ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3463/25
провадження № 3/753/2086/25
"21" травня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року у справі № 753/3463/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 232075),
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 неодноразово направлялись клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з перебуванням останнього на реабілітації за кордоном.
В подальшому з метою дотримання розумності тривалості судового розгляду та недопущення закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, судом було прийнято рішення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 , керуючись ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, на підставі наявних матеріалів справи.
05.05.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яку обґрунтував тим, що останній звільнений з військової служби у відставку на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 218РСдск за підпунктом б (за станом здоров'я), має 2 групу інвалідності, що підтверджується витягом № 80/25/880/ВП, що є нововиявленою обставиною, яка має істотне значення для справи, оскільки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати вказаного збору.
Також просив розстрочити виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. на 24 місяці зі сплатою штрафу рівними платежами у сумі 1700,00 грн. щомісяця, оскільки має скрутне матеріальне становище, що ускладнює виконання рішення.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.
Водночас, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону. Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Законодавство про адміністративні правопорушення не містить заборони на використання аналогії закону, а саме положень КПК України.
Частиною 2 статті 466 КПК України, передбачено, що учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Згідно з положеннями статті 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 463 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
З долученого до матеріалів заяви витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № 80/25/880/ВП вбачається, що 02.12.2024 року ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності.
Разом з тим, на час судового розгляду вказані обставини суду не були відомі.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно з ч. 1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року в частині стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. на 24 місяці зі сплатою штрафу рівними платежами у сумі 1700,00 грн. щомісяця, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Як вбачається з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до положень ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що чинним законодавством України передбачено виключно надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, та вважає, що надання розстрочки суперечитиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 459- 467 КПК України, ст. ст. 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП, п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року у справі № 753/3463/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП - задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 605,60 грн. - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КпАП України від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Заяву ОСОБА_1 в частині розстрочки виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. на 24 місяці зі сплатою штрафу рівними платежами у сумі 1700,00 грн. щомісяця - залишити без здаоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя