Справа № 366/814/25
Провадження № 1-кс/366/324/25
23.05.2025 с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суд Київської ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення СВ ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025112330000026, відомості про яке внесено в ЄРДР 18.03.2025 про продовження строку дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
І. Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання
1.1. Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 26.03.2025 обов'язків, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи (слідчого, прокурора чи суду) за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (м. Буча) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками та підозрюваними, іншими особами з приводу обставин інкримінованого злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
1.2. Строк дії обов'язків слідча просила встановити до 25.06.2025
1.3. Клопотання мотивоване таким.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 24.03.2025 близько 18:00 зустрівся із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у заздалегідь визначеному місці ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у м. Буча Київської області, та, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньо узгодженим планом з невстановленою слідством особою, на автомобілі Skoda Octavia Tour з д.н.з. НОМЕР_1 почав їх транспортування до північної околиці села Федорівка, Вишгородського району, Київської області, в об'їзд стаціонарних блокпостів, чим сприяв незаконному переправленню зазначених осіб через державний кордон України з Республікою Білорусь, що проходить у межах Чорнобильської зони відчуження, надавши їм транспортний засіб, що перебуває у власному користуванні.
Під час руху ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 800 доларів США - заздалегідь озвучену невстановленою слідством особою оплату за сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.
Доставивши вказаних осіб на північну околицю с. Федорівка Вишгородського району, Київської області близько 21:00 та отримавши грошові кошти ОСОБА_4 покинув с. Федорівка, після чого був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
25.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у сприянні вчиненню незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
1.4. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
1.5. Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 26.03.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб до 24.05.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 60 560 грн.
1.6. 27.03.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти після внесення застави та відповідно, за вимогами ухвали слідчого судді, покладено ряд обов'язків, строк яких визначено до 24.05.2025.
1.7. 21.05.2025 постановою керівника Вишгородської окружної прокуратури строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 3 місяців.
1.8. Доведені перед слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ризики, визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК про наявність яких зазначено в ухвалі від 26.03.2025 продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 :
- може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, покинути межі України, оскільки ОСОБА_4 має відстрочку від призову за мобілізацією. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , ознайомлений з тактикою та методами незаконного перетину кордону поза межами пунктів пропуску, а тому здобуті знання може використати з метою переховування від органу досудового розслідування, та як наслідок, уникнути настання кримінальної відповідальності.;
- може знищити, сховати або спотворити докази, оскільки володіє інформацією про маршрути та способи незаконного перетину кордону. Він має знання про альтернативні нелегальні шляхи перетину кордону, що можуть бути використані іншими особами. Підозрюваний може дистанційно видалити ці дані зі своїх пристроїв або передати інформацію невстановленому на даний час організатору для коригування маршрутів, що ускладнить подальше розслідування аналогічних злочинів. Встановлено зв'язок ОСОБА_4 з організатором незаконного переправлення через Telegram-канал. Якщо підозрюваний залишиться на волі, він зможе видалити листування, змінити акаунт або повідомити організатора про необхідність ліквідації доказів. Враховуючи те, що правоохоронні органи вийшли на виконавців ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ), організатор, дізнавшись про даний факт, може дати вказівку на знищення слідів спілкування та внесення змін до каналів комунікації.
- може незаконно впливати на іншого підозрюваного (обвинуваченого) у цьому ж кримінальному проваджені. Зазначений ризик обґрунтовується тим, існує реальна загроза того, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, незаконно впливатиме на іншого підозрюваного (обвинуваченого) - ОСОБА_9 , з метою узгодження показань та мінімізації відповідальності; на невстановленого організатора злочину, попереджаючи його про хід слідства, що дозволить йому знищити докази та уникнути відповідальності. Підозрюваний має реальні можливості для впливу, оскільки він раніше контактував із організатором через Telegram, що підтверджує їхню взаємодію, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 діяли разом, що створює передумови для узгодження спільної версії подій. Організатор злочину наразі не встановлений та не затриманий, а отже, може отримати критично важливу інформацію про слідство через ОСОБА_4 ОСОБА_4 має всі мотиви впливати на інших осіб у провадженні, щоб уникнути відповідальності, оскільки йому загрожує до 9 років позбавлення волі.
1.9. Завершити досудове розслідування вчасно не надається можливим з огляду на необхідність проведення низки слідчих дій, долучення до кримінального провадження документів, у тому числі тих, з яких не знято гриф секретності, завершити тимчасовий доступ до речей і документів, отриманий на підставі ухвали слідчого судді Іванківського районного суду від 13.05.2025, відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, слідчий просив продовжити підозрюваному строк дії обов'язків.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав та просили його задовольнити. При цьому уточнив, що підозрюваному слід встановити заборону на виїзд не з м. Буча, а з Бучанського району Київської області, так як сам підозрюваний проживає в м. Буча, а його батьки, які є особами похилого віку, проживають в с-щі ОСОБА_12 . Підозрюваний через похилий вік батьків і стан їхнього здоров'я постійно вимушений їздити до них.
