Справа № 393/584/24
пров. 2/393/30/25
21 травня 2025 року с-ще Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа: - орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради
Кропивницького району Кіровоградської області,
представники учасників справи:
представник позивача - адвокат Дем'яненко Т.О.,
представник третьої особи за довіреністю Щербина В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дем'яненко Т.О., відповідачки ОСОБА_2 , в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про додаткові дні побачень та спілкування з дитиною за місцем проживання батька,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що ними з відповідачкою 06.10.2020 року було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він як батько вказаних дітей на даний час проживає окремо від них, а сини проживають з відповідачкою, за адресою: АДРЕСА_1 . Він проживає за адресою: АДРЕСА_2 . 01.08.2024р. висновком органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради йому визначено дні та години спілкування з його малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері ОСОБА_2 щодня з 09:00 до 11:00 год. В даний час його старшому сину виповнилось чотири роки і він бажає також з ним зустрічатися за місцем його проживання, син просить його поїхати до нього додому, але відповідачка по справі необґрунтовано їм відмовляє. Відповідачка не бажає і заперечує їхньому спілкуванню з старшим сином по місцю його проживання. При цьому жодних причин для відмови у відповідачки немає, тим більше, що дитина сама хоче їхати. Він як свідомий громадянин розуміє його батьківський обов'язок приймати участь у вихованні дитини, а як людина, яка має почуття, він має дуже велике бажання виховувати своїх синів, спілкуватися з ними, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із дітьми спричинить шкоду синам не існує. Створення перешкод відповідачкою у спілкуванні ним із дітьми за місцем його проживання порушує не тільки права його як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дітей, а тому він змушений був звернутись до суду з даним позовом в якому просить суд додати йому дні і час побачення на спілкування з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожну суботу за місцем проживання батька з 08:00 по 18:00 год за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13.11.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачкою 25.11.2024р. надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зобов'язати позивача надати докази наявності належних побутових умов за місцем його проживання для утримання малолітніх дітей. Свій відзив обґрунтувала тим, що їхнім синам потрібен батько, а їй допомога з утримання та виховання дітей, проте позивач заявляв, що не бажає займатися дітьми. Жодних перешкод в побаченні з дітьми вона ніколи не чинила, однією її умовою було те, що для передачі дітей батьку для побачення з ними в нього вдома, позивачем було створено належні побутові та санітарні умови за місцем його проживання. На даний час позивач відмовився надати докази створення належних для дітей умов за місцем його проживання їй та органу опіки та піклування. Так як спір про способи та порядок участі у вихованні дітей у них відсутній, то немає підстав для задоволення позовних вимог. З кінця літа 2024 року позивач, як батько відмовився від виконання будь-яких своїх батьківських обов'язків, в тому числі, щодо сплати коштів на утримання дітей, а тому вона була змушена звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дітей. Даний позов не містить ніяких підстав для задоволення, так як відсутній спір про виховання дітей, а був поданий їй на зло, після її звернення з позовом, яким вона бажає змусити позивача виконувати хоч частину з його батьківських обов'язків, таких як утримання дітей. Крім цього, позивач не надав жодних доказів того, що вона не надає йому спілкуватися з дітьми, але вказав їй, що хоче спілкуватися тільки з однією дитиною, а з іншою не бажає. Так як їх менший син, з яким позивач не бажає бачитися і участь у вихованні якого він брати не бажає також, має хронічне захворювання - внутрішня сполучена гідроцефалія і потребує особливого догляду, то позивач і не ставить питання про участь в його вихованні. Дії позивача не сприяють належному вихованню дитини тому, що позивач хоче показати старшому синові, що він для батька чогось вартий, а менший - ні. Таке ставлення до дітей виявляє весь цинізм з яким позивач відноситься до дитини та її хвороби, а також не сприяє вихованню дитини з дотриманням принципів братньої любові, поваги до сім'ї та взаємоповаги. До органу опіки та піклування зі скаргами позивач не звертався, інших доказів про наявність перешкод в спілкуванні з дитиною не надавав. На даний час вона звернулася до органу опіки та піклування зі скаргою про не виконання позивачем його батьківських обов'язків, з метою вжиття заходів та спонукати останнього до виконання батьківських обов'язків, в тому числі участі у вихованні дітей, їх лікуванні та матеріальному забезпеченню.
Позивач відповідь на відзив у встановлений нормами ЦПК України не надав. Надав додатковий доказ Акт обстеження умов його проживання.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні. Також суду позивач пояснив, що відповідачка його колишня дружина, шлюб розірвано між ними офіційно 10.03.2025р., проте вони як сім'я не проживали разом майже один рік до цього. Від шлюбу мають двох спільних малолітніх дітей, які мешкають з відповідачкою. Остання мешкає з батьками та працює. Зі своїми дітьми бачитися він не може, оскільки відповідачка разом з її батьками чинять йому перешкоди у побаченнях з дітьми та спілкуванні з ними, не підпускають до дітей. Старший син бажає, щоб він забирав його до себе на вихідні, проте він не має змоги, оскільки це не передбаченого його графіком відвідувань, а також не дозволяє й відповідачка, а менший син, ще дуже маленький, йому трохи більше року. Домовитись з відповідачкою за взаємною згодою, щодо можливості забирати сина до себе додому, та побачень з дітьми не може, оскільки остання не бажає, та робить з цього приводу різні перепони. Також вказав, що долучив до матеріалів справи акт обстеження умов його проживання проведений спеціалістами служби у справах дітей Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 11.12.2024р., в якому вказано, що у будинку санітарно-гігієнічні умови проживання в нормі та є всі необхідні умови для проживання, для дитини наявна кімната з окремим ліжком, наявні місця для ігор, навчання та проведення дозвілля.
Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що позов не визнає та просила відмовити в його задоволенні. Вказала, що органом опіки та піклування встановлений графік відвідувань позивачу з його дітьми. Жодних перешкод в побаченні з дітьми вона ніколи не чинила, однією її умовою було те, що для передачі дітей батьку для побачення з ними в нього вдома. Позивач не приїжджає та не бачиться з дітьми, неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, в тому числі, щодо сплати коштів на утримання дітей, а тому вона була змушена звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дітей. Крім цього, позивач не надав жодних доказів того, що вона не надає йому спілкуватися з дітьми, але вказав, що хоче спілкуватися тільки з однією дитиною, а з іншою не бажає. Так як їх менший син, з яким позивач не бажає бачитися і участь у вихованні якого він брати не бажає також, має хронічне захворювання і потребує особливого догляду, то позивач і не ставить питання про участь в його вихованні. Вона згодна надавати йому для спілкування не одну дитину, як він бажає, а одразу дві, але він дві дитини не бажає брати. До органу опіки та піклування зі скаргами позивач не звертався, інших доказів про наявність перешкод в спілкуванні з дитиною не надавав. А тому, змінювати графік відвідувань позивача з дітьми не хоче та не бажає, щоб позивач забирав їхнього старшого сина до себе додому на вихідний та проводив з ним час без її нагляду.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання останнього про проведення розгляду справи без участі їх представника, за наявними матеріалами справи, висновок органу опіки та піклування від 01.08.2024р. №03-27/1518/1, який знаходиться в матеріалах справи підтримують.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, розглянувши надане представником третьої особи клопотання, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Так, згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 06.10.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 06.04.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Діти мешкають разом з відповідачкою, що також не заперечується сторонами.
Позивач та відповідачка не визначилися з порядком участі позивача у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Статтею 150 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Відповідно до статті 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її виховані і має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, матір, які проживають окремо від дитини, також мають право на особисте спілкування з нею, а інший з батьків не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З копії висновку органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради від 01.08.2024 №03-27/1518/1 вбачається, що органом опіки та піклування Новгородківської селищної ради було розглянуто питання щодо визначення днів та годин спілкування ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Новгородківської селищної ради. Під час розгляду вказаного питання позивач повідомив, що вони з відповідачкою перебувають в шлюбі і від шлюбу мають двох малолітніх дітей, з часом між ними почали виникати суперечки і вони прийняли рішення проживати окремо один від одного. Діти на даний час проживають з матір'ю, яка останнім часом стала чинити йому перешкоди у спілкуванні з дітьми. Він бажає спілкуватися з синами, допомагати їм та приймати участь у їх вихованні, але його дружина перешкоджає йому у цьому. На комісії батько просив визначити йому наступні дні та години спілкування з дітьми, а саме: щотижня середа з 16:00 до 19:00, субота та неділя щотижня з 16:00 до 20:00 години. Відповідачка на засіданні комісії повідомила, що не проти спілкування позивача з дітьми, тим паче, що діти часто хворіють та потребують багато уваги з боку батьків та запропонувала встановити щоденний графік побачення батька з дітьми, а саме щодня з 09:00 до 11:00 години за місцем її проживання. Враховуючи вищевикладене, органом опіки та піклування Новгородківської селищної ради Кіровоградської області вирішено визначити ОСОБА_1 дні та години спілкування зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: щодня з 09:00 до 11:00 години за місцем проживання ОСОБА_2 (а.с. 10).
Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з'ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
Виходячи із системного аналізу ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, ст. ст.11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 7, 19, 141, 153, 157, 159 СК України суд вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.
Законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. Всі питання виховання дитини батьки зобов'язані вирішувати спільно.
Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод. У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому із батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Отже, враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, суд приходить до висновку, що позивач має гарантоване законом, рівне з матір'ю дитини право на спілкування зі своїм сином та право на його виховання.
Як встановлено в судовому засіданні сторони позбавлені можливості систематично спільно приймати участь у вихованні своєї дитини у зв'язку з відсутністю спільної позиції щодо порядку побачень сина з батьком.
На думку суду, позивачем доведено що відповідачка в певній мірі чинить йому перешкоди у спілкуванні та побаченні з сином, оскільки з пояснень самої відповідачки вона заперечує проти спілкування позивача лише з однією дитиною, а погоджується надавати йому для побачень лише обидві дитини разом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доцільність покладення обов'язку на відповідачку не чинити перешкод позивачу у вихованні та спілкуванні з сином.
Також, позивачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи акт обстеження умов його проживання проведений спеціалістами служби у справах дітей Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 11.12.2024р., за адресою його проживання: АДРЕСА_2 , який свідчить про те, що у будинку санітарно-гігієнічні умови проживання в нормі та є всі необхідні умови для проживання, для дитини наявна кімната з окремим ліжком, наявні місця для ігор, навчання та проведення дозвілля (а.с.31).
Крім того, суду не надано доказів, що спілкування з позивачем негативно впливає на розвиток дитини, а від так суд приходить висновку, що права позивача на участь у вихованні дитини підлягають захисту в судовому засіданні, шляхом визначення порядку та способу виховання, враховуючи принцип рівності прав батьків у вихованні дітей та принципу забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд вважає недоведеними твердження відповідачки, що перебування дитини за місцем проживання позивача може будь яким чином нашкодити дитині.
Щодо визначення судом способу участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що кожен з батьків має рівні права та обов'язки щодо дитини, спілкування позивача з дитиною має бути систематичним і максимально забезпечувати в першу чергу саме інтереси дитини, її малолітній вік (4 роки), часткове узгодження між сторонами порядку побачень, межі позовних вимог, а також те, що відповідачка працює та також бажає проводити час на вихідних з дитиною, враховуючи також бажання батька проводити більше часу разом із сином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню із встановленням наступного графіку спілкування позивача з дитиною, з урахуванням інтересів останнього: з понеділка по п'ятницю та в неділю з 9:00 год до 11:00 год за місцем проживання матері дитини та у її присутності, та у кожну другу і четверту суботу кожного місяця з 09:00 год до 18:00 год за місцем проживання батька дитини.
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та місце її проживання, суд приходить до висновку про доцільність участі позивача у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні у спосіб визначений судом, відхилившись від способу участі позивача у спілкуванні із малолітньою дитиною визначеного висновком органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради Кіровоградської області від 01.08.2024 №03-27/1518/1.
Крім того, щодо твердження відповідачки, що позивач звернувся про додаткові дні побачень та часу лише зі старшим сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд наголошує, що не може вийти за межі позовних вимог та вирішувати питання щодо іншої дитини, про яку не заявляє позивач.
При цьому, слід зазначити, що з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати їх інтересам.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застерегти сторін про те, що допоки між ними буде існувати міжособистісний конфлікт, їхні діти зазнаватимуть необґрунтованого психологічного травматизму, який, у подальшому, матиме наслідок як для дітей так і для самих батьків. А тому, керуючись найкращими інтересами дітей, а не власними амбіціями, батькам необхідно примиритись між собою, у випадках які цього потребують пробачити один одному, навчитись комунікувати у питанні виховання дітей розуміючи при цьому безальтернативність такого шляху та подальшу безперспективність перебування у стані конфлікту.
Суд вирішує питання про судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про додаткові дні побачень та спілкування з дитиною за місцем проживання батька - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час їх систематичних побачень: з понеділка по п'ятницю та в неділю з 9:00 год до 11:00 год за місцем проживання матері дитини та у її присутності, та у кожну другу і четверту суботу кожного місяця з 09:00 год до 18:00 год за місцем проживання батька дитини.
В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складене 21.05.2025 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення направити сторонам та третій особі.
Суддя Є.О. Подліпенець