Справа № 947/18881/25
Провадження № 2-а/947/186/25
про залишення позовної заяви без руху
23.05.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
22.05.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам КАС України.
В порушення вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві не зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Абз.2 ч.5 ст.18 КАС України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно учасників справи: позивача та відповідача.
В порушення вимог ст. 160 КАС України не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем пред'явлено позов про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визначено відповідачем ОСОБА_2 .
За наслідком чого, суддя позбавлена можливості перевірити зареєстроване місцезнаходження відповідача та територіальну юрисдикцію цієї справи.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві наступне.
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З огляду на викладене, оскільки відповідач ОСОБА_2 є посадовою особою органу Департаменту транспорту, звязку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, він не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган від імені якого діяв співробітник і який є юридичною особою.
Крім того, неможливо встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача, оскільки надані позивачем документи не міститься відомостей щодо реєстрації місця проживання.
Крім того, адміністративний позов поданий з порушенням ч. 3 ст. 161 КАС України відповідно до якої, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Вирішуючи дане питання суддя бере до уваги мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17.
Так, Велика Палата Верховного Суду виходячи із системного, цільового та граматичного тлумачення наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права дійшла висновку про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), про те, що за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем і відповідачем судового рішення.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що позивач на підставі ст. 288 КУпАП не звільняється від спати судового збору, та сума судового збору у даній справі повинна становити 605,60 гривень, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, згідно до чинного законодавства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо заяву про усунення недоліків не буде подано у зазначений строк, суд залишить позовну заяву без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.