Справа № 503/716/25
Провадження № 2-а/503/14/25
про відмову у відкритті провадження
21 травня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Осокін С.Ю., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до наступних висновків.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Розгляду адміністративним судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня 2018 року у справі №563/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі №820/4149/17, від 17 жовтня 2018 у справі №380/624/16-ц, постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №441/343/16-ц.
Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду в питаннях визначення юрисдикції спору (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 18 вересня 2019 року у справі №810/3711/18, від 18 грудня 2019 року у справі №826/13961/17).
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, які виразилися в безпідставному адміністративному затриманні позивача, в застосуванні фізичної сили, в заподіянні тілесних ушкоджень, в застосуванні кайданок та зброї. Фактично позивачем оскаржуються дії прикордонного наряду, які передували складенню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП у справі №503/658/25 на яку у позовній заяві посилається позивач.
За таких обставин суд дійшов висновку, що приймаючи рішення та вчиняючи дії, оскаржувані позивачем, відповідач здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, які підлягають оцінюванню на відповідність їх закону лише в контексті вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, в ході якого перевіряється законність та обґрунтованість вжитих заходів та дотримання порядку їх проведення. В сукупності оцінка таких дій є одним з критеріїв законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 24 вересня 2020 року у справі №553/2145/16-а.
Поданий позов не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а тому заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому необхідно зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Зазначена правова позиція також відображена у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі №553/2145/16-а, від 22 березня 2018 року в справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року в справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року в справі №9901/497/18.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на те, що оскаржувані позивачем дії є заходами забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, то законність та обґрунтованість таких вжитих заходів, дотримання порядку їх проведення перевіряється судом під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 170, 171, 241 - 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу відповідно до частини 3 статті 170 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Б.С. Сердюк