Справа № 526/1578/25
Провадження № 1-кс/526/177/2025
іменем України
22 травня 2025 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
дізнавача- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175560000074 від 19.04.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України про арешт майна,
встановив:
21 травня 2025 року до Гадяцького районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про арешт майна,
Клопотання мотивує тим, що 20.05.2025 до ВнП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП цього відділення ОСОБА_5 про те, що 20.05.2025 о 14 годині 00 хвилин в ході адміністративного затримання в м. Гадячі Миргородського району у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, під час огляду особистих речей було виявлено та вилучено згорток з речовиною, зовні схожу на наркотичну, та пристрій для вживання наркотичних засобів, з залишками речовини темного кольору та мобільний телефон марки Samsung Galaxy A15, тобто до вказаних речей, здійснено тимчасовий доступ відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
За постановою дізнавача від 20.05.2025 згорток з речовиною, зовні схожу на наркотичну, два пусті шприци, пристрій для вживання наркотичних засобів, з запитками речовини темного кольору та мобільний телефон марки Samsung Galaxy A15, визнано речовими доказами, оскільки вони повністю відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 8 ст. 100 КПК України 8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На даний час дізнання має відомості, що право володіння, користування та розпорядження мобільним телефоном Samsung Galaxy A15, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМІЕ НОМЕР_2 , має ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасове вилучення майна та арешт майна.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 98 КК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі та використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації необхідно застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
У судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з'явився.
Дізнавач підтведила, що телефон оглянуто, будь якої доказової інформації він не містить.
Власник майна у судовому засіданні підтвердив належність телефону.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №1202517556000074 від 20.05.2025 року внесено відомості до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч. 1 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно п.1, п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У відповідності до пунктів 1, 2, 5 ч. 2 та ч. 4 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна , можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження .
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
В клопотанні прокурором не обґрунтоване доказове значення телефону в даному кримінальному провадженні. Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 не набув будь-якого статусу у кримінальному провадженні №112024175560000074, зокрема підозрюваного/обвинуваченого, або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а про підозру в даному кримінальному провадженні нікому не оголошено.
Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170 -173 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
В задоволенні клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175560000074 від 19.04.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України про арешт майна- відмовити.
Мобільний телефон Samsung Galaxy A15, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМІЕ НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1