлень-рішень, але з урахуванням права податкових органів на апеляційне та касаційне оскарження, вбачається, що фактичне отримання бюджетного відшкодування не є швидким та може затягнутися на певний період часу;

- відповідач, як роботодавець, має пріоритетне зобов'язання перед своїми працівниками, яке полягає у виплаті заробітної плати. Так, у відповідності до статті 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Крім того, згідно з положеннями пункту 36.3. статті 36 Податкового кодексу України, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Отже, з огляду на вказані положення законодавства України, наявні обігові кошти відповідач має направляти в першу чергу на виплату заробітної плати своїм працівникам та податкових зобов'язань перед державою. Враховуючи тяжкий фінансовий стан та обмежений розмір обігових коштів відповідач не має змоги одночасно задовольнити всі фінансові зобов'язання перед своїми контрагентами, в тому числі і перед позивачем. З огляду на викладені обставини та судову практику (зокрема, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2024 по справі № 904/5838/23), відповідач просить суд зменшити розмір пені та 3% річних, нарахованих позивачем, на 90% від заявлених сум.

У підготовче засідання 15.04.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що заява про зменшення розміру пені та 3% річних подана відповідачем лише 14.04.2025, з урахуванням чого, з метою надання позивачу часу для ознайомлення з її змістом та викладення власної правової позиції з приводу порушеного відповідачем питання, суд вбачав підстави для оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 15.04.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 28.04.2025.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про зменшення розміру пені та 3% річних (вх. суду № 17541/25 від 24.04.2025), в яких він просить суд у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних - відмовити, посилаючись на таке:

- з урахуванням того, що відповідач систематично порушував строк виконання своїх зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії, з огляду на вимоги законодавства та умови укладеного між сторонами договору, позивачем правомірно було нараховано пеню у розмірі 6 205 896 грн. 02 коп. В своїх поясненнях представник відповідача зазначає про складне фінансове становище, викликане воєнним станом в Україні, що, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності або зменшення штрафних санкцій. Однак, позивач наголошує на тому, що позивач і відповідач є суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та одинакові ризики. Події пов'язані з військовою агресією Російської Федерації проти України спричинили негативні наслідки не тільки для відповідача, а й для усіх інших суб'єктів господарювання України, включаючи позивача. Позивач зауважує, що ТОВ "ТЕП" для провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам, здійснює оптову закупівлю електричної енергії у виробників. Несвоєчасні розрахунки АТ "КЗРК" за спожиту електричну енергію, вже мали наслідком формування заборгованості у позивача перед виробниками електричної енергії, зокрема ПАТ "Донбасенерго" (25% акцій належить державі в особі Фонду державного майна України) у розмірі 146 021 589 грн. 90 коп. та початок досудової процедури врегулювання зі сторони вказаного виробника, з огляду на що, твердження відповідача відносно того, що позивач не поніс збитків у зв'язку з порушенням строків платежів з боку відповідача є надуманими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами;

- відповідач обґрунтовує свою заяву про зменшення розміру пені наявністю збитків за результатами діяльності у 2024 році у розмірі 2 млрд. грн., які відображені в його фінансовій звітності та наявністю дебіторської заборгованості. Проте, надані пояснення та докази не доводять наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення. Позивач стверджує, що дійсно, згідно з фінансовою звітністю відповідача, за результатами діяльності у 2024 році ним сформовано збиток. При цьому, як вбачається з його фінансової звітності за 2024 рік, нерозполіделий прибуток відповідача складає майже 3,5 млрд. грн., а його товарна дебіторська заборгованість зменшилась протягом 2024 року на 43%. Інша поточна дебіторська заборгованість зменшилась на 0,5 млрд. грн. Окрім того, відповідач протягом 2024 року реалізував товарну продукцію на 0,7 млрд. грн., вироблену раніше із складських запасів, що не відволікало додаткових ресурсів на її виготовлення у звітному році. Вказане, жодним чином не слугувало для відповідача стимулом для погашення своєї кредиторської заборгованості перед позивачем. Збиток за 2024 рік згідно з фінансовою звітністю відповідача в розмірі - 2,0 млрд. грн., сформований на 95% за рахунок інших операційних (-1,6 млрд. грн.) та фінансових (-0,3 млрд. грн.) витрат відповідача, більшість з яких має умовний характер за принципом нарахування в бухгалтерському обліку та не обов'язково супроводжується відтоком грошових коштів. Наявність дебіторської заборгованості також не може слугувати підставою для зменшення нарахованих штрафних санкцій, а отже позивач вважає, що відповідач не довів належними доказами наявність обставин для застосування статті 551 Цивільного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що у даному спорі відсутні підстави для застосування статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % є безпідставним. Крім того, позивач зауважує, що 3% річних та інфляційні витрати не є штрафними санкціями, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання. Позивач виснує, що зменшення заявлених до стягнення 3% за неналежне виконання відповідачем його зобов'язання за договором через здійснення ним неефективної підприємницької діяльності порушить передбачений статтею 3 Цивільного кодексу України принцип справедливості та поставить позивача в нерівне із відповідачем становище, тому клопотання відповідача про зменшення розмір 3% річних на 90 % є також безпідставним.

