Справа № 190/915/25
Провадження №1-в/190/135/25
23 травня 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. П'ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про зарахування у строк відбування покарання
термін перебування під домашнім арештом,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить вирішити питання щодо зарахування у строк відбування покарання у виді позбавлення волі час перебування під домашнім арештом за вироком Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг.
Представник Державної установи «П'ятихатська виправна колонія (№122)» та засуджений в судове засідання, проведення якого було призначене в режимі відеоконференції з Державною установою «П'ятихатська виправна колонія № 122», не з'явились, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, клопотання підтримали та просять його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки із досліджених матеріалів особової справи не вбачається, що до засудженого застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів особової справи судом встановлено, що:
згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - 20.09.2021 року ОСОБА_4 затриманий на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2021 року за ч.2 ст.186 КК України;
згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2021 року, стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
згідно вироку Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022, - ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - з 20.09.2021 року, продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.;
згідно вироку Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2024, - ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022, більш суворим покаранням призначеним за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 20.09.2021 року, з моменту затримання за попереднім вироком.
28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023.
Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 3342-IX від 23.08.2023), домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Однак, з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 не вбачається, що до нього було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Натомість, 20.09.2021 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який врахований йому у строк відбування покарання у виді позбавлення волі.
Отже, підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк перебування під домашнім арештом.
Керуючись ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування у строк відбування покарання у виді позбавлення волі термін перебування під домашнім арештом, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з дня отримання копії ухвали.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1