22.05.2025
Справа № 497/1090/25
Провадження № 3/497/392/25
22.05.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.04.2025, РНОКПП НОМЕР_2
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06 травня 2025 року о 07:00 годині в пункті пропуску «Табаки» громадянка України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись на виїзд з Україну надала на паспортний контроль паспорт громадянки Ізраїлю серії НОМЕР_3 виданий 06.01.2016р., в ході перевірки особистих речей було виявлено паспорт гр. України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 який посвідчує її особу та підтверджує приналежність до громадянства України, а відтак під час здійснення прикордонного контролю прикордонним нарядом «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску та перевірка документів» у складі капітана ОСОБА_3 під час здійснення прикордонного контролю було виявлено зазначене порушення.
Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 4 Конституції України, п. 1 ст. 2 ЗУ «Про громадянство України» та п.2 ПКМУ №57 «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України» від 04.11.1991 року., а саме намагалась перетнути державний кордон за паспортним документом гр. Ізраїлю, що не являється належним документом на право перетинання державного кордону України для гр. України.
За цим фактом старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску «Табаки» капітаном ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
Статтею 268 КУпАП визначено «Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності».
Згідно положень цієї статті присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила. Була сповіщена належним чином шляхом надіслання sms повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 (а.с.13), який зазначений нею в Заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення (а.с.4).
Також особа відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 повідомлялася за адресою вказаною під час складання протоколу, яка є її постійним місцем реєстрації (а.с.14-15), до суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про отримання (а.с.17).
Відповідно до ст.277 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_6 .
Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про громадянство України», передбачено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків без громадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Відповідно до стаття 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
За результатами досліджених доказів, суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_5 події і складу адміністративного правопорушення.
Вина особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_5 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №264938 від 06.05.2025 року (а.с.1);
- поясненнями ОСОБА_5 від 06.05.2025 року(а.с.2);
- заявою про розгляд справи у відсутність ОСОБА_5 та визнання провини (а.с.3);
- рапортом старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску «Табаки» ОСОБА_3 (а.с.6);
- рапортом старшого зміни прикордонних нарядів віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 від 07.05.2025 року (а.с.7);
- копією паспорта громадянина Ізраїля на ім'я ОСОБА_5 (а.с.8) та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 (а.с.9).
При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді мінімального адміністративного штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст. 204-1 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення стягнення на правопорушника у вигляді адміністративного арешту, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60гривень.
Керуючись ст. ст. 9-11, 33, 40-1, 204-1, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити їй стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400.00 (три тисячі чотириста) гривень.
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605.60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код за ЄДРПОУ 37993783
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: С.В.Кодінцева