2.2. Сторона захисту проти задоволення клопотання не заперечувала, захисник зазначила про те, що ОСОБА_4 паспорт для виїзду за кордон не отримував.
ІІІ. Релевантні джерела права
За положенням ч.ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Крім цього, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька обмежувальних заходів, перелік яких наведено в ч. 6 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
За ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Оскільки положення ч. 7 ст. 194 КПК України, які передбачають продовження строку дії обов'язків, покладених слідчим суддею, судом за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, містять відсильний характер до положень ст. 199 КПК України, які регламентують порядку продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, суд при вирішенні клопотання про продовження строку дії обов'язків враховує вимогу кримінального процесуального закону, які регламентують продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на положення ч.ч. 1, 5, 7 ст. 194, ч. 1 ст. 197, ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя при вирішенні поданого клопотання має встановити такі обставини:
чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення;
чи наявні достатні підстави вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на наявність яких посилається ініціатор клопотання;
чи є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
які обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою (ухвали про продовження строку дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України) та чи є такі обставини поважними для вирішення питання про продовження строку дії обов'язків;
чи виправдовують викладені вище обставини продовження строку дії обов'язків;
чи доведено ініціатором клопотання необхідність подальшого покладення обов'язків, які він просить продовжити;
чи відповідає строк, на який ініціатор клопотання просить продовжити дію обов'язків граничним строкам, визначеним КПК України та чи продовження таких обов'язків є необхідним в запропонований строк.
IV. Встановлені слідчим суддею обставини
З наданих слідчою до клопотання матеріалів кримінального провадження встановлено таке.
4.1. слідчим відділенням ВП № 3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025112330000026, відомості про яке внесені в ЄРДР 18.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за обставин, викладених в п 1.3 цієї ухвали.
4.2. 24.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
4.3. 25.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за обставин, викладених в п. 1.3 цієї ухвали.
4.4. 26.03.2025 ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.05.2025. Одночасно з цим, підозрюваному визначено заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., з моменту внесення якої на нього, в строк дії ухвали (до 24.05.2025) покладаються обов'язків, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або перебування;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
4.5. 21.05.2025 керівником Вишгородської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 25.06.2025.
V. Оцінка слідчого судді
5.1 щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Аналізуючи положення наведеної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
У правових позиціях, викладених у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30.08.1990, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, (заява № 42310/04, §175), крім іншого зазначено, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З таких висновків ЄСПЛ також вбачається, що при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадженні, слідчий суддя позбавлена можливості встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в органі досудового розслідування, а лише дослідити та надати належну оцінку доводам сторін та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Щодо наявності обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, коли відносно підозрюваного вже вирішувалось питання про застосування запобіжного заходу, повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Слідчий суддя враховує, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України було предметом судового контролю слідчим суддею Іванківського районного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Не вбачає слідчий суддя необґрунтованості підозри з огляду на надані слідчою матеріали кримінального провадження.
Тому, цю обставину слідчий суддя вважає доведеною.
5.2 щодо продовження існування заявлених ризиків.
Положеннями ст. 194 КПК України, крім іншого, визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
Таким чином, оцінка заявлених ризиків передбачає дотримання слідчим суддею/судом стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Наведений стандарт під час оцінки ризиків не передбачає надання стороною, яка звернулась з клопотанням надати беззаперечні докази вчинення та/або намір вчинення підозрюваним/обвинуваченим діянь, які є ризиками, визначеними ст. 177 КПК України, однак передбачає наведення ініціатором клопотання таких аргументів, які з високою імовірністю можуть свідчити про те, що підозрюваний/обвинувачений може вдатись до вчинення таких дій.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Викладене узгоджується з практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, наведеною у постановах від 23.01.2024 у справі № 991/11249/23, від 04.12.2024 у справі № 991/11676/24 та низці інших.
Попередніми судовими рішеннями (ухвалою слідчого судді від 26.03.2025) встановлене існування таких ризиків, що відповідають п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом;
вчинити інше кримінальне правопорушення
5.2.1. щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_13 є раніше не судимим та обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років позбавлення волі.
За таких обставин, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути до нього застосоване у разі доведеності винуватості, підозрюваний з високою вірогідністю може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також враховує воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України від 24.02.2022 (неодноразово продовжений, не скасований та не відмінений), п. 3 ч.1 ст. 138 КПК України, відповідно до якого непереборною силою є епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини, п. 8 рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, відповідно до якого у розумінні ст. 177 КПК України новими ризиками, які виправдовують тримання особи під вартою, безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Тому, такий ризик слідчий суддя вважає доведеним.
