Справа №461/1501/25
23 травня 2025 року Галицький районний суд м. Львова
у колегіальному складі: головуючого судді Волоско І.Р.
та присяжних: Пилипів Г.Б.
Мартинюк Р.О.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
за участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти під час здійснення заходів із захисту Батьківщини, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
В обґрунтування заяви покликається на те, що її чоловік ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період, направлений для подальшого проходження служби у військову частину НОМЕР_1 та в подальшому був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Однак, з 14 січня 2023 року немає жодних відомостей про місце перебування ОСОБА_3 . За фактом зникнення безвісти останнього комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування для уточнення умов та причин зникнення безвісти ОСОБА_3 та складено Акт службового розслідування від 07.02.2023, яким встановлено вважати зниклим безвісти ОСОБА_3 , відносно якого відсутні відомості про місце його перебування з 14 січня 2023 року (під час збройного конфлікту в районі населеного пункту Опитне Донецької області під час захисту Батьківщини). Заявник ОСОБА_1 вважає, що на підставі наведеного є всі підстави для визнання ОСОБА_3 померлим. Зазначає, що визнання ОСОБА_3 померлим необхідне заявнику для реалізації права на спадкування та права на соціальний захист членів сімей загиблих військовослужбовців.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просить таку задоволити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України вважає, що звернення до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 є передчасним. Надав пояснення про те, що під час проведеного службового розслідування достовірних даних, фактів та підтверджуючих документів, які б могли свідчити про загибель ОСОБА_3 , не виявлено; також таких не було надано до суду. При цьому, вказує на те, що обставиною, яка дає підстави стверджувати, що солдат ОСОБА_3 зник безвісти за особливих обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, є наказ військової частини НОМЕР_1 , а тому вважає, що всією можливою інформацію щодо ОСОБА_3 володіє командування військової частини НОМЕР_1 і лише командування зазначеної військової частини може підтвердити факт загибелі останнього.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 надав суду пояснення про те, що ОСОБА_3 дійсно був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для подальшого проходження служби у військову частину НОМЕР_1 . Згідно сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.01.2023 року за №101/23 сержант ОСОБА_3 , 1973 року народження, водій 2 протитанкового відділення протитанкового взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 15.01.2023 року внаслідок масованого обстрілу в районні населеного пункту Опитне, Бахмутського району, Донецької області. Вважає, що обставиною, яка дає підстави стверджувати, що сержант ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, є акт службового розслідування комісії військової частини НОМЕР_1 , тобто всією можливою інформацію щодо сержанта ОСОБА_3 володіє командування військової частини НОМЕР_1 і лише командування зазначеної військової частини може підтвердити факт загибелі солдата.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 заяву підтримав, надав суду пояснення про те, що за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування для уточнення умов та причин зникнення безвісти останнього. Службовим розслідуванням встановлено вважати зниклим безвісти ОСОБА_3 , відносно якого відсутні відомості про місце його перебування з 14 січня 2023 року, під час збройного конфлікту в районі населеного пункту Опитне Донецької області під час захисту Батьківщини. Інших відомостей відносно ОСОБА_3 у військову частину не надходило. Представник військової частини НОМЕР_1 вважає, що службове розслідування про встановлення факту зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та інші матеріали справи, додані заявником, є достатнім доказом для встановлення судом конкретних обставин визнання померлим (загиблим) ОСОБА_3 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Дослідивши заяву з додатками, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець Львова, Львівська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для подальшого проходження служби у військову частину НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №151 (по стройовій частині), сержанта ОСОБА_3 , призваного по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 06 червня 2022 року - комірника групи зберігання продовольства та майна продовольчої служби роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , вважати, що з 06 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2022 року №300 (по стройовій частині), з 06 листопада 2022 року сержанта ОСОБА_3 , призваного по мобілізації - комірника групи зберігання продовольства та майна продовольчої служби складів продовольства, речового та військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення рахувати таким, що залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2023 року №13 (по стройовій частині), з 14.01.2023 року сержанта ОСОБА_3 , призваного по мобілізації - комірника групи зберігання продовольства та майна продовольчої служби складів продовольства, речового та військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення, вважати таким, що припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях у зв'язку із зникненням безвісти.
З 14 січня 2023 року немає жодних відомостей про місце перебування сержанта ОСОБА_3 .
Як вбачається з Доповіді про факт зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_3 , в період з 14:00 до 15:00 14 квітня 2023 року в результаті обстрілу з А152мм, А122мм, М120мм, РПГ, АГС, ВКК, СЗ позицій НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (Опитне) було втрачено зв'язок та візуальний контакт (зник безвісти) - водій 2 протитанкового відділення протитанкового взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_3 .
За фактом зникнення сержанта ОСОБА_3 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2023 року №105-АД «Про призначення службового розслідування для встановлення причин і умов зникнення безвісти військово службовців НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зокрема сержанта ОСОБА_3 » було призначено службове розслідування.
Відповідно до цього наказу, в частині було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено Акт службового розслідування.
У процесі проведення службового розслідування встановлено, що тіло сержанта ОСОБА_3 не знайдено. Тому відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції від 15 грудня 2011 року «Порядок державної реєстрації смерті» факт смерті сержанта ОСОБА_3 не підтверджений і слід вважати безвісті відсутнім.
