Справа № 521/20307/24
Номер провадження № 2-о/521/138/25
23 травня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явилася;
від ОСОБА_2 - не з'явилася;
від ОСОБА_3 - не з'явився;
від Одеської міської ради - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), за участю заінтересованих осіб: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська пл., 1, ЄДРПОУ: 26597691), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У грудні 2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Бардук М.В. із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у якій просив суд: встановити факт належності правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житло від 21.02.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів та реєстраційного посвідчення №15249 від 23.08.1994 року Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів: померлому ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що у свідоцтві про право власності на житло від 21 лютого 1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (виданому згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року), прізвище спадкодавця зазначено як ОСОБА_5 , замість вірного ОСОБА_6 , замість вірного ОСОБА_7 зазначено ОСОБА_8 , замість вірного ОСОБА_9 зазначено ОСОБА_10 .
За доводами заявника, причина неправильного написання прізвища виникла через неправильний переклад прізвищ з російської на українську мови. Зазначені розбіжності не надають можливості розпоряджатися заявникам належним їм майном, та за даних обставин вони вимушені звернутися до суду з відповідною заявою.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 23.12.2024 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження, залучено ОСОБА_3 , як заінтересовану особу та витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман Інни Миколаївни, посвідчену належним чином копію спадкової справи №14/2024, яка відкрита 21.03.2024 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали суду від 23.12.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси від 09.04.2025 року надійшла копія спадкової справи №14/2024, яка відкрита 21.03.2024 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", відповідно до якого Малиновський районний суд міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Будь-яких письмових заперечень, пояснень від заінтересованих осіб у даній справі до суду не надійшло, що не є перешкодою для розгляду заяви заявниці за наявними у справі матеріалами.
Заявники та їх представник в судове засідання не з'явились, 16.05.2025 року від представника заявників надійшла заява про підтримання заяви про встановлення факту та про розгляд справи без їх участі. Заява прийнята судом та задоволена.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, 16.05.2025 року його представник направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву заявників підтримав та просив проводити розгляд справи без його участі. Заява прийнята судом та задоволена.
Заінтересована особа - представник Одеської міської ради - про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з наявними повідомленнями про дату розгляду справи, та з урахуванням клопотання представника заявників та заінтересованої особи ОСОБА_3 щодо розгляду справи за їх відсутності, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку відсутності всіх учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Дослідивши матеріали заяви, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Одеської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення потребує задоволення, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 21 лютого 1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (виданого згідно із розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року), квартира АДРЕСА_4 належить в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що також підтверджується реєстраційним посвідченням №15249 від 23 серпня 1994 року, виданим Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів.
17.10.2020 року ОСОБА_4 склав заповіт щодо свого майна, зокрема на 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яку заповідав ОСОБА_1 , який посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білик В.В. Інше майно ОСОБА_4 заповідав своєму сину, ОСОБА_3 ,
Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №62099598, заповіт ОСОБА_4 був зареєстрований у Спадковому реєстрі за №66592661.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15 січня 2024 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Відповідно до листа №177/02-14 від 26.06.2024 року Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., вбачається, що 21 березня 2024 року нотаріусом була заведена спадкова справа № 14/2024, та повідомлено, що станом на 26.06.2024 року до складу спадкоємців входять: - спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 ; - спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1 .
З матеріалів спадкової справи № 14/2024, судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином нині померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_2 є дружиною нині померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - є донькою нині померлого ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними, наявними у матеріалах справи свідоцтвами про народження та шлюб.
Заявниками у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу звернуто увагу на те, що у свідоцтві про право власності на житло від 21.02.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (виданому згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року), прізвища не збігаються з прізвищами осіб у паспорті, а саме прізвище спадкодавця зазначено як ОСОБА_5 , замість вірного ОСОБА_6 , зазначено ОСОБА_8 , замість вірного ОСОБА_7 , зазначено ОСОБА_10 , замість вірного ОСОБА_9 .
Встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло від 21.02.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (виданому згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року) на кв. АДРЕСА_4 , загальною площею: 71,1 кв.м., на праві спільної часткової власності необхідно заявникам для подальшого розпорядження майном.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 1 ЦПК України, зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.
У даному випадку, виключним способом захисту права заявників є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документу про право власності на квартиру.
При цьому, суд установив, що вказані невідповідності написання прізвищ власників в свідоцтві про право власності на житло виникли по причині розбіжностей в перекладі з російської на українську мови.
Згідно із Законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявнику реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належною їй часткою квартири з дотриманням вимог чинного законодавства.
Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку ст. 45, 46 ЦПК України; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло від 21.02.1994 року, яке зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 6-2186 значиться, що Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (виданому згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року) посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , дійсно належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , однак, запис прізвище не збігаються з прізвищем осіб у паспорті, а саме прізвище спадкодавця зазначено як ОСОБА_5 , замість вірного ОСОБА_6 , зазначено ОСОБА_8 , замість вірного ОСОБА_7 , зазначено ОСОБА_10 , замість вірного ОСОБА_9 . Вказані невідповідності написання прізвищ, виникли у зв'язку із невірним перекладом з російської мови на українську.
На підставі викладеного, суд вважає, що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).
Відтак, враховуючи наведені заявником у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має юридичне значення для заявників, оскільки наявність належним чином оформленого правовстановлюючого документу не дає можливість заявникам повною мірою реалізувати своє право розпоряджання власністю.
Таким чином, враховуючи відсутність заперечень учасників справи, з метою усунення перешкод в реалізації заявниками своїх прав як власників, суд дійшов висновків щодо необхідності встановлення факту належності правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житло від 21.02.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів (виданому згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року) та реєстраційного посвідчення №15249 від 23.08.1994 року Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів: померлому ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з огляду на що, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу потребує задоволення.
Керуючись ст. 12,13,81, 259, 263, 265, 268, 293, 294,315,319,352,354,355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), за участю заінтересованих осіб: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська пл., 1, ЄДРПОУ: 26597691), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житло від 21 лютого 1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів (згідно з розпорядженням (наказом) №33658 від 21 лютого 1994 року) та реєстраційного посвідчення №15249 від 23 серпня 1994 року Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду підписано та складено 23.05.2025 року.
Суддя Н.О. Шевчук