5.2.2. щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До існування такого ризику в темпоральному аспекті його «продовження» слідчий суддя ставиться критично.
Мотивуючи клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий посилається на те, що існування цього ризику продовжується, а не на те, що такий ризик почав існувати після ухвалення попереднього рішення слідчим суддею.
Слідчий, будучи ознайомлений зі змістом ухвали слідчого судді від 26.03.2025, в якій не відображено існування викладеного ризику, не був позбавлений можливості з урахуванням положень п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України зазначити про те, що ризик, на який він посилається, є новим ризиком, натомість зазначив про продовження його існування.
Тому, продовження існування такого ризику слідчий суддя вважає недоведеним.
5.2.3. щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваному відоме місце перебування свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки за положеннями ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Подане слідчим клопотання про продовження строку дії обов'язків містить відомості про осіб, яким можуть бути відомі обставини імовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення і такі особи можуть бути допитані як свідки. Також слідчий суддя враховує обізнаність ОСОБА_4 про те, хто ще є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відсутність в матеріалах кримінального провадження відомостей про те, що підозрюваний не вчиняв дій та не намагався їх вчинити відносно осіб, які є або можуть бути свідками у кримінальному провадженні свідчить не про необґрунтованість заявленого ризику, а про те, що попередньо покладені слідчим суддею обов'язки, у тому числі утримуватись від спілкування зі свідками є ефективним запобіжним заходом, і що підозрюваний уникає вчинення таких дій аби до нього не був застосований більш суворіший запобіжний захід.
Слідчий суддя враховує, що попереднім судовим розглядом доведено існування ризику незаконного впливу на лише на свідків, тоді як слідчий зазначає про продовження існування такого ризику відносно інших підозрюваних.
Однак, в силу того, що процес розслідування кримінального провадження є непередбачуваним і у точній відповідності неможливо усвідомлювати подальші рішення, які будуть прийматись органом досудового розслідування, факт набуття іншими особами статусу підозрюваного з високою імовірністю може свідчити про те, що до таких осіб підозрюваний, щодо якого застосовано запобіжний захід, може вчинити незаконний вплив.
Тому, такий ризик слідчий суддя вважає доведеним.
5.2.4. Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в попередніх ухвалі від 26.03.2025, окрім існування викладених вище ризиків (окрім того, що визначений в п. 5.2.2. цієї ухвали), встановлено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КУпАП (можливість вчинення іншого кримінального правопорушення), але в клопотанні про продовження строку дії обов'язків продовження існування такого ризику не заявлено, що свідчить про нівелювання такого ризику.
5.3. щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу
Слідчий просить продовжити підозрюваному строк дії обов'язків.
Продовження строку дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України є аналогічним за змістом продовженню строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Як особисте зобов'язання, так і продовження строку дії обов'язків вимагають від підозрюваного/обвинуваченого виконувати обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, тобто такі заходи є аналогічними.
Тому, при вирішенні питання про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що продовження строку дії обов'язків на рівні з особистим зобов'язанням і так є найбільш м'яким запобіжних заходом.
5.4 щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали та поважність таких обставин для продовження строку дії обов'язків
З огляду на надані слідчою матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність під час подальшого проведення досудового розслідування: отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді від 13.05.2025, яке відбудеться у Волинській області, що є значно віддаленим від органу досудового розслідування; вирішення питання про розсекречення ухвал слідчого судді суду апеляційної інстанції та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Такі обставини свідчать про наявність перешкод завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали та те, що такі перешкоди є поважними.
Тому, такі обставини слідчий суддя вважає доведеними.
5.5. щодо виправдання викладених обставини для продовження строку дії обов'язків;
На переконання слідчого судді доведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, продовження існування двох ризиків за ст. 177 КПК України, поважності обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали свідчить про те, що подальше покладення на підозрюваного обов'язків є виправданим.
Продовження строку дії обов'язків в цьому випадку матиме стримуючий характер для підозрюваного уникнути від вчинення доведених ризиків та не перешкоджатиме завершенню досудового розслідування.
Тому, такі обставини слідчий суддя вважає доведеними.
5.6 щодо необхідності подальшого покладення запропонованих обов'язків.
