Справа № 357/6731/25
3/357/3212/25
21 травня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 310450 від 24 квітня 2025 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі - протокол),
24 квітня 2025 року о 12 год 41 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 222, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвленя шкірного покриву обличчя. Водій о 12 год 53 хв категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вини не визнав, зазначив, що 24 квітня 2025 року він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що його зупинили працівники поліції під час керування транспортним засобом, однак не назвали жодної підстави для зупинки. Зібрані матеріали справи не містять даних щодо підстав зупинки. Відеозапис також не містить даних про причину зупинки. А відтак, вважає, що зупинка була незаконна і всі послідуючі дії працівників поліції також є незаконними. Окрім того, зауважує, що відеозапис не є безперервним. Працівники поліції його схилили до відмови від проходження огляду, вчиняли незаконні дії. Просив закрити провадження по справі.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя зазначає, що порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають … оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та, у якої виявлені одна або кілька ознак, перелічених у п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів…
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «24 квітня 2025 року о 12 год 41 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 222, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвленя шкірного покриву обличчя. Водій о 12 год 53 хв категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Так, у вказаному протоколі ОСОБА_1 у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення, вказав лише підпис, жодних пояснень чи зауважень не зазначив.
Крім цього, у ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідення водія НОМЕР_3 , та він підписом підтвердив про те, що тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2025 року, згідно якого, у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
У вище вказаному направленні ОСОБА_1 підписом засвідчив, що огляд не проводився, відмовився, жодних зауважень не зазначив;
- актом огляду від 24 квітня 2025 року, де ОСОБА_1 зазначив підписом, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, жодних зауважень не зазначив;
- рапортом поліцейського від 24 квітня 2025 року, згідно якого під час несення служби 24 квітня 2025 року у складі наряду Вулкан 0152 старший лейтенант ОСОБА_3 та старший лейтенант поліції Ярмола Є.І., в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 222 було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Під час спілкування та перевірки громадянина по базі ІПНП у водія було вивлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у найближчому працюючому медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній категорично відмовився.
Відносно водія було складено протокол серії ЕПР1№310450 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, транспортний засіб залишено на місці події без порушень Правил дорожнього руху. Дана подія фіксувалась на нагрудну боді камеру Motorola 477871;
- листами Комунального некомерційеного підприємства Білоцерківської міської ра «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 19 грудня 2023 року та Комунального некомерційеного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 02 січня 2025 року;
- диском із відеозаписами від 24 квітня 2025 року, згідно яких установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ ВАЗ, н.з. НОМЕР_2 та на вимогу працівника поліції пройти у встановеному законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовлявся.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі, що підтверджує порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.
Суддя вважає, що докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.
За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.
Так, до позиції ОСОБА_1 про те, що він не визнає своєї вини, тому що жодної підстави для зупинки його транспортного засобу у працівників поліції не було, суддя зазначає наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд констатував, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати Правила дорожнього руху України.
Суддя зазначає, що працівники поліції можуть зупиняти транспортні засоби, зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1455, № 1456, оскільки поліцейські мають право на проведення перевірки транспортних засобів та здійснення поверхневої перевірки речей, багажу, транспортних засобів та проведення перевірки документів у осіб.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки дана позиція спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, письмовими доказами.
Відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозапис, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його пояснення не грунтуються на наявних у справах доказах.
Безпідставними є і твердження ОСОБА_1 , що відеозаписи не є безперервними, а тому їх не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, оскільки відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.
Своєю чергою, суддя відхиляє надані пояснення ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження медичного огляду так як щодо нього вчинялися незаконні дії та був здійснений психологічний тиск на нього, оскільки вказане спростовуються дослідженими доказами доданими до протоколу, які складені уповноваженою посадовою особою, зокрема, письмовими доказами, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 24 квітня 2025 року, а саме водій ОСОБА_1 не зауважував вказані обставини, а лише не бажав проходити медичний огляд.
Окрім того, ОСОБА_1 зауважував на незаконність дій працівників поліції та психологічного тиску на нього, однак жодних доказів про оскарження дій працівників поліції не надано, та суддею під час розгляду справи не установлено.
При цьому його поведінка під час спілкування з поліцейськими, жодних зауважень та заперечень щодо дій працівників поліції не зауважував, клопотань не заявляв, також вказує на беззаперечне усвідомлення ОСОБА_1 , що його дії можуть містити склад адміністративного правопорушення.
Тому суддею не приймаються до уваги доводи ОСОБА_1 оскільки вони не спростовуються жодними доказами, зокрема, відеозаписами, письмовими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА