Справа № 626/2405/24
провадження № 1-кп/624/23/25
22 травня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Кегичівка, Красноградського району, Харківської області об'єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221090000514, № 12023226210000024, № 12023221210000733, № 12023226190000309 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леб'яже Зачепилівського району, Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, перебував на посаді розвідник-радіотелефоніст розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 03.09.2014 Комінтернівським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75, 104, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік;
- 06.04.2017 Дзержинським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75, 104, КК України з іспитовим строком 1 рік;
- 19.06.2017 Московським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн;
- 24.05.2018 Червонозаводським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, 18.05.2022 звільнений з місць позбавлення волі умовно - достроково (невідбутий строк покарання 4 місяці 12 днів),
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, останній раз 24.05.2018 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнився 18.05.2022 умовно - достроково (невідбутий строк покарання 4 місяці 12 днів), на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, скоїв умисні, в тому числі корисливі кримінальні правопорушення за наступних обставин:
Так, ОСОБА_3 , 21.01.2023 перебуваючи у м. Харкові за невстановлених у ході судового розгляду обставин, для власного вживання без мети збуту здійснив замовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP з безконтактним способом отримання замовлення.
Надалі, реалізуючи свій умисел на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP для власного вживання, без мети збуту ОСОБА_3 прийшов за адресою: м. Харків, вул. Генерала Момота, де 21.01.2023 приблизно о 11:30 за наданими йому координатами за вищевказаною адресою поруч з будинком № 6 забрав згорток в ізолюючій стрічці чорного кольору, всередині якого знаходились 2 згортки з кристалічною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса висновку судової експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною якої згідно спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в перерахунку на масу представленої речовини, склала 3,0679 грам та 3,8812 грам - загальною вагою 6,9491 грам, що згідно таблиці № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 відноситься до категорії великих розмірів.
Таким чином, всупереч Закону України «Про заходи протидій незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та зловживання ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» ОСОБА_6 незаконно придбав та почав при собі зберігати без мети збуту для подальшого власного вживання особливо небезпечну психотропну речовину - PVP.
У подальшому, 21.01.2023 приблизно о 11:45, перебуваючи на вулиці Миру у м. Харкові, знаходячись навпроти під'їзду № 16 будинку № 20, ОСОБА_3 зупинили працівники поліції, яким він добровільно видав вищевказаний згорток в ізолюючій стрічці чорного кольору, всередині якого 2 згортки з кристалічною речовиною, обіг якої заборонено - PVP.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_3 18.07.2023, приблизно о 18:00 (більш точного часу під час судового розгляду встановити не представилось можливим), перебував на відкритій ділянці місцевості, в бесідці, розташованій з продуктовим магазином за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Перемоги, 260, де зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_7 , 1980 р. н.
В цей час у ОСОБА_8 виник раптовий протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Далі, реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, ОСОБА_6 діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_7 , шляхом обману, діючи повторно звернувся до останнього з проханням надати йому в тимчасове користування для здійснення телефонного дзвінку мобільний телефон Redmi Note 8 Pro, при цьому заздалегідь не збираючись його повертати та маючи намір звернути його на свою користь. Погодившись на прохання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 передав вищевказаний мобільний телефон, будучи впевненим, що він поверне мобільний телефон після здійснення телефонного дзвінку. Заволодівши у такий спосіб мобільним телефоном, ОСОБА_6 таємно покинув місце вчинення злочину та у подальшому розпорядився телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 3666/23 від 23.08.2023, на суму 3299,00 грн.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім цього, 23.08.2023, приблизно о 10:30 (більш точного часу під час судового розгляду встановити не представилось можливим), ОСОБА_6 перебував на відкритій ділянці місцевості, поряд із зупинкою громадського транспорту, розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, де зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_9 , 1989 р. н.
