Справа № 645/3230/25
Провадження № 1-кс/645/635/25
23 травня 2025 року Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000240 від 27.02.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням, в якому просила надати тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю її подальшого вилучення у працюючому відділенні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території м. Харків, а саме до інформації, яка містить відомості, що становлять банківську таємницю.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що Слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221190000240 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.02.2025 за фактом ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи 26.02.2025 року здійснили крадіжку грошових коштів у сумі 9000 гривень з банківської карти ОСОБА_5 , чим спричинили матеріальну шкоду.
У допиті потерпіла повідомляє, що 26.02.2025 року, ОСОБА_5 перебувала на робочому місті та приблизно об 11:00 год. надійшло повідомлення на її месенджер «Вайбер» моб. тел. НОМЕР_1 від АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Коли остання зайшла то побачила смс-повідомлення про те, що її рахунок під арештом на підставі постанови виконавчої служби, але в це вона не повірила.
Після чого ОСОБА_5 зайшла в додаток « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та побачила, що з її карти, що належить АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 були зняті грошові кошти у сумі 1900 гривень та з карти № НОМЕР_3 було знято кошти в сумі 7100 гривень. На дані гроші було накладено арешт на підставі постанови виконавчої служби. Дані своєї карти вона нікому не передавала, на дзвінки не відповідала та кредити не оформлювала.
Слідчий зазначив, що для встановлення особи, причетної до скоєння даного кримінального правопорушення, необхідно отримати доступ до особистих даних власника банківської карти № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які належить АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та рух грошових коштів по ним.
Також у клопотанні вказано, що отримана інформація може в подальшому мати доказове значення для кримінального провадження, сприятиме розкриттю злочину, встановлення осіб, причетних до вчинення даного злочину, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також для встановлення істини під час досудового розслідування.
Посилаючись на те, що встановлення вказаної інформації має істотне значення для цього кримінального провадження, а також у зв'язку з тим, що отримати вказану інформацію іншим шляхом не передбачається можливим, слідчий просив надати тимчасовий доступ до вказаної інформації.
ПредставникАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до судового засідання не з'явилися, про день та час розгляду клопотання повідомлені своєчасно та належним чином, причини їх неявки суду не відомі.
Слідча у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі. Підстав для визнання явки слідчого обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 4 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, слідчий суддя, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК, саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 160 КПК у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи, зокрема, 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Положеннями ч. 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно положень ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Необхідно зауважити, що Верховний суд у постанові від 05 лютого 2019 року по справі № 754/12820/15-к зазначив, що з метою оцінки доказів суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування (п. 41 постанови).
Таким чином, якщо ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів буде ґрунтуватись на недопустимих доказах, то це в подальшому, під час розгляду справи судом по суті, призведене до визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі такої ухвали.
Судом встановлено, що Слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221190000240 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.02.2025 за фактом ч. 4 ст. 185 КК України за фактом того, що невстановлені особи 26.02.2025 року здійснили крадіжку грошових коштів у сумі 9000 гривень з банківської карти ОСОБА_5 , чим спричинили матеріальну шкоду.
У клопотанні слідча просить надати тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю її подальшого вилучення у працюючому відділенні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території м. Харків, а саме доступ до особистих даних власника банківської карти № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які належать АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме до заяв про відкриття банківської карти № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , договорів на розрахунково-касове обслуговування відповідних фізичних осіб, договорів щодо надання банківською установою, цим фізичним особам послуг, пов'язаних з функціонуванням системи «Клієнт-банк» (« ІНФОРМАЦІЯ_4 », тощо), а також інших документів, що надавались Банку у зв'язку з відкриттям, закриттям, обслуговуванням та функціонуванням вказаних банківських карток; банківських виписок/роздруківок руху грошових коштів по рахунку банківської карти № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , із зазначенням контрагентів, їх контактних даних, вхідного залишку, дати та призначення, зняття чи перерахування з рахунку грошових коштів із зазначенням адреси зняття та анкетних даних отримувача, ІР-адрес входів та реєстрації до системи віддаленого доступу, номерів телефонів зареєстрованих за вказаним рахунком, інформацію стосовно банкоматів, з яких здійснювалося поповнення, зняття грошових коштів прив'язаної до них банківського рахунку банківської карти № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , із вказанням адрес їх розташування та обов'язковим надання фото-, відеозаписів моментів поповнення, зняття грошових коштів, в тому числі за операції без картки по вказаному рахунку 25.02.2025 по теперішній час.
При цьому, в обґрунтування клопотання суду надано копії таких документів: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до якого 27.02.2025 року за №12025221190000240 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України; рапорт; заява від ОСОБА_5 ; пояснення ОСОБА_5 ; копія витягу з додатку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з якого вбачається, що на карті ОСОБА_6 НОМЕР_4 26.02.2025 о 09:20:44 год. встановлено арешт суми на рахунку; копія скриншоту з вайберу, з якого вбачається, що 20.02.2025 року на номер ОСОБА_5 надійшло повідомлення від « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про те, що її рахунок під арештом на підставі постанови виконавчої служби.
Інших доказів в обґрунтування клопотання суду не надано.
Обґрунтовуючи доводи клопотання суду надано пояснення ОСОБА_5 зі змісту яких встановлено, що 26.02.2025 року, ОСОБА_5 перебувала на робочому місті та приблизно об 11:00 год. надійшло повідомлення на її месенджер «Вайбер» моб. тел. НОМЕР_1 від АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Коли остання зайшла то побачила смс-повідомлення про те, що її рахунок під арештом на підставі постанови виконавчої служби, але в це вона не повірила. Після чого ОСОБА_5 зайшла в додаток « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та побачила, що з її карти, що належить АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 були зняті грошові кошти у сумі 1900 гривень та з карти № НОМЕР_3 було знято кошти в сумі 7100 гривень. На дані гроші було накладено арешт на підставі постанови виконавчої служби. Дані своєї карти вона нікому не передавала, на дзвінки не відповідала та кредити не оформлювала.
Проте, матеріали клопотання не містять відомостей щодо отримання слідчим виписки по банківським карткам, які належать ОСОБА_5 , з яких би вбачалось, що з її карток, що належить АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 було знято кошти в загальній сумі 9000 гривень, а надано лише копію витягу з додатку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з якого вбачається, що на карті ОСОБА_6 НОМЕР_4 26.02.2025 о 09:20:44 год. встановлено арешт суми на рахунку.
Натомість, в своєму клопотанні слідча просить надати тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак буд-яких доказів того, що у потерпілої було знято грошові кошти з карти вказаного банку матеріали клопотання також не містять.
Виходячи з вимог ч. 4 ст. 132 КПК України, при розгляді зазначених клопотань, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Окрім того, відповідно ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Необхідно зауважити, що стороною, яка звернулась із клопотанням, не представлено доказів того, що стороною кримінального провадження проведено вичерпний комплекс заходів, спрямованих на розслідування даного злочину та встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку, що до клопотання не долучено достатніх доказів того, що слідчим вичерпано можливість отримати затребувану нею інформацію для встановлення обставин у кримінальному провадженні, шляхом реалізації стороною обвинувачення своїх процесуальних повноважень, передбачених статтями 40, 93 КПК України, та, усупереч положенням ст.ст. 2, 7 ч. 3 ст. 132, ч. 5 ст. 132; п. 5 ч. 2 ст. 160; п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 163 КПК України, не наведено достатніх доводів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, причетність яких до кримінального провадження № 12025221190000240 від 27.02.2025 року не доведена.
Проте, відмова у задоволенні клопотання не позбавляє права слідчого, прокурора повторного звернення з відповідним клопотанням, згідно вимог КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1