Справа № 387/801/25
Номер провадження по справі 2-а/387/22/25
22 травня 2025 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області Майстер І. П.
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділення поліції №2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області звернувся ОСОБА_1 до відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши надані до суду матеріали, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 4 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Позивачем у позові зазначено відділення поліції №2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Зважаючи на те, що працівники органів та підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції та вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі, тому суд вважає, що належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Отже, позивачу слід визначитись із відповідачем у справі за поданим адміністративним позовом та надати позовну заяву та її копію із зазначенням належного відповідача або співвідповідача.
Крім того, в позовній заяві не зазначено чи зареєстрований позивач та відповідач в електронному суді.
Також відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, зокрема, з якими позивач звернувся у цій справі.
Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)
Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №701/589/22.
Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання даного адміністративного позову має бути сплачений судовий збір.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн за такими реквізитами: (Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг Добровел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37918230 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA638999980313111206000011503 , Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Добровеличківський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції №2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не підлягає оскарженню.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер