про продовження запобіжного заходу
23 травня 2025 рокуСправа № 495/3639/25
Номер провадження 1-кп/495/669/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури - ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8
провівши у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області у підготовчому судовому засіданні розгляд клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025162240000287 від 27.02.2025 у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
22.05.2025 року прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури подала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що його позиція не може різнитися із позицією його підзахисного. Однак, враховуючи обставини викладені у клопотанні прокурора він вважає, за доцільно просити суд застосувати до його підзахисного біль м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 у судовому засіданні також не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпілий, свідки, не досліджені письмові докази, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд, керуючись п.1 ч.4 ст.183 КПК України доходить висновку про неможливість визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 204,314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Білгород-дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком, що не перевищує 60 діб, який діє по 21.07.2025 року включно.
Керуючись п.п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_9