Справа № 366/1319/25
Провадження №3/366/960/25
23.05.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (с-ще Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана суддею недоведеною
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709513 від 30.04.2025, суть висунутого звинувачення у вчиненні правопорушення зазначена таким чином:
27.04.2025 року о 23:41 годині ОСОБА_1 був відсутній за обраною адресою проживання в АДРЕСА_1 , чим порушив п. 4 Постанови № 366/2721/24 від 04.11.2024 про встановлення адміністративного нагляду, а саме заборони виходити за межі постійного місця проживання з 22:00 по 06:00 год., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
ІІ. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні по справі
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Таку поведінку суддя розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
За цих обставин суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІІІ. Оцінка судді
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідальність за ч. 2 ст. 187 КУпАП настає у разі вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
У свою чергу, відповідальність за ч. 1 ст. 187 КУпАП настає у разі порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції.
Суддею встановлено, що постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 04.11.2024 у справі № 366/2721/24, ОСОБА_1 продовжено адміністративний нагляд строком на 6 місяців та встановлено обмеження, одним з яких є заборона виходити за межі постійного місця проживання з 22:00 год. до 06:00 год. (п. 4 абз. 3 резолятивної частини постанови).
З цієї постанови вбачається, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він був відсутній за місце свого проживання, яким є: АДРЕСА_1 .
Документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 змінив місце свого проживання (з будинку АДРЕСА_2 ), матеріали справи не містять.
Таким чином, проведеною перевіркою дотримання правил адміністративного нагляду встановлено відсутність ОСОБА_1 в помешканні, до якого судовим рішенням не встановлювалась заборона його залишення у визначений час. В цей час ОСОБА_1 мав перебувати в іншому помешканні.
Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення та в письмових поясненнях ОСОБА_1 місця його проживання в іншому помешканні на відміну від того, про яке йдеться у постанові суду про встановлення адміністративного нагляду, не може замінювати собою зміст судового рішення.
Притягнення особи до відповідальності в таких випадках можливе за умови, коли така особа повідомила працівників поліції про зміну місця свого проживання і була відсутня в такому місці у визначений час. Така обставина підлягає доказуванню шляхом приєднання до матеріалів справи документів (заяв, клопотань, листів тощо), які свідчать про зміну адмін наглядним місця проживання, що узгоджується з положеннями п. «в» ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах).
Тому, подія і склад правопорушення в діях ОСОБА_1 є недоведеною.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Питання щодо судового збору суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП, за якою судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки у цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 187, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Суддя Н.П. Слободян