У підготовче засідання 28.04.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 28.04.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.04.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025.

У судове засідання 22.05.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені в позовній заяві та заперечення на заяву про зменшення пені та 3% річних.

Представник відповідача просив суд зменшити належні до стягнення пеню та 3% річних на 90%, посилаючись на обставини, наведені у відповідній заяві.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У вказаному засіданні судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 22.05.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, умови постачання електроенергії та її оплати, обсяг, ціна та загальна вартість спожитої за договором електроенергії, наявність оплати, наявність заборгованості за спожиту електроенергію, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктами 26, 30, 68, 84 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (частина 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право, з-поміж іншого, купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами; на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Також, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними Правилами (пункт 1.1.1 ПРРЕЕ).

За визначенням пункту 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої/переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки; споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

У пункті 1.2.15 ПРРЕЕ зазначено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до вказаних Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених Правилами.

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії" (пункт 3.1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами.

Так, 15.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій енергопостачальник" (далі - постачальник, ТОВ "ТЕП", позивач) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - споживач, АТ "Кривбасзалізрудком", відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е (далі - договір, а.с. 21-25), у пункті 1.1. якого вказано, що умови даного договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Умовами пункту 2.1. договору визначено, що за даним договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі енергії (пункт 2.2. договору).

У пункті 14.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) та укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, та діє в частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання. Якщо споживач не відправив постачальнику у строк, не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, повідомлення про припинення дії договору, той договір уважається подовженим на наступний календарний рік за тими самими умовами.

Судом встановлено, що договір підписаний з боку постачальника та з боку споживача кваліфікованими електронними підписами, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена роздруківка із відомостями про підписантів та перевірку сертифікатів їх підписів та печаток (а.с. 29).

При цьому, судом враховано, що згідно з частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначає наступні поняття:

- електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис;

- кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;

- перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Отже, як убачається з матеріалів справи, сторони договору скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинили правочин, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу електронними цифровими підписами із накладенням відповідних печаток.

З урахуванням вказаного, судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 3.1. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні до договору.

У розділі 5 договору сторонами визначені умови щодо ціни та/або порядку розрахунку, порядку обліку та плати електричної енергії, зокрема:

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції (пункт 5.1. договору);

- спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.3. договору);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.4. договору);

- розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця (пункт 5.5. договору);

- розрахунки споживача за договором здійснюються включно на поточний рахунок постачальника із спеціальний режимом використання (далі - спецрахунок), вказаний у рахунку на оплату. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через банківську платіжну систему. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору (пункт 5.6. договору);

- у платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначити інформацію про номер і дату договору, період, за який здійснюється оплата, номер та дату рахунку (за наявності) (пункт 5.7. договору);

- оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку а/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем, або протягом 5-ти робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (пункт 5.8. договору);

- у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії, сума переплати зараховується як авансовий платіж за спожиту електричну енергію в наступних періодах, або повертається на поточний рахунок споживача за його письмовою вимогою протягом 5-ти банківських днів з дня отримання такої вимоги, за умови узгодженого Акта звіряння взаємних розрахунків (пункт 5.9. договору);

- якщо споживач не здійснив оплату за договором у строки, передбачені Комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі, що визначається договором та зазначається в Комерційній пропозиції. Паня нараховується за кожен день прострочення оплати (пункт 5.10. договору);

- спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається у Комерційній пропозиції. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Споживач може змінити спосіб оплати через діючого постачальника на оплату напряму оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку окремо вказувати суму оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії. У разі виникнення заборгованості споживача за спожиту електричну енергію та/або за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, зараховується постачальником в рахунок погашення заборгованості, що виникла у попередніх періодах. Після повного погашення заборгованості, кошти, які споживач сплачує за електричну енергію та/або послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, зараховуються у рахунок планових платежів споживача (пункт 5.12. договору);

- порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до Комерційної пропозиції (пункт 5.15. договору).

Відповідно до пункту 14.11. договору датою отримання споживачем усіх повідомлень, у тому числі платіжних документів (рахунків), в залежності від відправлення, вважається дата: дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); дата їх отримання від кур'єра; відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; дата їх відкриття споживачем на персональній сторінці (особистому кабінеті) сложивача на офіційному веб-сайті електропостачальника, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; дата отримання електронною поштою чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу; третій календарний день з дати їх отримання поштовим відділенням зв'язку, на території обслуговування якого розташований об'єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом).

Умовами пункту 7.1. договору визначено, що постачальник має право отримувати від споживача своєчасно та в повному обсязі плату за поставлену електричну енергію (підпункт 1 вказаного пункту).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору (підпункт 1 вказаного пункту), а також, протягом 5-ти робочих днів з дати отримання остаточного рахунку, але не пізніше 10-ти днів після зміни електропостачальника, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію (підпункт 4 вказаного пункту).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 14.7. договору зміни, доповнення та розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або чинним законодавством. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності) сторін.

Згідно з пунктом 14.16. договору невід'ємними частинами договору є додатки:

- додаток 1 - Комерційна пропозиція;

- додаток 2 - зразок форми для заповнення споживачем "Перелік відповідальних осіб споживача для доступу до особистого кабінету споживача";

- додаток 3 - Угода про врегулювання відносин електронного документообігу;

- додаток 3 - Угода про врегулювання відносин електронного документообігу. Інші додатки, укладені сторонами на виконання умов договору, складають його невід'ємну частину

Також, пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

З урахуванням вказаних положень договору та ПРЕЕ сторонами було погоджено та підписано додаток 3 до договору - Комерційна пропозиція № 1 від 15.07.2024 для АТ "Кривбасзалізрудком" (далі - Комерційна пропозиція, а.с. 26-27).

Так, пунктами 1, 2 Комерційної пропозиції визначені формули розрахунку ціни на електричну енергію та коефіцієнт, яки застосовується у розрахунку.

Згідно з пунктом 3 Комерційної пропозиції територія, на якій дійсна дана комерційна пропозиція - територія України.

У пункті 4 Комерційної пропозиції сторонами був визначений спосіб оплати, а саме: оплату заявленого до споживання у розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання. Планові рахунки на оплату за електричну енергію надаються споживачу до початку розрахункового періоду. Терміни (строки) оплати: до 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 25% від прогнозної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді (далі - прогнозна вартість); першого банківського дня розрахункового періоду - 25% прогнозної вартості; до 10 числа розрахункового періоду - 25% прогнозної вартості; до 20 числа розрахункового періоду - 25% прогнозної вартості; протягом 5-ти банківських днів з дати надання рахунку - остаточний розрахунок по факту споживання у розрахунковому періоді.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції передбачені терміни (строки) виставлення рахунків за електричну енергію та терміни (строки), порядок оплати, а саме: прогнозна вартість розраховується за наступною формулою: Вппр = Wсз*Цорр, (грн/МВт/год), де Wсз - заявлений обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, що наведений у пункті 13 Комерційної пропозиції, МВт/год; Цорр - прогнозована ринкова ціна на електричну енергію на розрахунковий період. Для перших двох місяців постачання Цорр дорівнює: у липні 2024 року - 4 469,73 грн/МВт/год. без ПДВ; у серпні 2024 року - 4 950,00 грн/МВт/год. без ПДВ. Цорр для наступних розрахункових періодів - фактична ціна реалізації електричної енергії у місяці, що був за два місяці перед розрахунковим, грн/МВт/год. У разі якщо день проведення платежу припадає на вихідній, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.

У пункті 10 Комерційної пропозиції сторонами визначений строк дії договору та вказано, що договір набуває чинності з дати йог підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2024.

Відповідно до пункту 15 Комерційної пропозиції орієнтовна загальна вартість договору складається із сум, визначених в актах купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період за весь період часу дії договору.

У пункті 14.10 договору сторони також погодили можливість використання факсимільного відтворення підписів уповноважених осіб (із зазначенням посади та прізвища) постачальника, які останній використовує у рахунках на оплату електричної енергії та рахунках на оплату послуг з розподілу, якщо такі послуги надаються постачальником.

Підписання правочинів (додаткових угод до договору, додатків, тощо) у межах господарських операцій між сторонами та первинних документів на виконання зазначених правочинів в електронному вигляді у якості електронного документа у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають юридичну силу у разі підписання сторонами угоди про врегулювання відносин електронного документообігу (пункт 14.12. договору).

Також, додатком 3 до договору є Угода про врегулювання відносин електронного документообігу (далі - угода про документообіг, а.с. 28), за умовами якої сторонами погоджені наступні положення щодо електронного документообігу:

- сторони дійшли згоди, що обмін документами, зазначеними в угоді, між сторонами здійснюється із застосуванням положень Закону України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" через електронний сервіс оператора електронного документообігу "Вчасно", доступ в який надається за посиланням: https://vchasno.ua (пункт 1 угоди про документообіг);

- сторони домовилися, що на виконання умов договору та угоди, будь-які правочини (додаткові угоди до договору, додатки, тощо) у межах господарських операцій між сторонами, та первинні документи на виконання зазначених правочинів (акт купівлі-продажу електричної енергії, акти звіряння, інші акти за розрахунковий період, що складені на підставі даних комерційного обліку споживача, узгоджених з Оператором системи розподілу (передачі) будуть фіксуватися (вчинятися) у вигляді електронних даних (далі - е-документи) з обов'язковими реквізитами аналогічних паперових документів, у тому числі засобами кваліфікованого електронного цифрового підпису уповноважених осіб сторін та електронної печатки (у разі наявності) сторін (далі - ЕЦП/КЕП) в рамках електронного документообігу, із дотриманням законодавства про електронні документи, електронний документообіг та законодавства у сфері електронних підписів (пункт 2 угоди про документообіг);

