Справа №461/2791/25
23 травня 2025 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Ідея Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 27.12.2019 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101.00501.005961056.
Згідно п. 1.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредит у розміру 400 000.00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 копійок), а Позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманимими кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, розміри та строк, що передбачені цим Договором. Термін користування кредитними коштами з 27.12.2019 по 27.12.2025 включно.
Відповідно до п. 1.4.1. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти згідно з річною змінюваною процентною ставкою у розмірі, щі визначається як змінна частина ставки, збільшена на 15.5% (Маржу Банку). Станом на дені укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 25%.
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору за невиконання та/або неналежні виконання зобов'язань за цим Договором. Позичальник відповідає всім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку відповідно до чинного законодавства України.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, шо підтверджується меморіальними ордерами.
Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 335 140,01 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.12.2019 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101.00501.005961056.
Згідно п. 1.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредит у розміру 400 000.00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 копійок), а Позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманимими кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, розміри та строк, що передбачені цим Договором. Термін користування кредитними коштами з 27.12.2019 по 27.12.2025 включно.
Відповідно до п. 1.4.1. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти згідно з річною змінюваною процентною ставкою у розмірі, щі визначається як змінна частина ставки, збільшена на 15.5% (Маржу Банку). Станом на дені укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 25%.
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору за невиконання та/або неналежні виконання зобов'язань за цим Договором. Позичальник відповідає всім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, шо підтверджується меморіальними ордерами.
Відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконав.
Останній платіж (зарахування) Відповідачем здійснено 23.10.2023.
Матеріалами справи встановлено, що сума боргу відповідача, станом на 28.03.2025, становить 335 140,01 грн., яка складається із: 258 002,81 грн - прострочений борг; 77 137,20 грн. - прострочені проценти.
Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 28.03.2025..
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 29 січня 2024 року направляв відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, однак останній належним чином не відреагував та зобов'язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідача наявна заборгованість по договору.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитним договором в сумі 335 140,01 грн. (триста тридцять п'ять тисяч сто сорок гривень 01 копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) 5 027,11 грн. (п'ять тисяч двадцять сім гривень 11 копійок) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя І.Р.Волоско