В цей час у ОСОБА_8 виник раптовий протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Далі, реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_9 , шляхом обману, діючи повторно звернувся до останнього з проханням надати йому в тимчасове користування для здійснення телефонного дзвінку мобільний телефон Redmi 9A, при цьому заздалегідь не збираючись його повертати та маючи намір звернути його на свою користь. Погодившись на прохання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 передав вищевказаний мобільний телефон, будучи впевненим, що він поверне мобільний телефон після здійснення телефонного дзвінку. Заволодівши у такий спосіб мобільним телефоном, ОСОБА_6 таємно покинув місце вчинення злочину та у подальшому розпорядився телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 22726 від 05.09.2023 на суму 2746,40 грн.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 01.07.2023 ОСОБА_3 о 07 годині 30 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_2 , в гостях у свого знайомого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав при собі мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 21 FE 5G, дата виробництва: 07.2022 р., ROM: 128 ГБ, RAM: 6 ГБ, imei НОМЕР_2 , належний останньому. Саме в той час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом зловживання довірою вказаним вище мобільним телефоном. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, згідно зі злочинним умислом, спочатку попросив у ОСОБА_10 належний йому мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 21 FE SG, дата виробництва: 07. 2022 р., ROM: НОМЕР_3 , RAM: 6 ГБ, imei НОМЕР_2 , під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінку, гарантувавши при цьому його повернення. У відповідь на це прохання ОСОБА_10 , нічого не підозрюючи про злочинний, шахрайський намір ОСОБА_8 , довіряючи останньому через тривалі товариські стосунки, віддав йому свій мобільний телефон. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , звернувши на свою користь мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 21 FE 5G, дата виробництва: 07.2022 р., ROM: 128 ГБ, RAM: 6 ГБ, imei НОМЕР_2 , не маючи наміру на його повернення, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 19634 гривень 15 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 3462/23 від 15.08. 2023.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, судом встановлено, що на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було призвано на військову службу та в подальшому на підставі наказу №4 від 04.01.2024 командира військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_3 призначено на посаду розвідник-радіотелефоніст розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем.
Проходячи військову службу на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, ОСОБА_3 , вирішив стати на шлях злочинної діяльності, пов'язаної з відкритим викраденням чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та непогашену судимість за вироком від 24.05.2018 Червонозаводським районним судом за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 року позбавлення волі, знову скоїв умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 , 05.05.2024 о 10:41 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», розташованому за адресою: Харківська область, місто Красноград, вулиця Бєльовська, 62, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, направленим на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, який 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та який в подальшому неодноразово продовжувався, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до стелажу електроприладів з якого взяв до рук бездротову акустичну систему марки «HAVIT» моделі «SK897BT», яку одразу ж заховав під кофту, та пішов до виходу.
Однак будучи викритим працівниками даного магазину, а саме: охоронцем ОСОБА_12 та продавцем-консультантом ОСОБА_13 не припинив свої протиправні дії та вийшов з магазину та побіг в бік вул. 19 вересня, після чого охоронець ОСОБА_12 наздоганяла ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363, юридична адреса: 38164, Полтавська область, Полтавський район, смт Опішня, вулиця Свято-Михайлівська, будинок 3-Б) у сумі 386,00 грн.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
22 травня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області - ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у № 12024221090000514 від 05.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, № 12023226190000309 від 19.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, № 12023221210000733 від 08.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, № 12023226210000024 від 22.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з одного боку, та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України в залі судового засідання №1 Кегичівського районного суду Харківської області за адресою: вул. Миру, 26, с-ще Кегичівка, Берестинського району Харківської області, за добровільною ініціативою між сторонами, була укладена угода про визнання винуватості.
Згідно даної угоди ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях і зобов'язався: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, б) співпрацювати з правоохоронними органами та судом у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні за № 12023226190000309 потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3299,00 гривень. Завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна. Потерпілий ОСОБА_7 цивільний позов не заявив, надав добровільну згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодний, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні за № 12023226190000309 потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2746,40 гривень. Завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна. Потерпілий ОСОБА_9 цивільний позов не заявив, надав добровільну згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодний, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні за № 12023221210000733 потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 19634,15 гривень. Завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна. Потерпілий ОСОБА_10 цивільний позов не заявив, надав добровільну згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодний, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні за № 12024221090000514 потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 386,00 гривень. Завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна. Представник потерпілого цивільний позов не заявив, надав добровільну згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодний, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 , який щиро розкаявся у вчинені кримінальних правопорушень, покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати строк попереднього ув'язнення до строку покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі з 30.08.2023 по 20.10.2023 та з 05.05.2024 до набрання законної сили вироку суду.
Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків укладання та затвердження зазначеної угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно угоди.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просила затвердити угоду, пояснила, що її укладення було добровільним, з додержанням встановлених законом вимог до її укладення.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні укладену угоду підтримав, просив її затвердити.
Потерпілі у судове засідання не з'явилися, суду надані заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі. З мірою та видом покарання визначеного в угоді погоджуються.