- сторони визнають е-документи з ЕЦП/КЕП сторін, як юридично значимі та обов'язкові для сторін документи (пункт 3 угоди про документообіг);

- сторони домовилися, що е-документи, які надані та підписані з використанням ЕЦП/КЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів, будь-яким державним установам для захисту чи відновлення порушених інтересів та/або майнових прав (пункт 4 угоди про документообіг);

- Е-документи підписуються електронним цифровим підписом уповноваженої особи та скріплюються електронною печаткою (у разі наявності) постачальника з одного боку, і споживача, з іншого боку. Е-документ, підписаний уповноваженим працівником або представником постачальника або споживача та скріплений електронною печаткою (у разі наявності), вважається підписаним відповідно постачальником або споживачем (пункт 5 угоди про документообіг);

- підготовка е-документів здійснюється сторонами у строки, встановлені умовами договору. Якщо інше не погоджено сторонами, е-документи вважаються належним чином відправленими, якщо вони відправлені з використанням електронного сервісу через обраного сторонами оператора електронного документообігу (пункт 8.3. угоди про документообіг);

- споживач зобов'язаний підписати е-документ впродовж 5-ти робочих днів з дня отримання. Підпис споживача на е-документі означає підтвердження господарської операції відповідальною особою споживача, який має на це повноваження. Дата підписання споживачем е-документу не є датою його складання (пункт 8.4. угоди про документообіг);

- Е-документи вважаються підписаними сторонами і набирають чинності з моменту, коли інформація про них зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа та накладання ЕЦП/КЕП сторін та електронної печатки сторін (у разі наявності) (пункт 8.5. угоди про документообіг);

- даний додаток є невід'ємною частиною договору (пункт 14 угоди про документообіг).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з липня 2024 року по лютий 2025 року було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 675 853 847 грн. 74 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані наступні Акти приймання-передачі електричної енергії між АТ "Кривбасзадізрудком" та ТОВ "ТЕП":

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724071 від 31.07.2024, відповідно до якого у липні 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 6 258,806 МВт/год., на суму 40 818 431 грн. 23 коп. (а.с. 30);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724081 від 31.08.2024, відповідно до якого у серпні 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 20 022,027 МВт/год., на суму 126 257 123 грн. 42 коп. (а.с. 31);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724091 від 30.09.2024, відповідно до якого у вересні 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 15 962,590 МВт/год., на суму 98 780 277 грн. 92 коп. (а.с. 32);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724101 від 31.10.2024, відповідно до якого у жпвтні 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 13 530,268 МВт/год., на суму 83 271 558 грн. 40 коп. (а.с. 33);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724111 від 30.11.2024, відповідно до якого у листопаді 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 15 448,845 МВт/год., на суму 93 849 598 грн. 58 коп. (а.с. 34);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004724121 від 31.12.2024, відповідно до якого у грудні 2024 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 2 163,265 МВт/год., на суму 14 290 511 грн. 54 коп. (а.с. 35);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004725011 від 31.01.2025, відповідно до якого у січні 2025 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 19 935,067 МВт/год., на суму 131 765 095 грн. 44 коп. (а.с. 36);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 2004725021 від 28.02.2025, відповідно до якого у лютому 2025 року постачальник поставив, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 14 159,775 МВт/год., на суму 99 776 316 грн. 00 коп. (а.с. 37).

Вказані Акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманої електричної енергії, акти підписані з боку постачальника та споживача кваліфікованими електронними підписами із скріпленням електронними печатками, як це передбачено угодою про врегулювання відносин електронного документообігу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягу, строку чи якості поставленої у спірний період позивачем електричної енергії; з вищезазначених актів приймання-передачі електричної енергії вбачається, що Акти підписані сторонами без заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за ним.

Для оплати вказаного вище обсягу поставленої у період з липня 2024 року по лютий 2025 року електричної енергії позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки:

- рахунок № 20047240711 від 17.07.2024 на суму 30 009 767 грн. 22 коп., в якому зазначено: перший платіж липня 2024 року, 100% вартості заявленого обсягу, оплачується до 25.06.2024 (а.с. 38);

- рахунок № 20047240811 від 19.07.2024 на суму 24 728 950 грн. 62 коп., в якому зазначено: перший платіж серпня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 25.07.2024 (а.с. 39);

- рахунок № 20047240812 від 19.07.2024 на суму 24 728 950 грн. 62 коп., в якому зазначено: другий платіж серпня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 01.08.2024 (а.с. 39, на звороті);

- рахунок № 20047240813 від 19.07.2024 на суму 24 728 950 грн. 62 коп., в якому зазначено: третій платіж серпня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 09.08.2024 (а.с. 40);

- рахунок № 20047240818 від 06.08.2024 на суму 13 233 589 грн. 38 коп., в якому зазначено: оплата на дозаявлений обсяг серпня 2024 року, оплата має бути здійснена до 131.08.2024 (а.с. 40, на звороті);

