Справа № 359/5374/24
Провадження №2/359/382/2025
12.05.2025р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Кулик Т.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
До суду з даним позовом звернувся позивач. Свої вимоги обґрунтував тим, що в період перебування в шлюбі з відповідачем ними була придбана квартира.
За період часу з 01.12.2023 по 01.05.2024 року виник борг по оплаті послуг за квартиру в розмірі 21 884,58 грн.
В зв'язку з цим, просить суд поділити зазначений борг, стягнути з відповідача 50% боргу та розділити особові рахунки.
Ухвалою судді від 05 червня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, просив суд його задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.10.2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Дана обставина підтверджується, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, шо ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно довідки КП «Керуюча компанія «Мій Дім-Бориспіль» абоненту ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 нараховано заборгованість за період з листопада 2023- квітень 2024 в розмірі 2146,85 грн.(а.с.11).
Відповідно до акту звіряння рахунків за період 01.11.2023-14.05.2024 ТОВ «Київська обласна ЕК» ОСОБА_1 , як власнику особового рахунку № НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_2 нараховано 5916,24 грн.(а.с.13,14).
В ОСОБА_1 існує борг в розмірі 9708,76 грн. за надання послуг з опалення квартири АДРЕСА_1 перед КПТМ «Бориспільтепломережа», що підтверджується даними по абоненту НОМЕР_4 (а.с.16).
Абоненту ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , який має особовий рахунок № НОМЕР_5 за послуги води і стоків нараховано 3672,82 грн. (а.с.18).
Абоненту ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , який має особовий рахунок № НОМЕР_6 за вивіз ТПВ та ВГбВ КП «ВУКГ» нараховано 132,36 грн. (а.с.20).
Абоненту ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , який має особовий рахунок № НОМЕР_7 за спожитий газ газопостачальною компанією «Нафтогаз» нараховано 278,49 грн. (а.с.21).
Абоненту ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , який має особовий рахунок № НОМЕР_8 за послуги з розподілу газу Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» нараховано 29,06 грн. (а.с.21).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (стаття 70 СК України).
Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас до складу майна, яке підлягає поділу належать також і борги. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Про це була зауважено ще у п. 24 Постанови Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» .
Вищенаведена позиція прослідковується в низці судових рішень Верховного Суду , зокрема в постанові від 13.05.2019 у справі №638/1962/17, постанові від 06.03.2019 у справі №754/11103/16-ц.
Однак, вказані норми законодавства і правові позиції Верховного Суду стосуються поділу майна подружжя та врахування боргів, а не поділу боргу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
Суд приходить до висновку, що поділ боргу за надані комунальні послуги порівно між сторонами, що виник внаслідок його несплати є неефективним способом захисту порушеного права позивача і не сприятиме його захисту, а тому в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
На думку суду ефективним способом захисту порушеного права позивача у випадку сплати ним боргу за надані послуги є вимога про стягнення половини цієї суми з відповідача.
Крім того, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 50 % боргу за надані комунальні послуги слід відмовити, оскільки позивач не надав суду жодних належних і допустимих доказів, щодо їхньої сплати, а тому така вимога до суду є передчасною.
Разом з цим вимоги про розподіл особових рахунків не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Вимоги позивача про розподіл особових рахунків заявлені до фізичної особи до компетенції якої не входить вирішення вказаних питань.
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача, оскільки згідно сталої практики Верховного Суду, звернення до суду з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, в задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Судові витрати вирішити на підставі ст.141 ЦПК України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22.05.2025 року.
Суддя Чирка С.С.