Справа № 636/1146/25
№ провадження 2/624/209/25
22 травня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу зареєстрованого 09 вересня 2017 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1230.
Позовна заява обґрунтована тим, що з відповідачем позивач з 09.09.2017 перебуває в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу неповнолітніх Між подружжям склалися неприязні стосунки, зв'язок з відповідачем втрачений з 2019 року. Відповідач уникає спілкування, відомі позивачу номери телефону вже не діють або заблоковані. Тому позиваче не має можливості розірвати шлюб в органах РАЦСу. Спільне життя подружжя не склалося. Спільно проживали лише 6 місяців, після чого посварилися і припинили спільне проживання. Подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, спільне майно не набули.
Справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області за підсудністю з Чугуївського міського суду Харківської області на підставі ухвали цього ж суду від 12.02.2025, відповідно до ст.31 ЦПК України.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26.03.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий час для подання заяв по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, був належним чином повідомлений про розгляд справи, за зареєстрованим місцем його проживання, у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав.
Суд, за відсутності заперечення позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що сім'я розпалася повністю, не може бути збережена і позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлено, що позивач є громадянкою України, відповідач є громадянином Йорданії. Таке ж громадянство мали і на час укладення шлюбу.
Відповідач має посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 оформлену 14.08.2018, орган, що видав 6301, та має зареєстроване місце проживання в Україні з 15.09.2015, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання.
Сторони зареєстрували шлюб в 09.09.2017 в Московському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1230, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 09.09.2017.
Від шлюбу сторони дітей не мають. Сімейне життя подружжя не склалося, шлюб фактично припинив своє існування. Сторони подружні стосунки не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, за таких обставин подальше збереження шлюбу є недоцільним.
Відповідно до ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватно правових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
На підстави викладених норм права, встановлених у судовому засіданні фактів громадянства сторін, місця укладення шлюбу, зареєстрованого місця проживання сторін, суд доходить висновку про застосування до спірних правовідносин законодавства України.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Судом достовірно встановлено, що сторони створити міцної сім'ї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинилися.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року встановлено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей».
Як вбачається з матеріалів справи сторони на даний час шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Сторони від шлюбу дітей не мають.
Про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя в цьому провадженні не заявлено.
Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач при реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.
Про розподіл судових витрат не заявлено.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Коханівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянкою України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем Ірбід, громадянином Йорданії, зареєстрований 09.09.2017 Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1230.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Коханівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Кегичівським РВ ГУ МВС України в Харківській області 14.07.2009, ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Ірбід, громадянин Йорданії,посвідка на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 14.08.2018, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.В. Богачова