Провадження № 2-с/359/32/2025
Справа № 359/2113/25
23 травня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сайко Юрія Васильовича, про скасування судового наказу у справі № 359/2113/25, -
22.05.2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сайко Ю.В., в якій просить суд: - визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу та поновити його; - скасувати судовий наказ Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі №359/2113/25 від 13 березня 2025 року, що виданий за заявою КП «ВУКГ» про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «ВУКГ» заборгованості по оплаті послуг з вивезення та захоронення побутових відходів в розмірі 6509,60 грн., інфоляційні втрати в розмірі 1452,25 грн., 3% річних в розмірі 440,34 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 302,80 грн.; судові витрати за розгляд заяви покласти на КП «ВУКГ». В обґрунтування заяви зазначено, що про існування судового наказу боржник дізнався із за стосунку «Дія», де 21.05.2025 року відобразилася інформація стосовно виконавчого провадження №78145872 відкритого 21.05.2025 Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ). Вважає, що вимоги стягувача є необгрунтованими, оскільки останнім не надавалися боржнику жодні послуги з вивезення та захоронення побутових відходів, а отже, визначена КП «ВУКГ» до стягнення сума боргу є надуманою та не відповідає об'єктивній дійсності.
Дослідивши подану заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи № 359/2113/25, провадження № 2-н/359/256/2025, суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 13 березня 2025 року суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі за заявою комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» заборгованість по оплаті послуг з вивезення та захоронення побутових відходів в розмірі 6509 грн.60 коп., інфляційні втрати в розмірі 1452 грн. 25 коп., 3% річних в розмірі 440 грн.34 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 302 грн. 80 коп.( а.с.24,25).
Вищевказаний судовий наказ було направлено боржнику 13.03.2025 року ( а.с.26,27). Проте вказане поштове відправлення було повернуто на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області з довідкою «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються, серед іншого, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що заявником з об'єктивних причин пропущений п'ятнадцятиденний строк, встановлений для подачі заяви про скасування судового наказу, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Боржник ОСОБА_1 в особі представника адвоката Сайко Ю.В. зазначив про безпідставність вимог стягувача, наводячи посилання на обставини та докази, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача.
Згідно з п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У п.9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Тобто, наказне провадження є безспірним, і у його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що судовий наказ від 13 березня 2025 року слід скасувати.
Щодо вимоги про покладення на комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» судових витрат за розгляд цієї заяви, то слід зазначити, що положеннями ст. 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами при розгляді справ позовного провадження. Натомість, положення розділу ІІ ЦПК України, який регулює розгляд справ у порядку наказного провадження, не містять у собі норми щодо розподілу витрат за подання заяви про скасування судового наказу. Крім того, ст.7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору у випадку скасування судового наказу. За вказаних обставин, враховуючи те, що подання заяви про скасування судового наказу є правом заявника у разі його не згоди з судовим наказом, приходжу до висновку, що судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу залишаються за заявником, отже в цій частині вимог заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 170, 171, 172 ЦПК України, суддя
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Скасувати судовий наказ виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 13 березня 2025 року у справі № 359/2113/25, провадження № 2-н/359/256/2025, про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» заборгованість по оплаті послуг з вивезення та захоронення побутових відходів в розмірі 6509 грн.60 коп., інфляційні втрати в розмірі 1452 грн. 25 коп., 3% річних в розмірі 440 грн. 34 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 302 грн. 80 коп.
В іншій частині заяви про скасування судового наказу - відмовити.
Роз'яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію даної ухвали направити заявнику та комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства».
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Ю. Семенюта