Згідно з Актом службового розслідування, в резолютивній частині зазначено висновок, що Водій 2 протитанкового відділення протитанкового взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_3 , вважається безвісти зниклим за особливих обставин, з 14 січня 2023 року за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Опитне Донецької області, під час захисту Батьківщини.
Також, згідно з Актом службового розслідування, на час проведення розслідування, факту потрапляння в полон та дезертирства чи самовільного залишення частини не було виявлено.
З письмового пояснення командира 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 вбачається, що 14 січня 2023 року військовослужбовці НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 до котрої входив сержант ОСОБА_3 в районні населеного пункту Опитне, Донецької області в період з 14.00 год до 15.00 год. попали під обстріл ворога із застосуванням артилерійських систем А152мм, А122мм, стрілецької зброї, а також відбулось зіткнення з піхотою противника. Під час обстрілу був втрачений візуальний контакт та радіозв'язок з номером обслуги 3 кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , а саме з сержантом ОСОБА_3 .
Аналогічні пояснення були наданні командиром відділення сержантом ОСОБА_5 та стрільцем-зенітником зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядовим ОСОБА_6 .
Факт зникнення безвісти за особливих обставин сержанта ОСОБА_3 також підтверджується витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , реєстраційний номер 16кп/дск від 06.01.2023 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2023 року №13 (по стройовій частині) з 14.01.2023 року сержанта ОСОБА_3 , комірника групи зберігання продовольства та майна продовольчої служби роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області у зв'язку із зникненням безвісти.
Таким чином, є підстави вважати сержанта ОСОБА_3 таким, що зник безвісти за особливих обставин, в одному з районів Донецької області.
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.01.2023 року за №101/23 сержант ОСОБА_3 , 1973 року народження, водій 2 протитанкового відділення протитанкового взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 15.01.2023 року внаслідок масованого обстрілу в районні населеного пункту Опитне, Бахмутського району, Донецької області.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит Головного слідчого управління Національної поліції України, Бахмутським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023141360000145, розпочатому 19.01.2023 Львівським районним управлінням поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3
ОСОБА_3 оголошено в розшук як безвісти зниклого за особливих обставин та відомості щодо його розшуку внесено до відповідного обліку інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
В матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні будь-які відомості щодо перебування у полоні ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Згідно частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Згідно частини 2 цієї статті фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно частини 3 цієї статті фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Отже, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 роз'яснює, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених уст. 21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відповідно до абз.3 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20. Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення особи померлою, вказавши, що особа пропала безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО, а саме під час виходу з оточення в районі Іловайська, тобто за обставин, що загрожували йому смертю, до сьогодні немає відомостей щодо місця його перебування як за місцем постійного проживання, так і за місцем проходження служби. Оскільки день вірогідної смерті точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення особи померлою з дня набрання рішенням законної сили.
У випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України (постанова КЦС ВС від 29 січня 2020 року у cправі № 154/2135/17)
У постанові КЦС ВС від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 зроблено висновок про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України). З огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть чоловіка 03 березня 2022 року, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом її чоловіка померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України (постанова КЦС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22).
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги - є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 8 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
В той же час, до видання уповноваженим органом свідоцтва про смерть військовослужбовця таке право об'єктивно не існує і родичі загиблих не мають можливості звернутись за отриманням одноразової грошової допомоги. Таке право і така можливість виникає виключно після отримання ними свідоцтва про смерть.
До суду із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим звернулася його дружина ОСОБА_1 .
Факт сімейних відносин підтверджуються свідоцтвом про шлюб від 20 вересня 2013р. року, актовий запис №2396, виданого Міським відділом ДРАЦС Львівського міського управління юстиції.
Суд враховує, що оголошення ОСОБА_3 померлим є необхідним заявнику ОСОБА_1 для реалізації права на спадкування та права на соціальний захист членів сімей загиблих військовослужбовців.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 пропав безвісти 14 січня 2023 року під час безпосереднього зіткнення з піхотою противника; потрапив під обстріл ворога із застосуванням артилерійських систем, стрілецької зброї, під час якого з ним був втрачений візуальний контакт та радіозв'язок, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, до теперішнього часу на зв'язок з рідними не виходив, за медичною допомогою не звертався та відсутні будь-які відомості про місце його перебування, а тому є всі підстави вважати, що він помер.
Суду не надано жодних належних доказів, які б містили інформацію про відоме місце перебування ОСОБА_3 , у тому числі про те, що він на даний час протиправно позбавлений волі та перебуває у полоні.
Таким чином, на підставі зібраних доказів встановлено, що з 14 січня 2023 року відсутні відомості про місце перебування ОСОБА_3 (під час збройного конфлікту в районі населеного пункту Опитне Донецької області під час захисту Батьківщини), а тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та є всі підстави оголосити ОСОБА_3 померлим.
Разом з тим суд враховує, що встановлення факту визнання особи померлою для заявника має юридичне значення.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.
Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 46, 47, 48 ЦК України, суд, -
заяву задовольнити.
Оголосити військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як такого, що брав безпосередню участь у бойових діях, у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, померлим з дня набрання законної сили даним рішенням суду.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя Волоско І.Р.
Присяжні Пилипів Г.Б.
Мартинюк Р.О.