- рахунок № 20047240719 від 08.08.2024 на суму 10 808 6643 грн. 01 коп., в якому зазначено: загальний рахунок липня 2024 року (розр. період), необхідно сплатити до 15.08.2024 (а.с. 41);

- рахунок № 20047240911 від 16.08.2024 на суму 27 717 480 грн. 42 коп., в якому зазначено: перший платіж вересня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 23.08.2024 (а.с. 42);

- рахунок № 20047240912 від 16.08.2024 на суму 27 717 480 грн. 42 коп., в якому зазначено: другий платіж вересня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 02.09.2024 (а.с. 42, на звороті);

- рахунок № 20047240913 від 16.08.2024 на суму 27 717 480 грн. 42 коп., в якому зазначено: третій платіж вересня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 10.09.2024 (а.с. 43);

- рахунок № 20047240914 від 16.08.2024 на суму 27 717 480 грн. 42 коп., в якому зазначено: четвертий платіж вересня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 13.09.2024 (а.с. 44);

- рахунок № 20047240819 від 09.09.2024 на суму 38 655 224 грн. 88 коп., в якому зазначено: загальний рахунок серпень 2024 року (розр. період), необхідно сплатити до 16.09.2024 (а.с. 45);

- рахунок № 20047241011 від 18.09.2024 на суму 28 378 119 грн. 92 коп., в якому зазначено: перший платіж жовтня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 25.09.2024 (а.с. 46);

- рахунок № 20047241012 від 30.09.2024 на суму 22 021 761 грн. 48 коп., в якому зазначено: другий платіж жовтня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 01.10.2024 (а.с. 46, на звороті);

- рахунок № 20047241013 від 30.09.2024 на суму 22 021 761 грн. 48 коп., в якому зазначено: третій платіж жовтня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 10.10.2024 (а.с. 47);

- рахунок № 20047241014 від 30.09.2024 на суму 22 021 755 грн. 18 коп., в якому зазначено: четвертий платіж жовтня 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 15.10.2024 (а.с. 48);

- рахунок № 20047240919 від 07.10.2024 на суму 48 780 277 грн. 92 коп., в якому зазначено: загальний рахунок вересень 2024 року (розр. період), необхідно сплатити до 14.10.2024 (а.с. 49);

- рахунок № 20047241111 від 18.10.2024 на суму 21 326 629 грн. 94 коп., в якому зазначено: перший платіж листопада 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 25.10.2024 (а.с. 50);

- рахунок № 20047241112 від 18.10.2024 на суму 21 326 629 грн. 94 коп., в якому зазначено: другий платіж листопада 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 01.11.2024 (а.с. 50, на звороті);

- рахунок № 20047241113 від 18.10.2024 на суму 21 326 639 грн. 94 коп., в якому зазначено: третій платіж листопада 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 08.11.2024 (а.с. 51);

- рахунок № 20047241114 від 18.10.2024 на суму 21 326 599 грн. 00 коп., в якому зазначено: четвертий платіж листопада 2024 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 15.10.2024 (а.с. 51, на звороті);

- рахунок № 20047241019 від 07.11.2024 на суму 104 616 875 грн. 48 коп., в якому зазначено: загальний рахунок жовтень 2024 року (розр. період), необхідно сплатити до 14.11.2024 (а.с. 52);

- рахунок № 20047241119 від 09.12.2024 на суму 167 165 270 грн. 15 коп., в якому зазначено: загальний рахунок листопад 2024 року (розр. період), необхідно сплатити до 12.12.2024 (а.с. 53);

- рахунок № 20047250111 від 27.12.2024 на суму 21 389 995 грн. 88 коп., в якому зазначено: перший платіж січня 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 25.12.2024 (а.с. 54);

- рахунок № 20047250112 від 27.12.2024 на суму 21 389 995 грн. 88 коп., в якому зазначено: другий платіж січня 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 01.01.2025 (а.с. 54, на звороті);

- рахунок № 20047250113 від 27.12.2024 на суму 21 389 995 грн. 88 коп., в якому зазначено: третій платіж січня 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 10.01.2025 (а.с. 55);

- рахунок № 20047250114 від 27.12.2024 на суму 21 389 995 грн. 88 коп., в якому зазначено: четвертий платіж січня 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 20.01.2025 (а.с. 56);

- рахунок № 20047250211 від 16.01.2025 на суму 26 056 215 грн. 05 коп., в якому зазначено: перший платіж лютого 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 24.01.2025 (а.с. 57);

- рахунок № 20047250212 від 16.01.2025 на суму 26 056 215 грн. 05 коп., в якому зазначено: другий платіж лютого 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 03.02.2025 (а.с. 57, на звороті);

- рахунок № 20047250213 від 16.01.2025 на суму 26 056 215 грн. 05 коп., в якому зазначено: третій платіж лютого 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 10.02.2025 (а.с. 58);

- рахунок № 20047250214 від 16.01.2025 на суму 26 056 235 грн. 44 коп., в якому зазначено: четвертий платіж лютого 2025 року, 25,0% вартості заявленого обсягу, оплачується до 20.02.2025 (а.с. 58, на звороті);

- рахунок № 20047250119 від 11.02.2025 на суму 131 565 812 грн. 34 коп., в якому зазначено: загальний рахунок січня 2025 року (розр. період), необхідно сплатити до 18.02.2025 (а.с. 59);

- рахунок № 20047250219 від 10.03.2025 на суму 99 776 316 грн. 00 коп., в якому зазначено: загальний рахунок лютого 2025 року (розрахунк період), необхідно сплатити до 14.03.2025 (а.с. 60).

Як убачається з матеріалів справи, вказані рахунки були оплачені відповідачем із порушенням умов договору, а саме: спожита у період з липня по грудень 2024 року електроенергія оплачена відповідачем у повному обсязі, але із простроченням; спожита у період січень - лютий 2025 року електроенергія оплачена відповідачем лише частково, - на суму 35 199 283 грн. 10 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 196 342 128 грн. 34 коп.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:

- платіжною інструкцією № 18915_00000/1d9469e1-7dd0-41ea-a063-0746430a8403 від 19.07.2024 на суму 30 009 767 грн. 22 коп. (а.с. 61);

- платіжною інструкцією № 19255_00000/1е213eaf-7034-4082-a063-0746430a4a1d від 26.07.2024 на суму 22 533 966 грн. 18 коп. (а.с. 62);

- платіжною інструкцією № 20265_00000/1f3adfdf-281a-49b9-a063-0746430a22a2 від 09.08.2024 на суму 22 533 966 грн. 18 коп. (а.с. 63);

- платіжною інструкцією № 20270_00000/1f773c92-ee3-493f-a063-0746430afe3a від 12.08.2024 на суму 22 533 966 грн. 18 коп. (а.с. 64);

- платіжною інструкцією № 20775_00000/20a4f5e7-8888-403b-a063-0646420a664f від 27.08.2024 на суму 8 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 65);

- платіжною інструкцією № 20775_00000/20e14e40-db25-423f-a063-0646420a19a8 від 30.08.2024 на суму 2 808 664 грн. 01 коп. (а.с. 66);

- платіжною інструкцією № 20894_00000/211daa5b-c79d-4b86-a063-0646420a5f39 від 02.09.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 67);

- платіжною інструкцією № 23186_00000/2145e471-08a2-4e0f-a063-0646420aae68 від 04.09.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 68);

- платіжною інструкцією № 23554_00000/21c91133-cbe6-424d-a063-0646420ae312 від 11.09.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 69);

- платіжною інструкцією № 23689_00000/21faf110-3b68-444a-a063-0646420a23b5 від 13.09.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 70);

- платіжною інструкцією № 23830_00000/2287c3b0-f84f-466d-a063-0646420a9628 від 20.09.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 71);

- платіжною інструкцією № 24226_00000/230af2b7-4b85-4a68-a063-0646420a4e13 від 27.09.2024 на суму 7 717 480 грн. 42 коп. (а.с. 72);

- платіжною інструкцією №24224_00000/230af2b7-4c65-4a68-a063-0646420a4e13 від 27.09.2024 на суму 22 282 5190 грн. 58 коп. (а.с. 73);

- платіжною інструкцією № 28005_00000/23989b80-713f-4a26-a063-0646420a6116 від 04.10.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 74);

- платіжною інструкцією № 27570_00000/23abe0a5-8b09-46ab-a063-0646420a5b00 від 07.10.2024 на суму 18 655 224 грн. 88 коп. (а.с. 75);

- платіжною інструкцією № 28182_00000/2475e41f-ac1c-4bea-a063-0646420a144d від 15.10.2024 на суму 5 434 960 грн. 84 коп. (а.с. 76);

- платіжною інструкцією № 28180_00000/24c65524-3165-40b4-a063-0646420a9825 від 21.10.2024 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 77);

- платіжною інструкцією № 28180_00000/25a39f47-d5b3-4a1e-a063-0646420af6fb від 30.10.2024 на суму 12 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 78);

- платіжною інструкцією № 28180_00000/26be1711-72e4-4fb2-a063-0646420a216a від 13.11.2024 на суму 6 655 2240 грн. 88 коп. (а.с. 79);

- платіжною інструкцією № 28905_00000/26be1711-1379-4fb2-a063-0646420a216a від 13.11.2024 на суму 3 344 775 грн. 12 коп. (а.с. 80);

- платіжною інструкцією № 29874_00000/27fff3f2-efa2-4d99-a063-0646420adc15 від 29.11.2024 на суму 5 881 232 грн. 01 коп. (а.с. 81);

- платіжною інструкцією № 29873_00000/27fff3f2-efa3-4d99-a063-0646420adc15 від 29.11.2024 на суму 4 520 925 грн. 99 коп. (а.с. 82);

- платіжною інструкцією № 28905_00000/27fff3f2-efa1-4d99-a063-0646420adc15 від 29.11.2024 на суму 10 899 045 грн. 91 коп. (а.с. 83);

- платіжною інструкцією № 31500_00000/29ae7170-7e76-4609-a063-0646420aa4df від 20.12.2024 на суму 60 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 85);

- платіжною інструкцією № 31640_00000/29aec8f1-b1fd-4582-a63-0646420a06c4 від 23.12.2024 на суму 2 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 86);

- платіжною інструкцією № 31474_00000/2a3b4047-c74e-488e-a063-0646420a7f14 від 27.12.2024 на суму 9 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 87);

- платіжною інструкцією № 1_00000/2ac813d6-534-44bf-a063-0646420a3d1c від 03.01.2025 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 88);

- платіжною інструкцією № 574_00000/2bcaa88-595d-4062-a063-0646420a2f80 від 08.01.2025 на суму 5 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 89);

- платіжною інструкцією № 573_00000/2b2caa88-595c-4062-a063-0646420a2f80 від 08.01.2025 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 90);

- платіжною інструкцією № 1135_00000/2c322963-6114-4a57-a63-0646420af9f0 від 21.01.2025 на суму 25 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 91);

- платіжною інструкцією № 1461_00000/2c82a0cb-9861-4066-a063-0646420a7546 від 27.01.2025 на суму 3 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 92);

- платіжною інструкцією № 1542_00000/2cd31d00-e0e1-4716-a063-0646420a90ab від 29.01.2025 на суму 2 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 93);

- платіжною інструкцією № 1461_00000/2cfb5504-fc5d-4ddn-a063-0646420a7222 від 31.01.2025 на суму 19 700 000 грн. 00 коп. (а.с. 94);

- платіжною інструкцією № 1717_00000/2d4bcf3e-8d8c-4f5d-a063-0646420a8366 від 04.02.2025 на суму 3 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 95);

- платіжною інструкцією № 2369_00000/2d9c473d-4a9f-4af0-a063-0646020a10e6 від 10.02.2025 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 96);

- платіжною інструкцією № 2373_00000/2dd8a114-66f5-4192-a063-0646420a3053 від 11.02.2025 на суму 9 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 97);

- платіжною інструкцією № 2372_00000/2e14fc00-a5ab-4acb-a063-0646420ae5e9 від 14.02.2025 на суму 3 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 98);

- платіжною інструкцією № 2819_00000/2ef24241-2e58-4553-a063-0646420ac590 від 25.02.2025 на суму 3 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 99);

- платіжною інструкцією № 3001_00000/2f1a790d-d78e-4258-a063-0646420a5719 від 27.02.2025 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 100);

- платіжною інструкцією № 3047_00000/2f2e9801-251d-4b6a-a063-0646420abd32 від 28.02.2025 на суму 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 101).

З урахуванням вказаного, позивач посилається на те, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем у період з липня 2024 року по лютий 2025 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 196 342 128 грн. 34 коп. (заборгованість за спожиту у січні та лютому 2025 року електричну енергію). За прострочення виконання зобов'язання, допущене у спірному періоді, на підставі пункту 7 Комерційної пропозиції № 1 від 15.07.2024 для АТ "Кривбасзалізрудком", яка є додатком № 3 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.02.2025 по 18.03.2025 в сумі 6 205 896 грн. 02 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з серпня 2024 року по лютий 2025 року у сумі 11 935 705 грн. 59 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 16.08.2024 по 17.03.2025 в сумі 2 433 150 грн. 43 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з положеннями статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг.

Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачам (частина 1).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону (частина 2).

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (частина 3).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників (частина 4).

Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників.

Споживачі одночасно можуть мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії, за умови дотримання правил роздрібного ринку, кодексу комерційного обліку.

Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками (частина 5).

Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (частина 9).

За змістом пункту 3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах (пункт 3.2.1. ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

У пунктах 5.2.1, 5.5.5 ПРРЕЕ також передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків. Аналогічні приписи викладені у пункті 4.5 ПРРЕЕ.

Згідно з пунктами 4.7, 4.8 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20-го числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (пункт 4.13 ПРРЕЕ).

Приписами пункту 4.14 ПРРЕЕ визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Матеріалами справи підтверджується, що спожита у період з липня по грудень 2024 року електроенергія оплачена відповідачем у повному обсязі, але із простроченням; спожита у період січень - лютий 2025 року електроенергія оплачена відповідачем лише частково, - на суму 35 199 283 грн. 10 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 196 342 128 грн. 34 коп.; доказів на підтвердження повної оплати поставленої позивачем у спірний період електричної енергії на залишкову суму 196 342 128 грн. 34 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Більше того, в процесі розгляду справи відповідач наявність основної заборгованості в сумі 196 342 128 грн. 34 коп. не заперечував.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту у січні - лютому 2025 року електричну енергію в сумі 196 342 128 грн. 34 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення такого платежу, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

За прострочення виконання зобов'язання, допущене у спірному періоді, на підставі пункту 7 Комерційної пропозиції № 1 від 15.07.2024 для АТ "Кривбасзалізрудком", яка є додатком № 3 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.02.2025 по 18.03.2025 в сумі 6 205 896 грн. 02 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 19-20), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості, а також періоди прострочення, арифметично розрахунок пені виконаний вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 19-20) визнається судом обґрунтованими та такими, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 6 205 896 грн. 02 коп. визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з серпня 2024 року по лютий 2025 року у сумі 11 935 705 грн. 59 коп.

Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, судом враховано таке.

Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.168), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, розрахунок проведено у відповідності до вказаної вище методики.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійсненний позивачем (а.с. 168), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 11 935 705 грн. 59 коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 16.08.2024 по 17.03.2025 в сумі 2 433 150 грн. 43 коп.

Слід відзначити, що на підтвердження правомірності вказаних вимог позивач надав суду розрахунок 3% річних за період прострочення з 16.08.2024 по 17.03.2025 на суму 2 423 150 грн. 43 коп.

З цього приводу представником позивача у судовому засіданні 22.05.2025 були надані усні пояснення, що, фактично, в прохальній частині позовної заяви позивачем було допущено помилку та розмір 3% річних у спірних періодах становить саме 2 423 150 грн. 43 коп., як зазначено у розрахунку 3% річних.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 166-167), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування 3% річних, арифметично розрахунок проведено вірно.

Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с. 166-167), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 2 423 150 грн. 43 коп.

З приводу клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних на 90% суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд, об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- ступінь виконання зобов'язання відповідачем у частині спірного періоду, за який позивачем нарахована пеня, а саме: з липня по грудень 2024 року, у добровільному порядку та до моменту відкриття провадження у справі, складав 100% (основний борг за цей період споживання електроенергії був погашений відповідачем до моменту відкриття провадження у даній справі у добровільному порядку); прострочення оплати спожитої у січні-лютому 2025 року електроенергії, станом на момент звернення із позовом до суду, було неістотним; більше того, частково відповідач і в цьому періоді також здійснив оплату спожитої електроенергії;

- судом також враховується поведінка відповідача під час розгляду справи судом, а саме: під час розгляду справи відповідач наявність прострочення не заперечував, а просив лише врахувати обставини, як зумовили неможливість виконання його зобов'язань за договором перед позивачем у встановлений договором строк;

- позивачем заявлено до стягнення, а також визнано судом правомірними вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, кожні з яких окремо в певній мірі компенсують втрати відповідача від прострочення;

- судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

При цьому, суд звертає увагу, що значне зменшення розміру штрафних санкцій (як просить відповідач, на 90%) нівелюватиме саме призначення пені, як відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв'язку з порушенням його права на своєчасне (у строки, передбачені договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

В даному випадку судом також було враховано інтереси позивача, який мав правомірні очікування щодо оплати поставленої ним електричної енергії у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

У той же час, судом розцінюються критично посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан, пов'язаний з військовою агресією та іншими обставинами, оскільки такі обставини негативним чином впливають на всіх суб'єктів господарювання, зокрема і на позивача, більше того, вказані обставини вже існували в момент укладення договору та постачання електроенергії у спірний період, отже про їх існування відповідачу було відомо на момент укладення договору.

Крім того, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім описаним вище обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені на 30%, а саме: до 4 344 127 грн. 21 коп. (6 205 896,02 - 30%).

Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Отже, клопотання відповідача про зменшення пені підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4 344 127 грн. 21 коп.

Що стосується зменшення 3% річних, то суд відзначає, що нараховані 3% річних є співмірними порівняно з основним боргом і сторонами не збільшувалась процентна ставка їх нарахування, в порівнянні із визначеним законом (статтею 625 Цивільного кодексу України), а отже відсутні підстави для зменшення визнаних судом правомірними 3% річних.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 847 840 грн. 00 коп.

У той же час, оскільки суд зменшує розмір пені, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 847 800 грн. 91 коп. частина витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (вулиця Симбірцева, будинок 1А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029; ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Енергопостачальник" (вулиця Предславинська, будинок 11, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 44662748) 196 342 128 грн. 34 коп. - заборгованості за спожиту у січні та лютому 2025 року електричну енергію, 4 344 127 грн. 21 коп. - пені, 11 935 705 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 2 423 150 грн. 43 коп. - 3% річних та 847 800 грн. 91 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене та підписане 22.05.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко

Попередній документ

127570097

Наступний документ

127570099

Інформація про рішення:

№ рішення:	127570098
№ справи:	904/1256/25
Дата рішення:	22.05.2025
Дата публікації:	26.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (22.05.2025)
Дата надходження:	20.03.2025
Предмет позову:	стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №8/2024-Е від 15.07.2024 у загальному розмірі 216 916 880 грн. 38 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

15.04.2025 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
28.04.2025 14:20	Господарський суд Дніпропетровської області
22.05.2025 14:20	Господарський суд Дніпропетровської області
17.06.2025 14:45	Центральний апеляційний господарський суд