Слідчий просив продовжити строк дії підозрюваному таких обов'язків:
- прибувати до визначеної службової особи (слідчого, прокурора чи суду) за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (м. Буча) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками та підозрюваними, іншими особами з приводу обставин інкримінованого злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
При цьому, ухвалою слідчого судді від 26.03.2025, на підозрюваного покладені дещо інші обов'язки, а саме:
- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або перебування;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Щодо продовження такого обов'язку як «прибувати до визначеної службової особи (слідчого, прокурора чи суду) за першим викликом», змість якого є аналогічним обов'язку, покладеного слідчим суддею як «прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою», то слідчий суддя приходить до висновку про відмову у продовженні такого обов'язку, оскільки такий обов'язок покладається на особу автоматично, з моменту набуття нею статусу підозрюваного, в силу п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК. Ба більше, покладення такого обов'язку не узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 194 КПК визначено можливість покладення такого обов'язку як «прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю». Тобто, для виконання такого обов'язку слід встановити певну фіксовану часову періодичність, тоді як прибуття «за першою вимогою» не є такою періодичністю.
Щодо продовження такого обов'язку як «не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (м. Буча) без дозволу слідчого, прокурора або суду» то слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання в цій частині.
Попередньою ухвалою від 26.03.2025 підозрюваному встановлена заборона на виїзд без дозволу слідчого, прокурора або суду з м. Києва, однак, враховуючи час, який пройшов з дня постановлення попередньої ухвали та право зміни підозрюваним свого місця проживання (про що слід попередити орган досудового розслідування), прохання слідчого встановити таку заборону на виїзд з м. Буча, слідчий розцінює такі обставини як те, що підозрюваний змінив місце свого проживання.
У підозрюваного в с-щі ОСОБА_12 проживають батьки, при цьому він сам проживає в м. Буча і постійно вимушений їздити до батьків. Тому, заборона виїзду з м. Буча без дозволу слідчого, прокурора або суду матиме надмірно обтяжливий характер. Місто Буча та с-ще ОСОБА_12 перебувають в складі Бучанського району Київської області, тому достатнім та співмірним обов'язком буде заборона не відлучатись за межі Бучанського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Щодо такого обов'язку як «повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи», то слідчий суддя приходить до висновку про часткове його задоволення в частині зобов'язання повідомлення про зміну місця свого проживання, оскільки підозрюваний, як вбачається з матеріалів клопотання, ніде не працює, з моменту постановлення попередньої ухвали не працевлаштувався (іншого матеріали не містять), тому в частині зобов'язання повідомляти про зміну місця роботи слід відмовити.
Щодо такого обов'язку як «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну», то такий обов'язок підлягає задоволенню частково, шляхом зміни його формулювання.
Як зазначила сторона захисту, ОСОБА_4 паспорт громадянина України для виїзду за кордон не отримував, при цьому такий обов'язок покладений попереднім судовим рішенням і слідчим не доведено невиконання з боку підозрюваного такого обов'язку.
Тому, підозрюваному слід продовжити обов'язок залишити для подальшого зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
За встановлених обставин цієї справи, цей обов'язок слід трактувати так, що у разі отримання підозрюваним ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон чи інших документів, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, в період дії цієї ухвали, такі документи слід негайно здати для подальшого зберігання у відповідних органів державної влади.
Щодо інших таких запропонованих слідчим обов'язків, то на переконання слідчого судді, відсутність в матеріалах кримінального провадження відомостей про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного та відсутність підстав для застосування до нього більш суворішого запобіжного заходу свідчить про те, що раніше встановлені слідчим суддею обов'язки ефективно досягають мети застосування запобіжного заходу. Тому, строк дії таких обов'язків слід продовжити.
5.7. щодо запропонованого строку продовження дії обов'язків.
Слідчий просив продовжити строк дії обов'язків до 25.06.2025, що узгоджується з положеннями ч. 1, 3 ст. 197 КПК України та визначеним строком, на який продовжено досудове розслідування.
Такий строк є достатнім та необхідним для належної процесуальної поведінки підозрюваного з огляду на стадію кримінального провадження та обставини, які унеможливлюють завершити досудове розслідування у строк, визначений попередньою ухвалою.
З огляду на викладене, клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
5.8. щодо особи, на яку слід покласти контроль за виконанням ухвали.
Оскільки запобіжний захід, пов'язаний із покладенням дії обов'язків є аналогічним за змістом особистому зобов'язанню і кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, контроль за виконанням ухвали в силу ч. 3 ст. 179 КПК України слід покласти на слідчого, який звернувся в суд з клопотанням.
Керуючись ст.ст. 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 26.03.2025 обов'язків, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
- не відлучатись за межі Бучанського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а також іншими особами з приводу обставин інкримінованого злочину;
- залишити для подальшого зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзд за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У задоволені іншої частини клопотання, відмовити.
Встановити строк дії цієї ухвали до 25.06.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 .
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_4 під підпис з обов'язками, визначеними цією ухвалою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1