Суд, заслухавши учасників справи, які підтримали укладену ними угоду та просили її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди їм зрозумілі, приходить до наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України є тяжким злочином, а правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 309 КК України є нетяжкими злочинами.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають вчиненому злочину та особі обвинуваченого.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд враховує, що обвинувачений погодився на призначення узгодженої з прокурором міри та виду покарання.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена між сторонами, визначена у межах санкцій інкримінованих злочинів, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 22 травня 2025 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, є військовослужбовцем, перебував на посаді розвідник-радіотелефоніст розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 401 від 05.06.2024 ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Встановлюючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Враховуючи роз'яснення зазначені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з яких слідує, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним та такими можуть визнаватися і інші обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України.
Таким чином, суд визнає, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
При цьому суд звертає увагу на те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду свідчить про наявність щирого каяття, оскільки він фактично повністю визнав свою винуватість у скоєному.
Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Таким чином основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім, що узгоджується з правовою позицією викладеної у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 (справа № 552/517/19, провадження № 51-1760км20).
Таким чином, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням вчинених злочинів, особи обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 22 травня 2025 року.
Оскільки суд призначає покарання у виді позбавлення волі та для забезпечення кримінального провадження щодо виконання вироку, відповідно до вимог ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. При застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 04 червня 2015 року (остаточне 04 вересня 2015 року) у справі «Руслан Яковенко проти України», в якому суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити та національне законодавство України чітко передбачає, що суд, який постановляє вирок, повинен вирішити, який запобіжний захід застосовуватиметься до засудженого до набрання вироком законної сили (п. 46, п. 62).
В ході досудового розслідування ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 06.05.2024 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 05.05.2024. Крім цього, згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2023 ОСОБА_3 перебував під вартою в період з 30.08.2023 по 20.10.2023 згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2023. В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 30.08.2023 по 20.10.2023 та з 05.05.2024 за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов'язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Цивільні позови по справі не заявлялися.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 07.06.2024 був накладений арешт на бездротову акустичну систему марки «HAVIT» моделі «SK897ВТ», власником якого являється ТОВ «Вигідна покупка».
Крім цього, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.01.2023 був накладений арешт на 2 (два) згортки, перемотані ліпкою стрічкою з порошком, який поміщено до паперового конверту НП України, з підписами учасників слідчої дії.
В зв'язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374,468-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладену 22 травня 2025 року.
Визнати ОСОБА_3 , винним в скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України та піддати його покаранню:
за ч. 4 ст. 186 КК України - у виді 7 (семи) років позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, перебування під вартою в період з 30.08.2023 по 20.10.2023 та з дня його фактичного затримання, а саме з 05.05.2024 до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів, тобто до 20 липня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (код доходів: 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок: UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998) судові витрати за проведення судової експертизи від 06.03.2023 №СЕ-19/121-23/2028-НЗПРАП в розмірі 1132 (тисяча сто тридцять дві) гривні 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100) судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №22726 від 05.09.2023 в розмірі 1911 (тисяча дев'ятсот одинадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_14 (IBAN НОМЕР_4 ) витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3666/23 від 23.08.2023 в розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_14 (IBAN НОМЕР_4 ) витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3462/23 від 15.08.2023 в розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області у справі № 626/1801/24 (провадження № 1-кс/626/951/24) на бездротову акустичну систему марки «HAVIT» моделі «SK897ВТ», власником якого являється ТОВ «Вигідна покупка».
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у справі № 644/356/23 (провадження № 1-кс/644/92/23) на 2 (два) згортки, перемотані ліпкою стрічкою з порошком, який поміщено до паперового конверту НП України, з підписами учасників слідчої дії.
Речові докази по справі, а саме:
- 2 (два) порошкоподібних згортка масою 4,1648 та 4,9170 грам, які містить в собі порошкоподібну психотропну речовину PVP та зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 394 - знищити;
- мобільний телефон марки Redmі 8 Pro, власником якого є ОСОБА_7 та переданий останньому на відповідальне зберігання відповідно до зберігальної розписки, після набрання вироком законної сили, залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_7 ;
- картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_3 , яка в матеріалах кримінального провадження № 12023221160000309 від 19.07.2023 - повернути КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3»;
- коробку від мобільного телефону та мобільний телефон марки Xiaomi Redmі 9А з IMEI: НОМЕР_5 , власником яких є ОСОБА_9 та передані останньому на відповідальне зберігання відповідно до зберігальної розписки, після набрання вироком законної сили, залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_9 ;
- бездротову акустичну систему марки «Havit» моделі «SK897DN», власником якої є ТОВ «Вигідна покупка» та передана останньому на відповідальне зберігання відповідно до зберігальної розписки, після набрання вироком законної сили, залишити в розпорядженні потерпілого ТОВ «Вигідна покупка».
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1